Постанова № 70009163, 30.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/262/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участі секретаря - Лященка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області про визнання рішення та дій щодо стягнення грошових коштів протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Лисичанськміськсвітло» (далі за текстом - Позивач, КП «Лисичанськміськсвітло») до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі за текстом - Відповідач, ДПІ у м. Лисичанську), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, в якому просив:

- визнати рішення та дії Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку № 37518000002031 у сумі 266 271,00 грн. на погашення податкового боргу, що виник до 01.02.2015, незаконними;

- зобов'язати Відповідача зарахувати грошові кошти у сумі 266 271,00 грн. в рахунок сплати податкових декларацій № 9043497072 від 19.03.2015, № 9073797588 від 20.04.2015, № 9101429363 від 20.05.2015, № 9128135729 від 19.06.2015, № 9153072738 від 20.07.2015, № 9194688986 від 21.09.2015, № 9215415737 від 20.10.2015, № 9237742398 від 20.11.2015, № 9257611401 від 21.12.2015, № 9273864456 від 20.01.2016;

- зобов'язати Відповідача провести коригування в інтегрованій картці обліку податку на додану вартість на суму оплати цього податку КП "Лисичанськміськсвітло" в розмірі 266 271,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на таке.

ДПІ у м. Лисичанську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з КП «Лисичанськміськсвітло» заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків у розмірі 511 453,00 грн.

Із зазначеного вище позову Позивач дізнався, що ДПІ у м. Лисичанську прийняла протиправне рішення та вчинила незаконні дії щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ в сумі 266 271,00 грн. та зарахування їх в сплату податкового боргу, що виник до дати запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість, внаслідок чого утворилась заборгованість із сплати податкових зобов'язань за податковими деклараціями: № 9043497072 від 19.03.2015 в розмірі 39 804,00 грн.; № 9073797588 від 20.04.2015 в розмірі 38 380,00 грн.; № 9101429363 від 20.05.2015 в розмірі 34 282,00 грн.; № 9128135729 від 19.06.2015 в розмірі 43 799, 00 грн.; № 9153072738 від 20.07.2015 в розмірі 26 317,00 грн.; № 9194688986 від 21.09.2015 в розмірі 12 915,00 грн.; № 9215415737 від 20.10.2015 в розмірі 24 342,00 грн.; № 9237742398 від 20.11.2015 в розмірі 24 154,00 грн.; №9257611401 від 21.12.2015 в розмірі 15 414,00 грн.; № 9273864456 від 20.01.2016 в розмірі 7 568,00 грн.; № 9021726209 від 22.02.2016 в розмірі 9 235,00 грн.; № 9040016915 від 21.03.2016 в розмірі 15 300,00 грн.; № 9060656448 від 20.04.2016 в розмірі 28 431,00 грн.; №9081005891 від 19.05.2016 в розмірі 10 017,00 грн.; № 9101442852 від 17.06.2016 в розмірі 10 620,00 грн.; № 9125429156 від 20.07.2016 в розмірі 14 629,00 грн.; № 9150923786 від 22.08.2016 в розмірі 18 976,00 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення Відповідач по цій справі не прийняв до уваги той факт, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" скасовано окремі норми Закону України від 31 липня 2014 року № 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України", з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 07 жовтня 2014 року № 1690-УІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності", пов'язані із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та одночасно запроваджено нові правила такого адміністрування, також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до вказаних норм нормативних актів електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству. Так, Позивачем 24.12.2014 був відкритий електронний рахунок №37518000002031.

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Відповідно до п.20 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ № 569 від 16.10.2014 (далі по тексту - Порядок № 569), перерахування коштів до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється відповідно до реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов'язань надсилається Казначейству.

Для сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань за вищенаведеними податковими деклараціями з ПДВ у системі електронного адміністрування відповідно до норм ПКУ та Порядку на електронний рахунок № 37518000002031 за період з 01.02.2015 по 30.01.2017 зараховано 266 271,00 грн.

Як стало відомо із заперечень на заперечення проти позову ДПІ у м. Лисичанську № 10696/12-09-10 від 18.11.2016, контролюючий орган всі платежі, які сплачені і зараховані на електронний рахунок № 37518000002031 у сумі 266 271,00 грн., Відповідач стягнув на погашення податкового боргу, що виник до 01.02.2015.

Провівши аналіз ст. 200-1 ПКУ та Порядку № 569 в цілому, в тому числі п.200-1.3 ПКУ та п. 9 Порядку № 569, можна зробити висновок, що на підставі отриманої від Казначейства інформації ДФС зменшує суми залишку узгоджених податкових зобов'язань з податку платника, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що виникли на підставі податкових декларацій з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 року - для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 року - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період), які обліковуються в ДФС.

Також у п. 200-1.5. ПКУ вказано, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, регламентуючих електронне адміністрування ПДВ, з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов'язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди, починаючи з 01.02.2015, а суми податкових зобов'язань з ПДВ, які платник узгодив до 01.02.2015, сплачуються платником податку безпосередньо зі свого поточного рахунку на відповідні бюджетні рахунки.

Іншими словами податковий орган має право списувати з електронного рахунку платника грошові кошти до відповідного бюджету тільки в межах узгоджених сум ПДВ, які задекларовані в системі електронного адміністрування, і тільки після 01.02.2015, і не має права спрямовувати з даного рахунку грошові кошти на погашення податкового боргу, що виник в результаті несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за податковими деклараціями до 01.01.2015.

Вищенаведені твердження підтверджуються також наказом Міністерства фінансів України № 1009 від 13.11.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.12.2015 за № 1523/27968, яким затверджений Порядок формування та надсилання реєстру платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в умовах дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі по тексту - Порядок погашення боргу).

Відповідно до зазначеного Порядку погашення боргу податковий борг стягується з електронного рахунку платника податків на підставі реєстру для перерахування Державною казначейською службою України коштів з рахунків платників податку, відкритих у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість таких платників податку (далі - Реєстр), сформованого та надісланого ДФС.

Згідно п. 2 Порядку підставою для формування Реєстру є наявність:

- рішення суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг;

- суми податкового боргу з податку на додану вартість у платника податку, щодо якого прийняте вищезазначене рішення про стягнення коштів, станом на дату формування Реєстру.

Також у п. 95.3. ст. 95 ПКУ зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ДПІ у м. Лисичанську не зверталось до суду з позовом про стягнення грошових коштів з електронного рахунку Позивача №37518000002031.

В порушення вищевикладеного Позивач стягнув з електронного рахунку Відповідача суму 266 271,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу, що виник до 01.02.2015, без рішення суду, у зв'язку з чим податкові зобов'язання за вищевказаними податковими деклараціями врахував як не сплачені, що не відповідає дійсності та вимогам Податкового кодексу України.

Представник Позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Пунктом 13 Порядку № 569 визначено, що ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Зауважує, що у ДПІ у м. Лисичанську немає можливості та повноважень на списання грошей з електронного рахунку КП «Лисичанськміськсвітло». Все відбувається автоматично та програмно на рівні ДФС України та ДКС України, відповідно до Порядку №569. Відповідно до п. 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються Державною фіскальною службою та Державною казначейською службою.

Датою початку використання електронного рахунку є 01.02.2015 для суб'єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ до 01.02.2015.

Тобто, початком запровадження системи електронного адміністрування податку є 01.02.2015. Облік розрахунків в системі електронного адміністрування податку ведеться також з 01.02.2015. Але із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ не йшла мова про списання сум податкового боргу платників податків перед бюджетом України. Нова система введена в дію для прозорого та зручного обліку розрахунків між платником податків та державним бюджетом. За умови виконання розрахунків з бюджетом платником податків за кожний податковий період в повному обсязі, кожний новий податковий період в частині сплати грошових зобов'язань починається ніби «з чистого аркушу».

У платника КП «Лисичанськміськсвітло» заборгованість перед бюджетом станом на 01.02.2015 складала 834056,45 грн.

Тому у відповідності до п.200-1.5 ст. п.2001 Податкового кодексу України: «З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду».

Далі розрахунок з бюджетом відбувається у відповідності до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України: «У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Податкового кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Також додатково пояснив:

По-перше, Позивач просить суд «...Визнати рішення та дії ДПІ у м. Лисичанську щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку незаконними...». Але жодного рішення ДПІ у м. Лисичанську про стягнення коштів з електронного рахунку Позивача не існує і жодних дій щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку Позивача вчинено не було.

По-друге, списання коштів з електронного рахунку відбувається в розмірі, зазначеному платником, та в сумі, зарахованій ним на електронний рахунок.

Відповідно до абзацу 2 пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу, а саме: джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Тобто, вказані норми ПК України регулюють порядок перерахування коштів платником до бюджету для самостійного погашення податкового боргу.

Пунктом 87.9. статті 87 ПКУ закріплено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашений податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

По-третє, Порядок формування та надсилання реєстру платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в умовах дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 13 листопада 2015 року №1009, визначає механізм формування та надсилання Державною фіскальною службою України реєстру для перерахування Державною казначейською службою України коштів з рахунків платників податку, відкритих у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість таких платників податку. Встановлений механізм застосовується в разі, коли Державна фіскальна служба України здійснює стягнення коштів платника податку.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена завчасно належним чином (том 2 арк.спр.44), надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без представника Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області (том 2 арк.спр.45).

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Електронним повідомленням про взяття рахунків на облік в органах ДФСУ підтверджується, що Позивач відкрив рахунок (для ПДВ рахунків) у Казначействі України 24.12.2014; дата початку дії рахунку - 24.12.2014, дата взяття на облік в органах ДФСУ - 28.12.2014 (том 1 арк.спр.99).

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ДПІ у м. Лисичанську до КП «Лисичанськміськсвітло» про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість за період з 30.12.2014 по 27.09.2016 в сумі 511453,00 грн. за рахунок коштів, що перебувають у власності підприємства, з рахунків суб'єкта підприємницької діяльності (том 1 арк.спр.7-8).

Відповідно до пояснень податкового органу на заперечення КП «Лисичанськміськсвітло» ДПІ у м. Лисичанську звернулася до суду з позовом про стягнення узгодженого податкового боргу за період його виникнення з 01.11.2014 по 31.07.2016 на загальну суму 511453 грн.

При сплаті підприємством до бюджету коштів, якщо він не виконує черговості платежів або не визначає її в платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), ДПІ у м. Лисичанську самостійно здійснює такий розподіл відповідної суми у встановленому порядку, що наглядно показано у інтегрованих картках платника податків - КП «Лисичанськміськсвітло». Після цього податковим органом наведені конкретні приклади (Т. №1, а.с.9-14).

Платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи, підтверджується, що Позивач сплачував до бюджету кошти в рахунок сплати сум ПДВ за конкретні періоди, що підтверджується записами в розділі про призначення платежу.

Дослідженням платіжних доручень встановлено, що Позивачем в рахунок погашення сум ПДВ до травня 2015 року включно сплачено 19 307,00 грн. (том 1 арк.спр.20-23), решта 246 967,00 грн. (Т. №1, а.с.24-98) - в рахунок погашення сум ПДВ, починаючи з червня 2015 року до грудня 2016 року.

Дослідженням інтегрованих карток Позивача зі сплати ПДВ за 2015-2017 роки встановлено, що дійсно ДПІ у м. Лисичанську з січня 2015 року проводила коригування в інтегрованій картці обліку податку на додану вартість суми оплати цього податку Комунальним підприємством «Лисичанськміськсвітло» (том 2 арк.спр. 3-31).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Статтею 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (Пункт 87.2. ст. 87 ПК України).

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Пункт 87.9. ст. 87 ПК України).

Згідно п.200-1.1. ст. 200-1 ПК України порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.5. ст. 200-1 ПК України визначено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пунктом 200-1.7. статті 200-1 ПК України прямо передбачено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (починаючи з 01.07.2015).

Статтею 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін ( п 201.1. вказаної статті).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин ( п. 201.10. ст. 201 ПК України).

Статтею 202 ПК України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно пункту 203.1. статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст. 2013 ПК України).

Пунктом 20 Порядку № 569 визначено, що для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

Таким чином, абзацом 4 п. 87.1 ст. 87 ПК України безпосередньо визначено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу з податку на додану вартість, що виник до 1 липня 2015 року, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В той же час, цим абзацом прямо встановлено, що кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можуть бути джерелом погашення податкового боргу з ПДВ, який виник після 1 липня 2015 року.

Як встановлено матеріалами справи, а саме: платіжними дорученнями, позивачем на електронний рахунок для ПДВ по заборгованості до 01 липня 2015 року були перераховані кошти в розмірі 19 307,00 грн.

Як наслідок, в силу приписів абзацу 4 п. 87.1 ст. 87 ПК України відповідач не мав права зараховувати кошти в розмірі 19 307,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Враховуючи положення пункту 203.1. статті 203 ПК України, заборгованість зі сплати ПДВ за травень 2015 року виникла 01 липня 2015 року. Як наслідок, заборгованість зі сплати ПДВ за червень 2015 року та наступні податкові періоди виникала після 1 липня 2015 року.

З урахуванням положень абзацу 4 п. 87.1 ст. 87, п. 200-1.7. статті 200-1, п. 203.1. ст. 203 ПК України, за встановленої обставини наявності у позивача податкового боргу з ПДВ, який виник за період після 1 липня 2015 року, відповідач в силу приписів абзацу 1 п. 87.9. ст. 87 ПК України був зобов'язаний зарахувати сплачені позивачем кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного Комунальним підприємством "Лисичанськміськсвітло".

В свою чергу, в силу приписів абзацу 2 пункту 87.9. ст. 87 ПК України за встановлених обставин наявності у КП "Лисичанськміськсвітло" заборгованості зі сплати ПДВ, яка виникла після 1 липня 2015 року, останній мав заборону спрямовувати кошти на погашення поточного грошового зобов'язання перед погашенням існуючого податкового боргу.

У зв'язку з чим дії Відповідача щодо зарахування коштів в розмірі 246 967,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ згідно з черговістю його виникнення за встановлених по справі обставин відповідають нормам Податкового кодексу України, а доводи Позивача щодо протиправності дій податкового органу в цій частині не знайшли свого законодавчого підтвердження.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними рішення та дій Відповідача щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку № 37518000002031 у сумі 266 271,00 грн. на погашення податкового боргу, що виник до 01.02.2015, та зобов'язання зарахувати грошові кошти у сумі 266 271,00 грн. в рахунок сплати податкових декларацій № 9043497072 від 19.03.2015, № 9073797588 від 20.04.2015, № 9101429363 від 20.05.2015, № 9128135729 від 19.06.2015, № 9153072738 від 20.07.2015, № 9194688986 від 21.09.2015, № 9215415737 від 20.10.2015, № 9237742398 від 20.11.2015, № 9257611401 від 21.12.2015, № 9273864456 від 20.01.2016, суд зазначає таке.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, податкові декларації № 9043497072 від 19.03.2015, № 9073797588 від 20.04.2015, № 9101429363 від 20.05.2015, № 9128135729 від 19.06.2015, № 9153072738 від 20.07.2015, № 9194688986 від 21.09.2015, № 9215415737 від 20.10.2015, № 9237742398 від 20.11.2015, № 9257611401 від 21.12.2015, № 9273864456 від 20.01.2016 були подані позивачем та прийняті, що вказує на виконання Позивачем положень п 201.1. статті 201 ПК України.

Щодо вказаних податкових декларацій податковий орган не вчиняв дій щодо зупинення їх реєстрації, неприйняття або зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Як наслідок, усі грошові кошти по зазначеним податковим деклараціям були перераховані до бюджету з електронного рахунку Позивача відповідно до поданих декларацій, що відповідає положенням пункту 20 Порядку № 569.

У зв'язку з чим позовні вимоги про визнання незаконними рішення та дій Відповідача щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку № 37518000002031 у сумі 266 271,00 грн. на погашення податкового боргу, що виник до 01.02.2015, нормативно не обґрунтовані, документально ніяким чином не підтверджені, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Ані Податковим кодексом України, ані положеннями Порядку № 569 не передбачені повноваження податкового органу щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку. Таких дій з боку ДПІ у м. Лисичанську також не було встановлено судом під час розгляду даної адміністративної справи.

За встановлених обставин в наявності протиправне зарахування Відповідачем сплачених Позивачем коштів в розмірі 19 307,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, оскільки зазначені кошти з електронного рахунку Позивача були зараховані на погашення боргу, який виник до 1 липня 2015 року.

Вище вказане обумовлює наявність підстав для зобов'язання податкового органу зарахувати сплачені КП «Лисичанськміськсвітло» грошові кошти у сумі 19 307,00 грн. (згідно платіжних доручень № 224 від 22.04.2015 на суму 5508,00 грн.; № 239 від 30.04.2015 на суму 3000,00 грн.; № 279 від 26.05.2015 на суму 5000,00 грн.; № 288 від 29.05.2015 на суму 500,00 грн.; № 337 від 22.06.2015 на суму 3799,00 грн.; № 349 від 30.06.2015 на суму 500,00 грн.; № 354 від 30.06.2015 на суму 1000,00 грн.) в рахунок сплати ПДВ за податковою декларацією № 9043497072 від 19.03.2015.

У зв'язку з чим в наявності також підстави для зобов'язання податкового органу провести коригування в інтегрованій картці обліку податку на додану вартість на суму оплати цього податку комунальним підприємством «Лисичанськміськсвітло» в розмірі 19 307,00 грн.

Посилання Позивача як на підставу для задоволення позову на Порядок погашення боргу є частково обґрунтованими, оскільки з урахуванням положень п. 87.1, 87.9 ст. 87, п. 200-1.7. статті 200-1, п. 203.1. ст. 203 ПК України положення вказаного Порядку застосовуються лише до податкового боргу позивача з ПДВ, який виник за період до 1 липня 2015 року (в розмірі 19 307,00 грн.), та обумовлює застосування положень п. 95.3. ст. 95 ПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7194,07 грн. (арк.спр.2,108)

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача у сумі 503,58 грн.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області про визнання рішення та дій щодо стягнення грошових коштів протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області зарахувати сплачені Комунальним підприємством "Лисичанськміськсвітло" грошові кошти у сумі 19 307,00 грн. в рахунок сплати ПДВ за податковою декларацією № 9043497072 від 19.03.2015.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області провести коригування в інтегрованій картці обліку податку на додану вартість на суму оплати цього податку Комунальним підприємством "Лисичанськміськсвітло" в розмірі 19 307,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39890557, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 347) на користь комунального підприємства «Лисичанськміськсвітло» (ідентифікаційний код 03339816, місцезнаходження: 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Круглова, буд. 2А) сплачений судовий збір у розмірі 503,58 грн. (п'ятсот три гривні 58 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 03 листопада 2017 року.

Суддя С.В. Борзаниця