Постанова № 70006174, 31.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2017 року № 826/2238/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі у складі колегії: головуючого судді Качура І.А., суддів Федорчука А.Б., Келеберди В.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирської обласної ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови №53018001, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Житомирська обласна рада з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання Канцедала Олександра Олександровича від 24.01.2017 року про накладення штрафу.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 02.12.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №295/6067/16-ц, виданого Богунським районним судом м. Житомира 26.08.2016 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора комунальної установи «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради з 31 березня 2016 року та значено про негайне виконання рішення суду.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року отримана позивачем 12.12.2016 року за вхідним №9/5039-р.

За результатами розгляду вказаної постанови, як зазначено у позові, позивачем направлено на адресу відповідача лист від 14.12.2016 року, у якому повідомлено державного виконавця про особливості роботи обласної ради, як органу місцевого самоврядування та специфіку прийняття обласними радами рішень, а саме: оскільки звільнення ОСОБА_2 з посади відбулося на підставі рішення обласної ради від 31.03.2016 року №197 «Про відміну рішення обласної ради від 10.09.2015 №1594 та звільнення з посади», виконання рішення про поновлення його на посаді можливе виключно шляхом прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні ради після його попереднього розгляду постійною комісією обласної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах ветеранів. Також, зазначено, що про результати розгляду постійною комісією та на пленарному засіданні ради питання про поновлення ОСОБА_2 на посаді буде повідомлено додатково.

Крім того, позивач зазначає, що 19.12.2016 року на його адресу надійшла вимога державного виконавця №618/2 щодо негайного виконання рішення суду по справі №804/9223/15, при цьому, позивач також вказує, що старшим державним виконавцем у межах виконавчого провадження №53018001 вчиняються дії щодо виконання рішення у справі №295/6067/15-ц, а тому вказана вимога державного виконавця не могла бути виконана позивачем, оскільки останній не є стороною у справі № 804/9223/15.

Також, у позові вказано, що позивачем вживалися заходи щодо виконання рішення суду у справі №295/6067/16-ц та постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року, а саме: питання виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18.08.2016 року розглядалося на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах ветеранів 15.12.2016 року та президії обласної ради, за рекомендаціями якої питання про поновлення ОСОБА_2 на посаді внесено на розгляд чергової сесії обласної ради. 22.12.2016 року на пленарному засіданні 8 сесії обласної ради депутатами розглядалося питання про поновлення на посаді ОСОБА_2, в результаті голосування, зазначений проект рішення не отримав більшості голосів, тому відповідно до регламенту вважається відхиленим, про було повідомлено відповідача.

30.01.2017 року позивачем отримана постанова про накладення штрафу від 24.01.2017 року з підстав невиконання рішення у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.

Позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача, ним вживалися заходи щодо виконання рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_2 та позивач має намір виконати рішення суду, про що було повідомлено державного виконавця,

Просив суд задовольнити збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2017 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

В судовому засіданні за згодою представників сторін, ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2016 року Богунським районним судом м. Житомира виданий виконавчий лист №295/6067/16-ц по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирської обласної ради про визнання рішення протиправним, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до змісту вищевказаного виконавчого листа №295/6067/16-ц, виконавчий лист видано на підставі рішення суду по справі від 18.08.2016 року, рішення суду підлягає негайному виконанню.

З наданої суду копії виконавчого провадження №618/12 (номер за ЄДРВП 53018001) 01 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої просив відкрити виконавче провадження за виконавчим документом №295/6067/16-ц.

02 грудня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом Олександром Олександровичем відкрито виконавче провадження ВП№53018001 за виконавчим листом № 295/6067/16-ц, виданим 26.08.2016 року Богунським районним судом м. Житомира про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора комунальної установи «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради з 31 березня 2016 року.

Відповідно до вказаної постанови боржнику - Житомирській обласній раді запропоновано негайно виконати рішення суду.

02 грудня 2016 року копія вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року була направлена на адресу Житомирської обласної ради та отримана останньою 12.12.2016 року за вхідним №9/5039-р, про що свідчить надана суду копія супровідного листа від 02.12.2016 року № 53018001/20.1-618/12 з відповідною відміткою про отримання.

Як вбачається з наданої суду копії листа за підписом Голови Житомирської обласної ради від 14.12.2016 року за вих. р-5-20/2140, який отримано Відповідачем 20.12.2016 року за вх.. №22041-0-26-16, Житомирська обласна рада повідомила старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалу О.О. про те, що враховуючи особливості прийняття рішень органом місцевого самоврядування, вимога державного виконавця про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора комунальної установи «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради підлягає розгляду на пленарному засіданні сесії обласної ради після попереднього розгляду постійними комісіями обласної ради, питання щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді заплановано до розгляду на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах ветеранів.

12 грудня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена вимога № 618/12, відповідно до якої Відповідач вимагав від Житомирської обласної ради негайно виконати рішення по справі, про що негайно письмово повідомити відділ.

У пункті 2 вказаної вимоги зазначено, що у разі невиконання вказаного рішення суду у зазначені строки боржнику необхідно надати до відділу інформацію, про причини невиконання рішення суду.

Крім того, відповідно до вказаної вимоги державного виконавця Житомирська обласна рада попереджена про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду у відповідності до вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до наданої суду копії листа від 22.12.2016 року за №р-5-20/2209, Житомирська обласна рада повідомила Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що питання про виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора комунальної установи «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту роботи обласної ради, розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах ветеранів і президії обласної ради, за рекомендацією якої питання про поновлення ОСОБА_2 на посаді внесено на розгляд чергової сесії обласної ради. У результаті голосування, зазначений проект рішення не отримав більшості голосів на підтримку і вважається відхиленим.

Також, відповідно до змісту вказаного листа, відповідача повідомлено про те, що Житомирська обласна рада в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством, вживає заходів щодо виконання судового рішення і буде повідомляти відділ про подальше вирішення даного питання.

У зв'язку з тим, що до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява стягувача від 19.12.2016 року щодо невиконання боржником рішення суду та від боржника не надійшло підтвердження про виконання рішення суду, старшим державним виконавцем відділу Канцедалом О.О. винесено постанову від 24.01.2017 року, відповідно до якої на Житомирську обласну раду накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені вимоги, які пред'являються до виконавчого документу.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з вимогами ст. 25 того ж Закону Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом. У відповідності до ст. 89 того ж Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (частина п'ята статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

У відповідності до п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.

Тобто, законодавець передбачає обов'язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Тому, суд не приймає до уваги посилання позивача на положення п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки вказані положення закону регулюють саме порядок вирішення питання щодо призначення і звільнення керівників територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради, а не виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Винесення питання щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді директора комунальної установи «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради до розгляду на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах ветеранів та, в подальшому, розгляд вказаного питання на пленарному засіданні обласної ради не може бути розцінене судом, як поважна причина не виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відмову у їх задоволенні, оскільки під час розгляду вказаної адміністративної справи було встановлено, що старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал О.О. при винесенні постанови про накладення штрафу від 24.01.2017 року діяв у межах наданих йому повноважень з дотриманням вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 94 КАС України, суд приходить до висновку про можливість віднести судові витрати за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 128 ,158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Житомирської обласної ради - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя І.А. Качур

Судді А.Б. Федорчук

В.І. Келеберда