Ухвала суду № 7000696, 17.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Смішлива Т.В. Суддя-доповідач Старосуд М.І.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«17» листопада 2009 року справа № 2а-25201/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Старосуда М.І. суддів:

при секретарі Міронової Г.М., Василенко Л.А.

Чуріковій Я.О. розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року по справі № 2а-25201/09/1270 за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до

третя особа приватного підприємства «Легас-Продторг»

начальник Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

18.08.09 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулась Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську з адміністративним позовом до приватного підприємства «Легас-Продторг», ідентифікаційний код 34580250, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію з моменту реєстрації, припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що засновником та керівником підприємства - відповідача у статутних документах зазначено ОСОБА_5, однак, останній пояснив, що він зареєстрував ПП «Легас-Продторг» на своє ім'я на прохання незнайомого чоловіка за винагороду. Фінансово-господарською діяльністю підприємства не займається, будь-які угоди не укладав та нікому таких доручень не давав, податкову звітність не складав.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року у справі № 2а-25201/09/1270 у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій податковий орган просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, встановлений ч. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно якої юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати /надіслати рекомендованим листом/ державному реєстратору реєстраційну карту встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо реєстраційна карта про підтвердження відомостей про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений цією частиною строк, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для юридичної особи для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної карти про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно до п. 7 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.03. юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати або надіслати рекомендованим листом державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

П. 2 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування», із змінами та доповненнями, встановлено обов'язок платника податків і зборів (обов'язкових платежів) подавати до державних податкових органів та інших органів, відповідно до законодавства України, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Факт неподання фінансової звітності не було доведено в судовому засіданні.

Суд першої інстанції відповідно до ст.70 КАС України, з огляду на принципи належності та допустимості доказів зробив вірний висновок щодо неналежності доказу - протоколу допиту свідка в межах кримінальної справи, як підтвердження факту фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків, оскільки ухилення від сплати податків є кримінальним злочином. Доказів вчинення будь-ким із осіб кримінального злочину не надано.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а податковим органом не надано обвинувального вироку за вказаними вище злочинами, що набрав законної сили, щодо особи, яка здійснювала управління підприємством, в тому числі і у фінансово-господарській діяльності.

Інших підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача позивачем не зазначено, як не зазначено й порушень, допущених з боку державного реєстратора.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено ані наявності підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи, ані підстав для припинення юридичної особи.

За відсутності законних підстав визнавати недійсним запис про державну реєстрацію, позовні вимоги про припинення юридичної особи не підлягають задоволенню.

Крім того позивачем невірно визначений відповідач, оскільки дії по вчиненню запису про недійсність запису про державну реєстрацію здійснює державний реєстратор, а не підприємство - відповідач, запис про реєстрацію якого позивач просить визнати недійсним та припинити юридичну особу. У будь-якому випадку вирішення спору без залучення у якості відповідача державного реєстратора неможливо.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року у справі № 2а-25201/09/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року у справі № 2а-25201/09/1270 залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі з 20.11.2009 року.

Головуючий

Судді