Постанова № 70009454, 01.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1569/17

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

суддів - Довгопол М.В., Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

представника позивача - Дериконь Д.С.,

представника відповідача - Орлової М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсіма" до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алсіма" (надалі - ТОВ "Алсіма", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач-1), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія, відповідач-2), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" (надалі - ТОВ "Зернятко-Полтава"), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.10.2017 (а.с. 54-56) просило:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №94540/33920476 від 17.08.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017 по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава";

- зобов'язати ДФС України надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відмова в реєстрації податкової накладної №11 від 17.07.2017 є неправомірною з огляду на відсутність порушення підприємством податкового законодавства. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на те, що господарська операція з поставки нафтопродуктів, що укладена між ТОВ "Алсіма" та ТОВ "Зернятко-Полтава" мала реальний характер та підтверджується необхідними первинними документами.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що реєстрація податкової накладної №11 від 17.07.2017 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 № 567 та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 статті 201 Податкового кодексу України. Внаслідок ненадання ТОВ "Алсіма" документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №94540/33920476 від 17.08.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "Алсіма" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 39920476; місцезнаходження юридичної особи: м. Полтава, вул. Половка, будинок 64, офіс 166. Основним видом діяльності є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.17).

14.09.2016 між ТОВ "Алсіма" (продавець) та ТОВ "Зернятко-Полтава" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №34/АЛ (а.с.30-32), за умовами п. 1.1 якого ТОВ "Алсіма", в порядку та на умовах визначених в даному Договорі, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець, в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали, а саме: бензини А-76, А-92, А-95, дизельне паливо, абсорбент (компонент дизельного палива), масла та мастила.

За фактом поставки дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 20 780 літрів 17.07.2017 ТОВ "Алсіма" складено податкову накладну №11 на суму 301310,00 грн, у тому числі ПДВ 60262,00 грн та направлено до ЄРПН (а.с.18).

Згідно квитанції № 1 реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено 08.08.2017 відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2710. Підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.19).

На виконання зазначених вимог 11.08.2017 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (а.с.91).

Згідно квитанції №1 комісією ДФС прийнято рішення №94540/33920476 від 17.08.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017 (а.с. 20).

З наданого відповідачем-1 рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісія ДФС України) №94540/33920476 від 17.08.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017 вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної було надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.75).

Позивач не погодився з рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №94540/33920476 від 17.08.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскарженому рішенню ДФС України на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як вже зазначалося судом, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017 стала відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2710.

Однак, в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити в чому саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2710 та якому виду, визначеному пунктом 6 зазначених Критеріїв, вона відповідає.

Як вже зазначалося судом, 14.09.2016 між ТОВ "Алсіма" (продавець) та ТОВ "Зернятко-Полтава" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №34/АЛ, за умовами п. 1.1 якого ТОВ "Алсіма", в порядку та на умовах визначених в даному Договорі, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець, в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали, зокрема: дизельне паливо. Пунктами 2.1 та 2.2 визначено, що асортимент та кількість товару за даним договором вказується у товарних накладних та рахунках-фактурах. Якість товару повинна відповідати встановленим для даного товару стандартам і вказується у сертифікатах відповідності на даний товар.

Ціна товару за даним договором вказується у накладних та рахунках-фактурах. Розрахунки між покупцем та постачальником здійснюються на умовах та у порядку, визначених Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості конкретної партії товару (згідно з видатковою накладною) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. /пункти 4.1, 5.1, 5.2 договору/.

На підтвердження господарських відносин з ТОВ "Зернятко-Полтава" позивачем надано: договір поставки нафтопродуктів від 14.09.2016 №34/АЛ (а.с.30-32); рахунок на оплату №131 від 20.06.2017 (а.с.33); платіжні доручення: №344 від 23.06.2017 та №404 від 19.07.2017 (а.с.34-35); акцизну накладну від 17.07.2017 №188/1 (а.с.68).

Зі змісту товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р166 від 17.07.2017 слідує, що перевезення нафтопродуктів, а саме: дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО, здійснено ФОП ОСОБА_4 за замовленням ТОВ "Зернятко-Полтава". Пункт навантаження: АДРЕСА_1; пункт розвантаження: Полтавська область, Чутівський район, с.Первозванівка (а.с.36).

Позивачем надано до суду договір оренди ємностей від 16.06.2017 за змістом якого СПД ФОП ОСОБА_5 (орендодавець) передав ТОВ "Алсіма" (орендар) в строкове платне користування ємності для зберігання нафтопродуктів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42-45). Додатковою угодою від 30.06.2017 продовжено строк оренди ємностей до 30.06.2018 (а.с.90).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань судом встановлено, що ТОВ "Зернятко-Полтава" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37969703; місцезнаходження юридичної особи: Полтавська область, Чутівський район, с.Первозванівка, вул. Леніна, будинок 62 (а.с.76-79).

Крім того, позивачем надано до суду копію сертифікату відповідності №UA1.190.0006839-17, термін дії з 20.04.2017 до 10.04.2018, на продукцію: дизельне паливо Євро Сорт С екологічний клас К5 (ДТ-Л-К5), код УКТ ЗЕД: 2710 (а.с.70).

У судовому засіданні представником позивача надано пояснення відповідно до яких, ТОВ "Алсіма" веде торгівельну діяльність на ринку нафтопродуктів з 29.07.2015, кількість працівників складає 4 особи, має орендовані складські приміщення та офісні потужності ринковою вартістю близько 3 млн. грн, автомобільний парк (7 бензовозів) вартістю близько 3 млн.грн. Відповідно до фінансової звітності за 2 квартал 2017 року виручка від реалізації нафтопродуктів склала 18 млн.грн. В рамках договору поставки №180 від 21.04.2017, укладеного між ТОВ "Алсіма" та ПП "Торговий дім "Фонтекс-Агро", позивачем було придбано дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО-2710.19.43.00 у кількості 38260,00 л, на загальну суму 642764,00 грн. В подальшому вказане дизельне паливо було реалізовано ТОВ "Зернятко-Полтава" на підставі договору поставки нафтопродуктів від 14.09.2016 №34/АЛ та виписано на ім'я ТОВ "Зернятко-Полтава" податкову накладну №11 від 17.07.2017.

Таким чином, наданими документами підтверджено факт укладання договору поставки нафтопродуктів, здійснення сплати коштів за договором, транспортування придбаних нафтопродуктів зі складу, що перебуває у користуванні позивача до місцезнаходження контрагента позивача.

З письмових заперечень відповідача-1 (а.с.92) слідує, що до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК від 11.08.2017 позивачем додано: паспорт №249 на паливо дизельне Евро, літнє, сорта С, екологічного класу К5 (ДТ0Л-К5) по ГОСТ 32511-2013; ТТН на відпуск продуктів №000003957 від 26.06.2017; рахунок на оплату №131 від 26.06.2017; рахунок-фактура №ДСФ00003138 від 24.06.2017 на передоплату; видаткова накладна від 24.06.2017; сертифікат відповідності терміном дії з 20.04.2017 по 10.04.2018 на дизельне паливо ЄВРО Сорт С екологічний клас К (ДТ-Л-К%), код УКТ ЗЕД 2710.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в оскарженому рішенні комісії ДФС України не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, якого законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Отже, на думку колегії суддів, оскаржене рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017. Відтак, оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності, що встановлені статтею 2 КАС України.

Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги підтвердження господарських операцій між ТОВ "Алсіма" з ТОВ "Зернятко-Полтава" необхідними первинними документами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017. Відтак, оскаржене рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №94540/33920476 від 17.08.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Алсіма" №11 від 17.07.2017 колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказаний висновок Верховного Суду України, відповідно до положень ст. 242-2 КАС України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. За приписами пункту 2 частини 2 статті 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене позовна вимога про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №11 від 17.07.2017 є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин адміністративний позов ТОВ "Алсіма" є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а саме: про зобов'язання ДФС України подати звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права громадянина на судовий захист.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини" "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Разом з тим, на думку колегії суду належним строком для подачі звіту про виконання судового рішення є місячний термін з дня набрання постановою законної сили.

З огляду на вищевикладене, з метою відновлення порушених прав позивача, на виконання завдань адміністративного судочинства, визначених частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язати ДФС України подати до суду звіт про виконання даної постанови в місячний термін з дня набрання постановою суду законної сили.

Також суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 17.08.2017 №94540/33920476 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Алсіма" №11 від 17.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсіма" №11 від 17.07.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алсіма" (код ЄДРПОУ 39920476) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот гривень).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України подати до суду звіт про виконання даної постанови в місячний термін з дня набрання постановою суду законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2017 року.

Головуючий суддя К.І. Клочко суддя суддяМ.В. Довгопол Н.І. Слободянюк