Постанова № 70009467, 03.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1367/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом позивача Головного управління ДФС у Полтавській області до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромпружина" Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

14.08.2017 Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромпружина" (надалі - ТОВ "Укрпромпружина", відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - третя особа) про стягнення податкового боргу у розмірі 42508,30 грн (з урахуванням уточнень позовних вимог від 23.10.2017).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "Укрпромпружина" має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 42343,01 грн та податку на прибуток у розмірі 165,29 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

24.10.2017 представник позивача та третьої особи надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що за ТОВ "Укрпромпружина" рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість у зв'язку з несплатою самостійно визначених зобов'язань на підставі:

податкових декларацій за жовтень 2014 року (вх. № 9067404225 від 19.11.2014) у розмірі 6630 грн; за листопад 2014 року (вх. № 9074064758 від 22.12.2014) у розмірі 12841 грн; за грудень 2014 року (вх. № 9078717071 від 20.01.2015) у розмірі 3622 грн; за лютий 2015 року (вх. № 9044808745 від 20.03.2015) у розмірі 3421 грн; за березень 2015 року (вх. № 9071614999 від 17.04.2015) у розмірі 6431 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9097050546 від 15.05.2015) у розмірі 3011 грн; за травень 2015 року (вх. № 9125583927 від 16.06.2015) у розмірі 6284 грн; за червень 2015 року (вх. № 9053027428 від 20.07.2015) у розмірі 3660 грн;

уточнюючих декларацій за квітень 2015 року (вх. № 9075577199 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за листопад 2013 року, у розмірі 71 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9075546482 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за жовтень 2013 року, у розмірі 119 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9075526974 від 21.04.2015 року), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за вересень 2013 року, у розмірі 233 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9075658115 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за лютий 2014 року, у розмірі 185 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9074726202 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за травень 2013 року, у розмірі 273 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9075504145 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за серпень 2013 року, у розмірі 252 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9074745512 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за червень 2013 року, у розмірі 409 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9075489514 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за липень 2013 року, у розмірі 292 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9075618745 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за січень 2014 року, у розмірі 35 грн; за квітень 2015 року (вх. № 9075596666 від 21.04.2015), якою нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягало до сплати за грудень 2013 року, у розмірі 134 грн.

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Заборгованість за вказаними деклараціями була частково погашена за рахунок переплати у розмірі 186,97 грн, часткової сплати у розмірі 6309 грн (платіжне доручення № 275 від 08.12.2014), 2003 грн (платіжне доручення № 86 від 06.05.2015) та 396,54 грн (платіжне доручення № 155 від 23.12.2015).

З урахуванням вищевикладеного, на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату зобов'язання в загальній сумі 352,75 грн.

За результатами перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість згідно з актом № 56/15/35665717 від 14.02.2015 податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення № 0000941500 від 25.02.2015, яким було нараховано 855,30 грн штрафних санкцій та № 0000951500 від 25.02.2015, яким було нараховано 1710,60 грн штрафних санкції.

Сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а також їх оскарження до суду.

Отже, за твердженням позивача, загальна сума боргу з податку на додану вартість становить 42343,01 грн.

Також позивач зауважив, що за ТОВ "Укрпромпружина" рахується заборгованість зі сплати податку на прибуток у розмірі 165,29 грн, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за 2015 рік (вх. № 9275822944 від 18.02.2016) у розмірі 770 грн. Заборгованість за вказаною декларацією частково погашена за рахунок переплати у розмірі 604,71 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункту 14.1.162 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується також відомостями облікових карток платника податків, копії яких надані позивачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктами 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган формує податкову вимогу на суму такого боргу та надсилає її платнику податків, при цьому, дії з погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів мають вчинятись відповідачем не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Позивачем винесено податкову вимогу № 582-25 від 19.11.2014.

Водночас, згідно з вимогами підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважаються відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 28.11.2014 сплачено до бюджету 6630,00 грн.

Отже, відповідач здійснив дії з самостійного погашення боргу після винесення податкової вимоги № 582-25 від 19.11.2014, у зв'язку з чим указана вимога є відкликаною на момент звернення позивача з цим позовом до суду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою стягнення коштів платника податків відповідно до вимог пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України 23.08.2017 виніс податкову вимогу № 7020-17 на суму боргу 42508,30 грн, яка була надіслана ТОВ "Укрпромпружина" 29.08.2017 та отримана відповідачем 15.09.2017. Водночас позивач звернувся до суду із цією позовною заявою 14.08.2017, тобто до винесення податкової вимоги № 7020-17 від 23.08.2017.

Таким чином, позивач звернувся з вимогою про стягнення заборгованості до суду раніше ніж сплинуло 60 днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги № 7020-17 від 23.08.2017, у зв'язку з чим у Головного управління ДФС у Полтавській області не виникло права на звернення до суду про стягнення суми податкового боргу, заявленого у позові.

Посилання позивача на те, що ним подано уточнений позов з вимогою стягнення коштів після спливу 60 днів суд вважає такими, що суперечать принципам судового захисту, оскільки з положень статті 6 КАС України вбачається, що право на звернення до адміністративного суду виникає у особи у разі, якщо така особа вважає, що її права, свободи або інтереси порушені відповідачем, тобто коли таке порушення вже мало місце у минулому, до моменту звернення до суду, а не матиме місце у майбутньому.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги є передчасними, а тому підстав для їх задоволення суд не вбачає.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромпружина", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна