Ухвала суду № 70008614, 02.11.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 листопада 2017 р. Справа № 802/1938/17-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви:

ОСОБА_1

до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області

про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою, і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Водночас, норми статті 106 КАС України не містять виключень та поширюють на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цієї статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Одним із пунктів позовної заяви позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

З огляду на вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Так, положеннями статті 8 зазначеного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Позивачем до позовної заяви додано лише довідку від управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області від 17.05.2017 року та акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1.

Суд вважає за необхідне підтвердити незадовільний майновий стан позивачу шляхом надання відповідної інформації про те, що позивач ОСОБА_1 не зареєстрований як підприємець, не входить в наглядову раду будь-якого підприємства, що має на меті отримання прибутку, інформаційну довідку, що містить відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків; довідку про доходи (пенсія) за 2017 рік.

Згідно з абз. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 01.01.2017 року судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством

Відповідно до положень ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, при зверненні до суду з адміністративним позовом має бути сплачений судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн. (1600 грн.*0,4 =640 грн.) за кожну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до абз. 2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При дослідженні позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено вісім позовних вимоги немайнового характеру:

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про залишення без виконання виконавчого листа №130/2506/13-ц, що виданий 24.12.2013 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення судового збору в розмірі 229,40 грн.;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про залишення без виконання виконавчого листа №130/1523/16-ц, що виданий 09.12.2016 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн.;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про залишення без виконання виконавчого листа №130/1523/16-ц, що виданий 09.12.2016 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення судового збору в розмірі 606,32 грн.;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про залишення без виконання виконавчого листа №130/3315/15-ц, що виданий 09.06.2016 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн.;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про залишення без виконання виконавчого листа №130/1970/16-ц, що виданий 14.02.2017 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення судового збору в розмірі 606,32 грн.;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про залишення без виконання виконавчого листа №130/1970/16-ц, що виданий 09.02.2017 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн.;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про залишення без виконання виконавчого листа №130/1710/16-ц, що виданий 12.10.2016 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення судового збору в розмірі 606,32 грн.;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про залишення без виконання виконавчого листа №130/1667/16-ц, що виданий 18.10.2016 Жмеринським міськрайонним судом про стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн.;

Натомість, позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору не надано.

З наведеного вище слідує, що позивачем за подання до адміністративного позову в якому об'єднано вісім позовних вимог немайнового характеру слід сплатити судовий збір в розмірі 5120 грн. (640 грн. * 8 = 5120 грн.).

Таким чином, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 5120 грн. за наступними реквізитами: УДКСУ м. Вінниці, код платежу 22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: ГУ ДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, р/р 31219206784002, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34455243).

Також суд зазначає, що згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

У поданому до суду адміністративному позові лише зазначено поштову адресу позивача та відповідача, проте жодних засобів зв'язку та адреси електронної пошти не вказано, не зазначено про їх відсутність чи про те, що вони невідомі, що є недоліком позовної заяви.

З огляду на це позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно зазначити в останній засоби зв'язку та адреси електронної пошти позивача, якщо такі, є та відповідача, якщо такі відомі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.

Публічно-правовий спір необхідно розглядати у єдності його матеріального та процесуального аспектів. Матеріальний аспект публічно-правового спору розкриває сутність протиріч між суб'єктами такого спору, які виникли у зв'язку з реалізацією прав, свобод та інтересів цих суб'єктів у сфері публічно-правових відносин. Процесуальний аспект розкриває сутність публічно-правового спору як предмета розгляду адміністративним судом, тобто адміністративної справи.

Суб'єктами публічно-правового спору є особи, між якими виникли розбіжності з приводу реалізації їх прав та обов'язків у публічно-правових відносинах.

Об'єктом публічно-правового спору є права, свободи та інтереси, реалізації або задоволенню яких перешкоджає суб'єкт владних повноважень.

Предметом публічно-правового спору є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а також дії чи бездіяльність суб'єктів публічно-правових відносин, які не є суб'єктами владних повноважень, але є суб'єктами публічно-правового спору.

Специфіка публічно-правового спору визначається у його суб'єктному складі, підставах виникнення, межах повноважень адміністративного суду.

Таким чином, публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

У поданому до суду адміністративному позові позивач просить зобов'язати відповідача - Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області прийняти рішення про залишення без виконання виконавчих листів про стягнення судового збору на користь Держави з позивача - ОСОБА_2

Передумовою застосування такого способу захисту порушеного права як зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення, тощо має бути протиправність акта, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень внаслідок реалізації покладених на нього владних управлінських функцій.

З тексту адміністративного позову не можливо встановити в чому полягає порушене право позивача з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин

Вказані недоліки позовної заяви не дають можливості відкрити провадження у справі, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху для їх виправлення у встановлений судом строк шляхом зазначення у позовній заяві засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача, якщо такі, є та відповідача, якщо такі відомі; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, чи зазначення причин неможливості подання таких доказів та сплати судового збору.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись статтею 108 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу семиденний строк, від моменту отримання ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду додаткових доказів про скрутний майновий стан або докази сплати судового збору.

Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар