Постанова № 70006143, 01.11.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.11.2017 справа №25/141/09

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіДучал Н.М., Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О. секретар судового засідання: за участю представників сторін: від позивача-1 від позивача-2 від відповідачів від ліквідатора прокурор від кредиторів ОСОБА_4 не з'явився ОСОБА_5, за довіреністю не з'явився не з'явився не з'явився не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК", м. Кривий Ріг та фізичної особи ОСОБА_7, м. Кривий Ріг на ухвалу господарського суду Запорізької області від10.08.2017 за позовом1.Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт", м. Мелітополь Запорізької області 2.Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київдо 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК", м. Кривий Ріг 2. Фізичної особи ОСОБА_7, м. Кривий Ріг провизнання договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25.09.2012, договору купівлі-продажу основного засобу №04/04-16 від 04.04.2016 недійсними та витребування майна з незаконного володіння у справі№ 25/141/09 (суддя Черкаський В.І.) про банкрутствоТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт", м. Мелітополь Запорізької області за участюПрокуратури Запорізької області, м. Запоріжжя

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2017 у справі № 25/141/09 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" та Фізичної особи ОСОБА_7 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 25.09.2012 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 188-а, ідент. код 13608275) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж - ВБК" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, буд. 39, код ЄДРПОУ 32264535).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу основного засобу № 04/04-16 від 04.04.2016 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж - ВБК" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, буд. 39, код ЄДРПОУ 32264535) та фізичною особою ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 188-а, ідент. код 13608275) - гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ ZХ 200-3, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_2.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж - ВБК" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, буд. 39, код ЄДРПОУ 32264535) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченко, 12, поштова адреса - 69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20-а, код ЄДРПОУ 32264535) 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченко, 12, поштова адреса - 69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20-а, код ЄДРПОУ 32264535) 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК", м. Кривий Ріг та фізична особа ОСОБА_7, м. Кривий Ріг звернулися до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.08.2017р. у справі № 25/141/09 повністю і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2017 (колегія у складі головуючий суддя Склярук О.І., судді: Геза Т.Д., Сгара Е.В.) прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" та фізичної особи ОСОБА_7 у справі №25/141/09 до провадження.

Апелянти вважають ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.08.2017р. у справі № 25/141/09 такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наполягають на пропущенні позивачами строку позовної давності, що безпідставно не був застосований судом.

Ліквідатор ТОВ ВБК "Моноліт" з доводами та вимогами апеляційної скарги не погодився, з підстав, викладених у запереченнях №86 (141) від 13.10.2017 на апеляційну скаргу ТОВ "Південтрансмонтаж-ВБК" та ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.08.2017 у справі №25/141/09. Вважає, що апеляційна скарга відповідачів не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області №25/141/09 від 10.08.2017 підлягає залишенню без змін.

У зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого колегії-судді Склярук О.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2017, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Попков Д.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" та фізичної особи ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.08.2017 у справі №25/141/09, призначену до розгляду на 18.10.2017.

Позивач-2, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві №108/92-192 на апеляційну скаргу, що надійшов до Донецького апеляційного господарського суду 18.10.2017. Вважає ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.08.2017 у справі №25/141/09 такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства з урахуванням всіх обставин справи.

Представник апелянтів в судовому засіданні 18.10.2017р. підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

У зв'язку із перебуванням у відпустці члена колегії-судді Попкова Д.О., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді: Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.

Від ПАТ «Промінвестбанк» надійшло доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, яким банк наголошує на порушенні його прав як заставодержателя та заставного кредитора у справі про банкрутство.

Представниками позивача-2 в судових засіданнях підтримані доводи, викладені у відзиві та доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу. Вважають ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.08.2017 у справі №25/141/09 такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства з урахуванням всіх обставин справи.

Інші учасники справи про банкрутство не скористалися правом участі представника в судових засіданнях апеляційної інстанції, про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.101, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень, ухвал місцевого господарського суду у повному обсязі, в т.ч. оскаржених в апеляційному порядку ухвал місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2009 за заявою кредиторів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" та Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський олійноекстракційний завод" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт" (надалі - ТОВ ВБК "Моноліт"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

Ухвалою від 29.07.2009 року, зокрема, накладено арешт на нерухоме та рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт", окрім товарів в обороті та коштів на рахунках в установах банків. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кравченко Радіона Миколайовича.

Ухвалою від 14.06.2010 року по справі № 25/141/09 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Мелітополі Запорізької області" визнане заставним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт" з вимогами 1 236 000,00 грн., які включені до 1-ої черги задоволення вимог.

Підставами для включення вимог позивача 2 була наявна заборгованість, яка виникла у зв'язку з укладенням 12.06.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополь Запорізької області" (Банком), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельним комбінатом "Моноліт" (Позичальником) кредитного договору № 12-07, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 700 000, 00 грн., зі строком повернення не пізніше 12.06.2010 року, сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 17% річних, комісійна винагорода за надання кредиту - 3 500, 00 грн. одноразово.

На забезпечення виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, 27.08.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Заставодержателем), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" (Заставодавцем) укладено договір застави № 46, який посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Чупрун Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 10182 (надалі за текстом - "Договір застави").

Згідно з п.1.1 Договору застави він забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 12-07 від 12 червня 2007 року (а також окремих договорів про внесення змін до нього), укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем. Крім цього, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього Договору.

Предметом застави, за п. 1.2. Договору застави майна, є гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ ZХ 200-3, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, залишковою вартістю 642456,72 грн. (надалі за текстом - "заставне майно"). Заставне майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить ТОВ ВБК "Моноліт" на підставі свідоцтва про реєстрацію ТТЗ серії НОМЕР_4 від 11.08.2007, виданого територіальним органом Держгірпромнагляду.

За умовами п.п. 4.1.3, 4.1.7., 4.1.8. договору, сторони договору обумовили обов'язок заставодавця не надавати майно під заставу, а також не обтяжувати його іншими зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від заставодержателя; без попереднього погодження із Заставодержателем не змінювати місце зберігання майна; зареєструвати заставу майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Сторони обумовили, що строк, у межах якого заставодавець може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років) (п. 7.8. договору застави).

Договір діє до повного виконання зобов'язань Заставодавцем за кредитним договором (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (п. 7.3. договору застави).

Як свідчать витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 20457214 від 27.08.2008р., № 53102879 від 10.08.2017 року, відомості до державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо предмету застави як об'єкта обтяження внесені до реєстру 27.08.2008р., підстава обтяження договір застави № 10182 від 27.08.2008 року, приватний нотаріус Чупрун Т.А., відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем.

В подальшому до запису про обтяження вносились зміни, останні стосовно обтяжувача - змінено на ПАТ "Промінвестбанк" та терміну дії обтяження - до 26.04.2022 року.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, застава як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх. Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між заставодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та заставодавцем (боржником за основним зобов'язанням). Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з застави, полягає в реалізації заставодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в заставу майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок заставного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від заставодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

Як вбачається з наданих матеріалів, 25.09.2012р. між ТОВ ВБК "Моноліт" (Продавець) в особі генерального директора ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" (Покупець), укладено договір купівлі - продажу транспортного засобу (надалі за текстом - "договір купівлі-продажу 1"), за п.1.1. якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує транспортний засіб НІТАСНІ ZХ 200-3, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_5 (надалі за текстом - "екскаватор").

Згідно з п.п. 2, 3, 5 договору купівлі-продажу 1 продавець зобов'язується передати екскаватор протягом 3 календарних днів з дня оплати покупцем його вартості. Продажна вартість екскаватора визначена за згодою сторін та складає 200 000 грн. (з врахуванням ПДВ - 33 333, 33 грн.), покупець придбає екскаватор за готівковий рахунок. Право власності на екскаватор переходить до покупця з моменту підпису цього договору (25.09.2012).

На підтвердження передачі майна (за договором купівлі-продажу 1) представником відповідачів надано копію накладної №2 від 25.09.2012 року за умовами якої, ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» отримав за договором постачання без дати, екскаватор НІТАСНІ ZХ 200-3, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_6, вартістю 200 000,00 грн.

В якості підтвердження сплати за договором купівлі-продажу 1 надано копію квитанції до прибуткового касового ордера серії № 1/21 із зазначенням підстав оплати - накладна № 2 від 01.10.2012 року, за умовами якої прийнято від ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» до каси ТОВ ВБК "Моноліт" 200 000,00 грн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, надані документи не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України", та не можуть фіксувати факт здійснення господарської операції, встановленню відносин та оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 25.09.2012р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року у справі № 25/141/09 ТОВ ВБК "Моноліт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кравченко Р.М.

Ухвалою від 04.11.2013 року судом звільнено арбітражного керуючого Кравченко Родіона Миколайовича від виконання обов'язків ліквідатора банкрута. Ліквідатором банкрута - призначено арбітражного керуючого Зінченко Юрія Олексійовича.

Ухвалою від 16.11.2015 року судом звільнено арбітражного керуючого Зінченко Юрія Олексійовича від виконання обов'язків ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт". Ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" призначено арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича.

Як встановлено місцевим судом, 30.11.2015 року між арбітражним керуючим Зінченко Ю.О. та арбітражним керуючим Персюком С.В. був підписаний акт приймання-передачі активів ТОВ "ВБК "Моноліт", з якого вбачається, що екскаватор НІТАСНІ ZХ 200-3 серед активів Банкрута не зазначений та арбітражному керуючому Персюку С.В. не переданий.

04.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_7 (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу основного засобу № 04/04-16 (надалі за текстом - "договір купівлі-продажу 2"), предметом продажу за яким є гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ ZХ 200-3, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_2 (надалі за текстом - "екскаватор"). В договорі зазначено, що відчужуваний засіб належить продавцю на підставі технічного паспорту НОМЕР_4, виданого Держтехнаглядом у Запорізькій області.

Згідно з п.п. 2, 3, 4, 5 договору купівлі-продажу 2 продаж вчинено за погоджену сторонами суму - 80 000, 00 грн. (в т. числі ПДВ - 13 333, 33 грн.). Вказану суму Покупець зобов'язується передати Продавцю в день підписання акту прийомки-передачі основного засобу, що буде підтверджено підписами та скріплено печатками обох сторін. Продавець стверджує, що він має усі права власника щодо вільного розпорядження екскаватором, який є предметом цього договору, і що він нікому іншому не відчужений, не є внеском до статутного капіталу, в оренду не переданий, не заставлений, в податковій заставі, спорі і під забороною /арештом/ не перебуває, всі митні та інші платежі, передбачені законодавством України для поставлення автомобіля на облік, сплачені повністю. Розрахунки по договору повинні бути проведені через внесення коштів на рахунок Продавця.

В якості підтвердження передачі товару за договором купівлі-продажу 2 представником відповідачів надано витратну накладну №12 від 04.04.2016 року за змістом якої, ОСОБА_7 одержано за договором купівлі-продажу №04/04-16 (без дати) гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ ZХ 200-3, вартістю 80 000, 00 грн.

На підтвердження оплати за договором купівлі-продажу 2 до матеріалів справи надано копії квитанцій АБ "Південний" № ПН2969 від 20.04.2016 року та № ПН2942 від 05.05.2016 року, які з яких вбачається внесення на рахунок ТОВ "Південтрансмонтаж-ВБК" загальну суму 80 000, 00 грн. за екскаватор.

Свідоцтво про реєстрацію технологічного ТЗ серії НОМЕР_7, що видане Держгірпромнаглядом у Запорізькій області 11.08.2008 року, копія якого наявна в матеріалах справи, свідчить, що власником екскаватора є ТОВ ВБК "Моноліт".

Докази реєстрації екскаватора за Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" (відповідач 1), та фізичною особою ОСОБА_7 (Відповідач 2) матеріали справи не містять, представником відповідачів до справи не надавалися.

Позивачами 1, 2 до матеріалів справи надані копії оспорюваних договорів, пояснюючи, що копії цих документів зроблені після ознайомлення та фотокопіювання матеріалів кримінального провадження № 120130801400000290.

Враховуючи на те, що банком як заставодержателем згода заставодавцю (продавцю за договором купівлі-продажу1) на продаж заставного майна та укладення договору купівлі-продажу не надавалася, відповідачем 1 не надано доказів оплати екскаватора, майно незаконно вибуло з ліквідаційної маси у справі про банкрутство, позивачі звернулися до суду з позовом яким просили:

визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 25.09.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж - ВБК";

визнати недійсним договір купівлі-продажу основного засобу №04/04-16 від 04.04.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж - ВБК" та фізичною особою ОСОБА_7;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" - гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ ZХ 200-3, 2007 року випуску, заводський НОМЕР_8

Відповідно до п. 11 Прикінцевих та перехідних положень нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладеної в Законі України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки ТОВ ВБК "Моноліт" визнано банкрутом до набрання чинності нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при розгляді даної заяви судом застосовані положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла по 18.01.2013 року (надалі за текстом - "Закон про банкрутство").

Положеннями ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до повноважень ліквідатора віднесено, зокрема, формування ліквідаційної маси, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подавання до господарського суду заяв про визнання недійсними угод боржника, вчинення заходів щодо збереження майна боржника, пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Одним із способів захисту цивільного права, за умовами ст. 16 Цивільного кодексу України, є визнання правочину недійсним.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Заявляючи позов про визнання недійсними договорів, позивачі мають довести наявність тих фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено ч.2 статті 586 Цивільного кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу", заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Тобто, за законом та належним чином укладеним договором застави заставодержатель наділений правом контролю за предметом застави. Тому, у разі відчуження заставодавцем предмета застави, передачі його у користування іншій особі або іншого розпорядження ним, право банка як заставодержателя є порушеним.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Тому, заставодержателю належить право на звернення до суду щодо оспорення дій, вчинених із предметом застави без його згоди, з підстав, передбачених статтями 203 та 215 ЦК України.

ПАТ «Промінвестбанк» наголошує, що згоди на продаж екскаватора заставодавцю не надавав. ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» також не мало права здійснювати відчуження заставного майна без згоди заставодержателя.

До того ж, ухвалою від 29.07.2009 року по справі №25/141/09 накладено арешт на нерухоме та рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату "Моноліт", окрім товарів в обороті та коштів на рахунках в установах банків. Тобто, при укладені спірних договорів існувало обтяження рухомого майна позивача 1, у т.ч. екскаватора.

Згідно з п. 6 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 06.01.2010 року № 8, юридичні і фізичні особи, які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України.

Як відповідачем 1, так і відповідачем - 2 не здійснено дій, направлених на державну реєстрацію екскаватора, що не спростовано відповідачами.

Враховуючи, що свідоцтво про реєстрацію технологічного ТЗ серії НОМЕР_4, видане Держнагірпромнаглядом у Запорізькій області 11.08.2008р. ТОВ ВБК «Моноліт», відповідач 2 був обізнаний про відсутність належної реєстрації екскаватора за відповідачем 1.

З огляду на наведене, суд дійшов вірного висновку, що оспорювані договори купівлі-продажу 1 та 2, були укладені за наявності обмеження права заставодавця на відчуження майна, що перебувало в зареєстрованій заставі, суперечать ч. 2 статті 586 Цивільного кодексу України, ч. 2 статті 17 Закону України "Про заставу" та порушують права ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" як заставодержателя спірного майна та заставного кредитора у справі про банкрутство, що є підставою для визнання їх недійсними згідно зі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 17 Закону України "Про заставу".

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як роз'яснено в п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів недійсними" наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

Згідно ст.ст.10,12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

При укладенні оспорюваних договорів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано відомості щодо об'єкта обтяження (предмета застави за договором застави № 10182 від 27.08.2008р.), про що свідчать витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 20457214 від 27.08.2008р., № 53102879 від 10.08.2017 року, наявні в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, судом правомірно визнані обґрунтованими позовні вимоги стосовно витребування з незаконного володіння ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" гусеничного гідравлічного екскаватора НІТАСНІ ZХ 200-3, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_2.

Посилання відповідачів 1 та 2 на те, що з моменту, коли позивачі довідалися про укладення спірного договору купівлі-продажу 1 до моменту звернення з позовом до суду сплив встановлений строк позовної давності, є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивачами заявлено вимоги щодо визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно. При цьому з позову випливає, що з позовною вимогою про визнання договору недійсним звертається позивач-2 як заставодержатель майна, якому стало відомо про укладення договору купівлі-продажу без одержання його згоди на продаж, а позовну вимогу про зобов'язання повернути майно заявляє сторона за договором купівлі-продажу позивач-1, права якого порушені вибуттям майна з його володіння.

Як вбачається з матеріалів справи та докладно викладено судом першої інстанції, за результатами звернення ПАТ «Промінвестбанк», вжиття ліквідатором дій щодо повернення банкруту екскаватора НІТАСНІ ZХ 200-3, який є предметом застави за договором застави № 46 (10182) від 27.08.2008р., та на підставі листа слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Абаджяна А.Б. від 22.11.2016 року № 60/6-16529, було встановлено, що в провадженні СВ Мелітопольського ВП ГУ Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 120130801400000290, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 185 КК України.

В межах даного кримінального провадження Позивачем 2 була отримана постанова від 11.07.2016 року слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області про відмову в задоволенні клопотання, зі змісту якої, стало відомо, що 25.09.2012 року всупереч вимогам законодавства генеральним директором ТОВ "ВБК Моноліт" ОСОБА_12 відчужено ТОВ "Південтрансмонтаж-ВБК" екскаватор, який виступав заставним майном.

16.12.2016 року Позивач 2 ознайомився з матеріалами кримінального провадження, здійснивши фотокопіювання договору купівлі-продажу 1, квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 03.10.2012 року та накладної № 2 від 03.10.2012 року, що є відмінними від наданих представником відповідачів. У подальшому позивач 2 ознайомив ліквідатора позивача 1 із наведеними доказами для підготовки позову до господарського суду у справі № 25/141/09.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов вірного висновку, що позов подано в межах трьохрічного строку з дня, коли позивачі довідались про порушення свого права, підстави для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору недійсним у зв'язку із спливом позовної давності відсутні. Відсутні також і підстави для застосування позовної давності щодо вимог позивачів про зобов'язання повернути майно, оскільки початок перебігу позовної давності щодо такої вимоги слід пов'язувати з моментом визнання договору недійсним та відповідно виникненням права на повернення майна за недійсним правочином.

Доводи відповідачів 1 та 2 стосовно того, що позивачам було відомо про укладення спірного договору купівлі-продажу 1 із матеріалів інвентаризації, спростовується матеріалами інвентаризації, призначеної наказом ліквідатора ТОВ ВБК "Моноліт" від 28.11.2012 року, зокрема, актом відсутності майна ТОВ ВБК "Моноліт" від 28.11.2012 року та додатком № 1 до нього, в якому зазначено про нестачу екскаватора HITACНI, який є заставним майном ПАТ "Промінвестбанк", без посилань на причини нестачі та на відчуження гусеничного гідравлічного екскаватору НІТАСНІ ZХ 200-3, державний номер НОМЕР_9 відповідно до спірного договору купівлі-продажу 1. До того ж, в інвентаризації не приймав участі колишній керівник ТОВ ВБК "Моноліт" - генеральний директор ОСОБА_12, яким підписано спірний договір купівлі-продажу 1.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та: визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25.09.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельний комбінат "Моноліт" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 188-а, ідент. код 13608275) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж - ВБК" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, буд. 39, код ЄДРПОУ 32264535); визнання недійсним договору купівлі-продажу основного засобу № 04/04-16 від 04.04.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж - ВБК" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, буд. 39, код ЄДРПОУ 32264535) та фізичною особою ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1); витребування з незаконного володіння ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - будівельний комбінат "Моноліт" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 188-а, ідент. код 13608275) - гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ ZХ 200-3, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявників скарги.

Результати апеляційного провадження у справі № 25/141/09 оголошені в судовому засіданні

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансмонтаж-ВБК" та фізичної особи ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.08.2017р. у справі № 25/141/09 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.08.2017р. у справі № 25/141/09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

Н.О. Мартюхіна

Надруковано: 27 екз.:

2 - позивачам; 2 - відповідачам; 1 - прокуратурі;

18 - кредиторам; 1 - ліквідатору;

1 - адвокату Стригуновій Г.І.; 1 - у справу.; 1 - ГСЗО.