Постанова № 70006105, 24.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року

17:10

Справа № 808/1935/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» (далі – позивач, ТОВ «ЗЛМЗ») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 19.04.2017 №0000211200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається нате, що відповідач за результатами проведеної камеральної перевірки дійшов хибних висновків про порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), оскільки всі чотири спірні податкові накладні ТОВ «ЗЛМЗ» були направлені до ЄРПН у встановлений чинним спосіб та строк. Також, позивач вказує на те, що відповідачем пропущено передбачений чинним законодавством України строк для проведення камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних за серпень 2017 року в ЄРПН. Крім того, позивач вважає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, у разі якщо контролюючим органом встановлено порушення платником податків строків реєстрації податкових накладних, то відповідач зобов’язаний був провести документальну перевірку, а не камеральну, оскільки своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, на момент виникнення спірних правовідносин не могла бути предметом камеральної перевірки. Просить задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав на те, що контролюючим органом в порядку передбаченому Податковим кодексом України проведено камеральну перевірку ТОВ «ЗЛМЗ» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН та встановлено, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму 327232,04 грн., що зумовило притягнення позивача до відповідальності за п.120-1 ст.120-1 Податкового кодексу України. Також, на думку відповідача, контролюючий орган мав право на проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача, який прибув в судове засідання просив відмовити в задоволенні позовних вимог, а справу розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного суду України (далі – КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, враховуючи надані сторонами заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 30 березня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт перевірки №48/08-25-12-01/32729463 (далі – Акт перевірки).

За результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а саме – перевищення 15-ти денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області подано письмові заперечення на висновки акту перевірки, проте, листом від 14.04.2017 №3686/10/08-01-12-01-15 контролюючий орган повідомив ТОВ «ЗЛМЗ» про те, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства України.

19 квітня 2017 року контролюючим органом, на підставі висновків акту перевірки №48/08-25-12-01/32729463 від 30.03.2017, прийнято податкове повідомлення – рішення №0000211200, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 32723,20 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення, оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 19.06.2017 №13070/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення – рішення №0000211200 від 19 квітня 2017 року залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Не погодившись з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення – рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення став висновок контролюючого органу про порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме:

податкова накладна №101 від 16.08.2016 зареєстрована в ЄРПН 01.09.2016, кількість днів прострочення 1;

податкова накладна №133 від 18.08.2016 зареєстрована в ЄРПН 03.09.2016, кількість днів прострочення 1;

податкова накладна №131 від 18.08.2016 зареєстрована в ЄРПН 03.09.2016, кількість днів прострочення 1;

податкова накладна №130 від 18.08.2016 зареєстрована в ЄРПН 03.09.2016, кількість днів прострочення 1.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку було направлено 4 податкові накладні, по яких контролюючим органом встановлено порушення строків реєстрації в ЄРПН, а саме:

податкова накладна №101 від 16.08.2016 направлена на реєстрацію 31.08.2016 о 22 год. 42 хв., повідомлення про отримання звітності до ДФС України датовано 31.08.2016 о 22 год. 45 хв., квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної отримана 01.09.2016 о 13 год. 46 хв.;

податкова накладна №130 від 18.08.2016 направлена на реєстрацію 02.09.2016 о 21 год. 29 хв., повідомлення про отримання звітності до ДФС України датовано 02.09.2016 о 21 год. 29 хв., квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної отримана 03.09.2016 о 10 год. 46 хв.;

податкова накладна №131 від 18.08.2016 направлена на реєстрацію 02.09.2016 о 21 год. 30 хв., повідомлення про отримання звітності до ДФС України датовано 02.09.2016 о 21 год. 30 хв., квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної отримана 03.09.2016 о 10 год. 43 хв.;

податкова накладна №133 від 18.08.2016 направлено на реєстрацію 02.09.2016 о 21 год. 30 хв., повідомлення про отримання звітності до ДФС України датовано 02.09.2016 о 21 год. 33 хв., квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної отримана 03.09.2016 о 10 год. 44 хв. (а.с.25-38).

Суд зазначає, що сторонами в ході судового розгляду справи не заперечувались та обставина, що граничним строк для реєстрації в ЄРПН податкової накладної №101 від 16.08.2016 було 31.08.2016, а для податкових накладних від 18.08.2016 №130, №131, №133 – 02.09.2016.

Відповідно до абзацу 4 пункту 201.10 ст.201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі (далі – Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно пункту 8 Порядку №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 10 Порядку №1246 визначено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими (пункти 11 Порядку №1246).

З матеріалів справи судом встановлено, що податкова накладна №101 від 16.08.2016 була доставлена до рівня ДФС України протягом операційного дня 31.08.2016, а податкові накладні від 18.08.2016 №130, №131, №133 – 02.09.2016.

При цьому, жодних повідомлень про неприйняття податкових накладних протягом операційного дня 31.08.2016 та 02.09.2016 до позивача не надходило, доказів протилежного суду не надано.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що в подальшому вищевказані податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом 01.09.2016 та 03.09.2016 відповідно, про що свідчать квитанції №1, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем своєчасно виконано податковий обов’язок щодо реєстрації податкових накладних від 16.08.2016 №101 та від 18.08.2016 №130, №131, №133, а висновок контролюючого органу про порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН спростовується матеріалами справи.

Щодо правомірності проведення камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Так, частиною2статті19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1ст.20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) – контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.1п.75.1ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86цього Кодексу. (п.76.1, п.76.2ст.76 Податкового кодексу України).

Пунктом86.2ст. 86.2 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.2.5 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165, рекомендовані етапи проведення камеральної перевірки податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця: 1) проводиться камеральна перевірка, за наслідками якої складається (формується):у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки. Зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій;у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

Відповідно до п.4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 року №522, результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на момент складення та направлення позивачем до ЄРПН податкових накладних, термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки і до такого переліку порушень не відноситься порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а отже контролюючим органом безпідставно складено оскаржуваний акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкових накладних, що є підставою для скасування рішення прийнятого на підставі такого акту.

Вказаний висновок суду підтверджується також і тим, що з 01.01.2017 законодавцем було розширено коли питань, які можуть досліджуватись під час проведення камеральної перевірки, а саме визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац 2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

При цьому, на переконання суду, положення абзацу 2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України можуть застосовуватись виключно до правовідносин, які виникли після набрання чинності відповідними змінами до ПК України.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.04.2017 №0000211200.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко