Ухвала суду № 70008692, 23.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 жовтня 2017 р. 804/6828/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідача-2 Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

20 жовтня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача-1 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідача-2 Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо не проведення списання податкового боргу ФОП ОСОБА_1, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст.102 Податкового кодексу України;

- визнати податковий борг ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість у сумі 53546,54 грн., безнадійним як такий, стосовно якого минув давності, встановлений ст.102 Податкового кодексу України;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 щодо списання податкового боргу ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість у сумі 53546,54 грн., стосовно якого минув давності, встановлений ст.102 Податкового кодексу України, який обліковується в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач просить суд про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із абзацем 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивач, звертаючись до суду із трьома немайновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 4800,00 грн. (1600,00 грн. х 3 вимоги).

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем в порушення частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, в сумі 4800,00 грн., до матеріалів адміністративного позову не надано. Натомість надано доказ сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви на суму 1600,00 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог, у розмірі 3200,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Отже, позивачу слід конкретизувати позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності щодо не проведення списання податкового боргу ФОП ОСОБА_1, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст.102 Податкового кодексу України, із зазначенням належного відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідача-2 Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3200,00 грн., із заявлених позивачем майнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101; складання уточненої позовної заяви, де конкретизувати свої позовні вимоги із зазначенням належного відповідача.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 3, частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя С. В. Прудник