Ухвала суду № 70006238, 23.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 жовтня 2017 року м. Київ К/800/32017/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправним та скасування висновку, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 3 жовтня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення вказаних недоліків.

У визначений строк недоліки усунуто.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року залишено без руху та надано відповідачу строк тридцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній достатніх підстав для поновлення пропущеного строку.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд виходив з того, що звернувшись 9 березня 2017 року до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 15 лютого 2017 року, відповідач не порушував питання про поновлення встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції при тому, що копію оскаржуваної постанови Департаментом патрульної поліції було отримано 24 лютого 2017 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 26 травня 2017 року відповідачем до апеляційного суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що оскаржувана постанова суду першої інстанції від 15 лютого 2017 року надійшла на адресу Департаменту патрульної поліції 24 лютого 2017 року, проте відповідно до Інструкції з діловодства в органах національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20 травня 2016 року №414, була зареєстрована лише 27 лютого 2017 року, а тому саме з цієї дати повинен обраховуватись строк на апеляційне оскарження, який відповідачем не пропущений.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки доводи, викладені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, є необгрунтованими та недостатніми.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто визначальною в даному випадку є саме дата отримання, а не реєстрації судового рішення.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що навіть за умови реєстрації оскаржуваної постанови у системі діловодства Департаменту патрульної поліції 27 лютого 2017 року апелянт не був позбавлений можливості вчасно звернутися з даною апеляційною скаргою.

Департамент патрульної поліції подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі Департамент патрульної поліції посилається на те, що відповідно до положень пункту 6 Інструкції з діловодства в органах національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20 травня 2016 року №414, передбачено, що основним принципом реєстрації документів є однократність. Кожний документ реєструють лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше першого робочого дня, якщо він надійшов у неробочий час: створювані - у день підписання або затвердження.

Відповідно до частини шостої статті 103 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Так, відповідач стверджує, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року отримана Департаментом патрульної поліції 27 лютого 2017 року, а тому останнім днем строку апеляційного оскарження було 9 березня 2017 року, тобто день звернення відповідача до апеляційного суду із апеляційною скаргою, що в свою чергу свідчить про те, що Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу з дотриманням строків визначених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідач посилається на те, що у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте із вказаними доводами Департаменту патрульної поліції погодитись не можна з огляду на те, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подана із пропуском встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України строку на апеляційне оскарження, поважних причин пропуску строку відповідачем не наведено, посилання на Інструкцію з діловодства в органах національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20 травня 2016 року №414, є необгрунтованими, безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, а тому апеляційний суд дійшов до правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв'язку із відсутністю поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправним та скасування висновку, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець