Ухвала суду № 70007258, 01.11.2017, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/969/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області в складі: судді Саламахи О.В.

за участю: секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 148/969/17 від 21.06.2017,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 148/969/17 від 21.06.2017.

Вказана заява мотивована тим, що у ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість перед ТОВ «Газовик», а сам висновок про наявність у нього заборгованості є таким, що не відповідає дійсності, оскільки він завжди сплачував абонплату за газ згідно фактичних показників лічильника. В подальшому 17.07.2016 належний ОСОБА_1 газовий лічильник № 89542 ТОВ «Газовик» знято на повірку та згідно довідки № 240ЛГ/17 його визнано непридатним у звязку з поломкою блоку, з зазначених підстав ТОВ «Газовик» вважає, що ОСОБА_1 не вірно розраховувався за спожитий природний газ.

Не погоджуючись з такими висновками ТОВ «Газовик», ОСОБА_1 зазначає, що стягувач, будучи оператором газорозподільчих систем, пропустив термін повірки газового лічильника, оскільки згідно Типового договору про надання послуг з газопостачання від 13.03.2006, укладеного з стягувачем, останню повірку газового лічильника G4РЛ № 89542, установленого у заявника, здійснено у 2002 році, періодичність повірки встановлено у термін 5 років, однак стягувач жодного разу не здійснював повірку зазначеного лічильника, хоча заявник не чинив йому жодних перешкод.

Крім того, заявник вказує, що ТОВ «Газовик» не зазначив жодних відомостей про причини виникнення заборгованості.

Також, враховуючи, що лічильник заявника є непридатним до експлуатації ТОВ «Газовик» зобовязане здійснити його ремонт або заміну за власні кошти.

Зазначені обставини змусили ОСОБА_1 звернутися до суду з даною заявою, просить скасувати судовий наказ у справі № 148/969/17 від 21.06.2017, щодо стягнення з нього заборгованості за спожитий природний газ у сумі 106334,75 грн.

У судовому засіданні представники заявника та ОСОБА_2 підтримав заяву про скасування судового наказу і просив її задовольнити.

Представник ТОВ «Газовик» у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви і просив залишити судовий наказ у справі № 148/969/17 від 21.06.2017, в силі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Частиною 8 ст. 105-1 ЦПК України, визначено, що за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; змінити судовий наказ; скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Згідно з положеннями ст. 100 ЦПК України за наявності спору про право суддя повинен відмовити у видачі судового наказу.

Таким чином, враховуючи зазначені норми права, доводи учасників процесу, згідно яких боржник не визнає наявність заборгованості та вважає її нарахування безпідставним, а стягувач наполягає на своїх вимогах, суд дійшов висновку про наявність між ОСОБА_1 і ТОВ «Газовик» спірних правовідносин, у звязку з чим, заяву про скасування судового наказу слід задовольнити.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з ТОВ «Газовик» на користь ОСОБА_1 слід частково стягнути документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 3200 грн., оскільки згідно додаткової угоди № 1 між ОСОБА_1 і адвокатом ОСОБА_2, гонорар сплачений останньому становить 10633,75 грн., разом з тим, зазначена сума не підлягає стягненню у повному обсязі, оскільки стороною заявника належним чином обґрунтовано лише час, який витрачено на усну консультацію, підготовку та подання до суду заяви про скасування судового наказу у межах 5 годин часу, оплата яких розраховується судом згідно норм ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» та не може перевищувати 40 % прожиткового мінімуму для працездатної особи на одну годину.

Згідно ч. 2 ст. 99 ЦПК України, у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

На підставі викладеного і керуючись, ст. 11, 60, 61, 105-1 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Судовий наказ Тульчинського районного суду Вінницької області у справі за № 148/969/17 від 21.06.2017 скасувати.

Розяснити ТОВ «Газовик» право на звернення до суду з аналогічних підстав у порядку позовного провадження.

Сплачений судовий збір за подачу заяви про видачу судового наказу залишити за ТОВ «Газовик».

Стягнути з ТОВ «Газовик» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 03.11.2017.

Суддя: