Постанова № 70009282, 03.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4669/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Адікт" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Адікт", в якому позивач просить суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Адікт", а саме: №26001570582700, АТ "УкрСиббанк", МФО: 351005, №26045570582700, АТ "УкрСиббанк", МФО: 351005, №26003054332019, ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", М.ОДЕСА, МФО: 328704 суму заборгованості по орендній платі з юридичних осіб (18010600) на суму 60933,87грн. на бюджетний рахунок № 33213812700005, отримувача код ЄДРПОУ 38016923, отримувач - УК у м.Одесі/Київський р-н/18010600, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Адікт", має статус платника податків, не перебуває в стані припинення діяльності, не ліквідовано. ТОВ "Адікт" знаходиться на обліку, як платник податків в ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до повідомлення про взяття на облік за основним місцем обліку платника податків від 19.06.2003 року. Платник податків має загальну заборгованість у сумі 60933,87 грн. по орендній платі з юридичних осіб (б/к 18010600).

Заборгованості по орендній платі з юридичних осіб (18010600) виникла по податковому розрахунку земельного податку №1600007671 від 18.02.2016 року: 30.12.2016 року нараховано по строку грошових зобов'язань у сумі 30880,45 грн. (з урахуванням на той момент переплати заборгованість склала 30053,38 грн.); 30.01.2017 року нараховано 30880,49 грн., заборгованість склала 60 933,87 грн.; 22.02.2017 року скасовано неузгоджену суму пені 32832,09грн. за рішенням суду №815/6987 від 05.10.2016 року (з урахуванням рішення суду №815/6987 від 05.10.2016 року заборгованість склала 30053,38 грн.); 22.02.2017 року скасовано неузгоджену суму штрафних санкцій 77775,93 грн. за рішенням суду №815/6987 від 05.10.2016 року (з урахуванням рішення суду №815/6987 від 05.10.2016 року заборгованість склала 30053,38 грн.); 22.02.2017 року скасовано неузгоджену суму основного платежу 311103,70 грн. за рішенням суду №815/6987 від 05.10.2016 року (з урахуванням рішення суду №815/6987 від 05.10.2016 року заборгованість склала 30053,38 грн.); 28.02.2017 року заборгованість склала 30053,38 грн.; 31.03.2017 року заборгованість склала 30053,38 грн.; 30.04.2017 року заборгованість склала 30053,38 грн.; 25.05.2017 року скасовано неузгоджену суму пені 32832,09 грн. за рішенням суду №815/6987 від 05.10.2016 року (з урахуванням рішення суду №815/6987 від 05.10.2016 року заборгованість склала 30053,38 грн.); 25.05.2017 року скасовано неузгоджену суму штрафних санкцій 77775,93 грн. за рішенням суду №815/6987 від 05.10.2016 року (з урахуванням рішення суду №815/6987 від 05.10.2016 року заборгованість склала 30053,38 грн.; 25.05.2017 року скасовано неузгоджену суму основного платежу 311103,70 грн. за рішенням суду №815/6987 від 05.10.2016 року (з урахуванням рішення суду №815/6987 від 05.10.2016 року заборгованість склала 30 053,38 грн.). Отже, з урахуванням вищезазначеного загальна заборгованість по орендній платі з юридичних осіб (18010600) у ТОВ "Адікт" складає 60 933,87грн.

У зв'язку з виникненням податкового боргу боржнику 17.03.2017 року направлено податкову вимогу від 13.02.2017 року №191-17, яка поштою повернута без вручення із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі з юридичних осіб на суму 60933,87 грн.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України судом 13.09.2017 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу.

Ухвала суду від 13.09.2017 року про відкриття скороченого провадження по справі направлено відповідачеві за адресою, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцем реєстрації ТОВ «Адікт» ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), але до суду повернулось поштове повернення з ухвалою суду від 13.09.2017 року про відкриття скороченого провадження у справі з відміткою відділу поштового зв'язку від 21.11.2017 року "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 4 ст. 33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.

Таким чином, позивачу ухвалу суду від 13.09.2017 року вважається врученою належним чином 21.11.2017 року.

Відповідно до ч.5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків:

1) не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову;

2) не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

3) не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

4) не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Враховуючи ненадання з боку відповідача заперечень на позов або заяви про визнання позову, справа розглянута судом 03.11.2017 року на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідач - ТОВ "Адікт" (код за ЄДРПОУ 32432025, місце реєстрації: 65065, Одеська обл., м.Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд.14) 04.05.2005 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 19.06.2013 року перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків (а.с.7-11).

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача є наступні відкриті банківські рахунки: №26001570582700, АТ "УкрСиббанк", МФО: 351005, №26045570582700, АТ "УкрСиббанк", МФО: 351005, №26003054332019, ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", М.ОДЕСА, МФО: 328704 (а.с.7-зворот).

З довідки про податковий борг платника податків ТОВ «Адікт» (а.с.17), облікової картки відповідача по орендній платі з юридичних осіб (а.с.8-10), судом встановлено, що у ТОВ "Адікт" облікується заборгованість, яка станом на 03.07.2017 року складає 60933,87 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп.16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Однак, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вищезазначених норм Податкового кодексу України, позивачем винесено податкову вимогу форми "Ю" № 191-17 від 13.02.2017 року, яку надіслано за адресою відповідача (а.с.16).

Станом на дату прийняття рішення, доказів оскарження чи виконання вищевказаної вимоги до суду не надано.

Як вже зазначалося вище, п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Адікт» (код ЄДРПОУ 32432025, місце знаходження: 65065, Одеська обл., м.Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд.14), з розрахункових рахунків, які обслуговують платника податків: №26001570582700, АТ "УкрСиббанк", МФО: 351005, №26045570582700, АТ "УкрСиббанк", МФО: 351005, №26003054332019, ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", М.ОДЕСА, МФО: 328704 податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (18010600) у розмірі 60933,87 грн. на бюджетний рахунок № 33213812700005, отримувача код ЄДРПОУ 38016923, отримувач - УК у м.Одесі/Київський р-н/18010600, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.