Рішення № 70006090, 25.10.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 жовтня 2017 рокуСправа № 921/378/17-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Андрушків Г.З. , судді Шумського І.П. , судді Гирили І.М. Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", вул.Сметаніна, буд.3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404 (адреса для кореспонденції: Вознесенський узвіз, буд. 10-А, м. Київ, 04053)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м.Тернопіль,Тернопільська область,46001

про cтягнення 6 709 634,66 грн.

За участю представників від:

Позивача: не зявився

Відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність №06-4/6 від 03.01.2016)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог, які прийняті судом до розгляду ухвалою суду від 04.10.2017 про стягнення 6 709 634,66грн. в тому числі: сума простроченої заборгованості за кредитом 4593000грн; сума заборгованості по процентам 861573,22грн; пеня за несвоєчасну сплату кредиту 712739,44грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів 5300,62грн.; інфляційні втрати - 537021,38грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на неналежне виконання Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" умов Кредитного договору №01/12 від 23.02.2012 (далі Кредитний договір), внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, по процентах за користування кредитом, в звязку з чим відповідачу за несвоєчасність виконання зобовязань за договором нарахована пеня та інфляційні втрати, які (заборгованість, пеню та інфляційні втрати) позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2017 порушено провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 12.07.2017. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду, востаннє на 25 жовтня 2017 на 15год. 30хв.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву (лист №06-2/1255 від 15.08.2017), які підтримані його уповноваженим представник у судовому засіданні, не погоджується з позовними вимогами Позивача і вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав: По-перше: Позов необгрунтований і передчасний, Дочірнім підприємством Тернопільський облавтодор не підписувались угоди про зміну сторін у зобов'язанні правонаступником ПАТ Укрінбанк, така заміна є неможливою, в силу вимог кредитного тендерного законодавства, а отже ПАТ Українська інноваційна компанія не отримало права вимоги спірних коштів за кредитним тендерним договором. По-друге: Термін надання послуг не міг бути продовжений додатковими угодами з огляду на вимоги кредитного тендерного законодавства та враховуючи те, що послуги на момент продовження терміну їх надання були вже надані повністю, а зміна терміну надання послуг після їх надання не допускається. По-третє: Сума ймовірного боргу повинна зменшитись на суму наявних на рахунку ДП Тернопільський облавтодор і не списаних згідно договору банком коштів. По-четверте: ДП не здійснювали платежів із жовтня 2013 року по сьогодні, а додаткові угоди про продовження нікчемні, оскільки тендерне законодавство забороняє зміну умов договору протягом всього часу його виконання. По-пяте: Відповідно до Додаткової угоди від 01 грудня 2014року., проценти вже прописані у додатковій угоді та нараховуються, їх повторне нарахування суперечить прямій нормі Конституції України ст. 61, щодо подвійної відповідальності за одне і теж саме зобов'язання. З 13.07.2016 р. Позивач не являється фінансовою установою, а тому і не може бути нараховано ні проценти за кредитним договором, ні пеня за тілом договору, ні пеня за прострочене зобовязання з 13.07.2016 р. по день подачі позову. По-шосте: Вважає, що має місце застосування наслідків спливу позовної давності оскільки: кошти отримані у 2012 році із терміном погашення - протягом 2012-2013 років. Строк позовної давності на їх стягнення закінчився. Переривання не відбувалося ДП Тернопільський облавтодор не здійснював платежів із жовтня 2013 року по сьогодні, а додаткові угоди про продовження нікчемні, оскільки тендерне кредитне законодавство забороняє зміну умов договору протягом всього часу його виконання (термін надання послуг, погашення кредиту, строк дії договору, тощо є істотними умовами будь-якого кредитного договору). Строк дії договору не продовжений, оскільки має місце відсутність документально-підтверджених об'єктивних обставин зміни процентів річних (з 21 % до 23%) згідно додаткової угоди, що призвело до збільшення суми кредиту, його здорожчання, що суперечить ОСОБА_3 та Закону Про захист прав споживачів.

Позивач у своїх поясненнях до заперечення на позовну заяву (лист б/н від 22.08.2017 (вх. №16299 від 29.08.2017) та його уповноважений представник в судових засіданнях щодо вищезазначених заперечень відповідача пояснив, що ПАТ Українська інноваційна компанія здійснює свою діяльність на підставі Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінком», яке в свою чергу здійснювало свою діяльність теж на підставі Статуту шляхом перейменування з ПАТ «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк»), та є набувачем всіх прав і обов»язків ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком», при цьому код ЄДРПОУ юридичної особи не змінювався, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено Статути Публічних акціонерних товариств «Український інноваційний банк», «Укрінком», «Українська інноваційна компанія». Також позивач, щодо продовження дії кредитного договору, зазначив, що відповідно до договору про внесення змін до кредитного договору про надання кредиту, укладеного 02.06.2015 року, за згодою сторін термін погашення кредиту встановлено 31 грудня 2015 року, таким чином, з врахуванням вимог ст. 257 ЦК України, перебіг строку позовної давності закінчується 30 грудня 2018 року. Та зазначив, що відповідно до додаткової угоди нова процентна ставка не встановлювалася, а були внесені зміни до умов Кредитного договору. Окрім того, позивач зазначив, що Закон України «Про захист прав споживачів», на який в своїх запереченнях посилається відповідач, не розповсюджується на відносини, що склалися між юридичними особами.

Позивач участь уповноваженого представника в судове засідання 25.10.2017 не забезпечив, проте звернувся до суду із листом без номера від 18.10.2017, згідно якого просить суд долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення №16 від 13.10.2017 року про сплату судового збору, а також просить розгляд справи провести без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, при цьому зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення у даній справі судово-економічної експертизи, навівши перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити перед експертом (лист №06-2/1605 від 25.10.2017), яке підтримав в судовому засіданні його уповноважений представник, згідно якого відповідач вважає, що в заявленій позивачем до стягнення сумі має місце неправильність, необґрунтованість та невідповідність розрахунків проведених позивачем, а також нарахування санкцій за кредитним договором №01/12 від 23.02.2012р. та договорами про внесення змін та доповнень до кредитного договору не відповідає вимогам чинного законодавства, а для повного, всебічного та обєктивного зясування обставин у даній справі необхідні спеціальні знання в економічній сфері, при застосуванні яких були б дослідженими документація бухгалтерського, податкового обліку і звітності, дослідження документів фінансово-кредитних операцій, встановлення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів та інше, а тому просить призначити у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам економістам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Бокаріуса, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 8»А» та на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача про призначення у даній справі судово-економічної експертизи, заслухавши доводи та міркування в його обґрунтування, суд відхиляє дане клопотання, виходячи з наступного:

В силу приписів ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В ч. 2 п. 2 постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.02.2012 р., з наступними змінами та доповненнями, господарським судам звернуто увагу на те, що судова експертиза призначається, лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

З огляду на зазначені вище норми чинного законодавства, зважаючи на те, що доводи відповідача про необхідність призначення у даній справі судової економічної експертизи обґрунтовані власними припущеннями відповідача, які не підтверджені жодними документально обґрунтованими розрахунками, про те, що в заявленій позивачем до стягнення сумі має місце неправильність, необґрунтованість та невідповідність розрахунків проведених позивачем, а також нарахування санкцій за кредитним договором №01/12 від 23.02.2012р. та договорами про внесення змін та доповнень до кредитного договору не відповідає вимогам чинного законодавства, при цьому не зазначаючи які ж норми чинного законодавства порушено позивачем при нарахуванні таких санкцій, беручи до уваги відсутність під час розгляду справи взаємно суперечливих доказів, а також питань, що потребують спеціальних знань, враховуючи предмет доказування та правову природу спірних правовідносин, суд дійшов до висновку, що дослідження відповідності проведеного позивачем розрахунку позовних вимог умовам Кредитного договору та договорів про внесення змін та доповнень до нього є правовим питанням та не потребує спеціальних знань, а перевірка достовірності наведених у ньому даних зводиться до простих арифметичних розрахунків, що є прерогативою суду, а не експертної установи.

Крім того, пунктом 12 Постанови Пленуму № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та представника позивача у попередніх судових засіданнях, господарським судом встановлено наступне:

23 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк»", яке в подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Укрінком» (Статут в редакції від 22.11.2016. зареєстрований за №3141) а в послідуючому у Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (Статут в редакції від 28.03.2017 зареєстрований в реєстрі 28.04.2017 за №294) і останнє (ПАТ «Українська інноваційна компанія») відповідно до п. 1.1 Статуту є набувачем всіх прав та обовязків Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк»" та Публічного акціонерного товариства «Укрінком», надалі за текстом ОСОБА_3, (позивач по справі) та ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", надалі за текстом Позичальник (відповідач по справі) було укладено Кредитний договір №01/12 (надалі кредитний договір), відповідно до умов п. 3.1 якого відповідно до положень та умов цього договору ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4700000,00грн. (чотири мільйони сімсот тисяч) гривень на термін по 21 лютого 2013 року.

Згідно п.п. 3.4.1 кредитного договору, Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 21% річних.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за Кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь-який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за Кредитом.

При розрахунку процентів за Користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту.

Нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті кредиту з « 01» (першого) по « 10» (десяте ) число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням Кредиту. У разі, якщо 10 ( десяте)число місяця є святковим та неробочим днем, то позичальник зобовязаний сплатити суму нарахованих процентів, в перший робочий день, який слідує за 10 (десятим) числом місяця.

Граничним терміном повернення Кредиту є 21 лютого 2013 року (п. 3.5.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 7.3. кредитного договору, у разі порушення строків сплати процентів за Кредитом Позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня.

У разі порушення граничного терміну повернення кредиту, позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дня її виникнення до дати повернення кредиту (приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом з умовами п. 3.5.1. цього договору), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня (п.7.4 кредитного договору).

Пунктом 7.5 кредитного договору, сторони встановили, що пеня, передбачена пунктами 7.3-7.4 цього ОСОБА_3, нараховується Банком за весь час існування простроченої заборгованості ( до моменту виконання простроченого зобовязання).

Договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками Позичальника та Банку.

Цей Договір залишається чинним до повного виконання Позичальником зобовязань за цим ОСОБА_3 (повної сплати Позичальником заборгованості за Кредитом, процентів, інших платежів за цим ОСОБА_3 відповідно до умов цього ОСОБА_3) (п.8.1 кредитного договору).

В подальшому між сторонами були укладені договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р., а саме :

- 21.02.2013 р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р., яким п. 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 21 березня 2013р.»

- 21.03.2013 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р., яким п. 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 21 квітня 2013р.»

- 19.04.2013 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р., яким п. 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 31 травня 2013р.»

- 07.05.2013 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р., яким п. 3.4.1. викладено у наступній редакції: « 3.4.1. Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 21% річних.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за Кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь-який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за Кредитом.

При розрахунку процентів за Користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту.

Нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті кредиту з « 01» (першого) по « 10» (десяте ) число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням Кредиту. У разі, якщо 10 ( десяте)число місяця є святковим та неробочим днем, то позичальник зобовязаний сплатити суму нарахованих процентів, в перший робочий день, який слідує за 10 (десятим) числом місяця.

Проценти нараховані за квітень 2013 року сплачуються позичальником до 22 травня 2013року»

31.05.2013 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р., яким п. 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 30 червня 2013р.»

- 25.06.2013 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4700000 (чотири мільйони сімсот тисяч)гривень на термін до 31 грудня 2013 р. згідно з наступним графіком погашення заборгованості:

Дата погашенняСума погашення кредиту грн.Сума заборгованості по кредиту грн.01.06.-30.06.2013р.400000,004300000,0001.07.-31.07.2013р.400000,003900000,0001.08.-31.08.2013р.100000,003800000,0001.09.-30.09.2013р.200000,003600000,0001.10.-31.10.2013р.0,003500000,0001.11.-30.11.2013р.400000,00 01.12.-31.12.2013р.3500000,000,00Всього:4700000,00

Пункт 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 31 грудня 2013р.»

- 05.07.2013р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4700000 (чотири мільйони сімсот тисяч)гривень на термін до 31 грудня 2013 р. згідно з наступним графіком погашення заборгованості:

Дата погашенняСума погашення кредиту грн.Сума заборгованості по кредиту грн.01.06.-30.06.2013р.0,004700000,0001.07.-31.07.2013р.800000,003900000,0001.08.-31.08.2013р.100000,003800000,0001.09.-30.09.2013р.200000,003600000,0001.10.-31.10.2013р.0,003500000,0001.11.-30.11.2013р.400000,00 01.12.-31.12.2013р.3500000,000,00Всього:4700000,00

- 02.10.2013 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4700000 (чотири мільйони сімсот тисяч)гривень на термін до 31 грудня 2013 р. згідно з наступним графіком погашення заборгованості:

Дата погашенняСума погашення кредиту грн.Сума заборгованості по кредиту грн.до 10.11.2013р.100000,004593000,00до 10.12.2013р.400000,004193000,00до 31.12.2013р.4193000,000,00Всього:4693000,00

Пункт 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 31 грудня 2013р.»

- 10.12.2013р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4700000 (чотири мільйони сімсот тисяч)гривень на термін до 31 грудня 2013 р. згідно з наступним графіком погашення заборгованості:

Дата погашенняСума погашення кредиту грн.Сума заборгованості по кредиту грн.до 10.12.2013р.100000,004593000,00до 31.12.2013р.4593000,000,00Всього:4693000,00 - 30.13.2013р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4700000 (чотири мільйони сімсот тисяч)гривень00 коп. на термін до 01 квітня 2014р.

Пункт 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 01квітгя 2013р.»

- 10.01.2014р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р.;

- 30.01.2014р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4593000 (чотири мільйони пятсот девяносто три тисячі)гривень00 коп. на термін до 01 квітня 2014р.

- 10.02.2014р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р.;

- 03.04.2014р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4593000 (чотири мільйони пятсот девяносто три тисячі)гривень 00 коп. на термін до 01 вересня 2014р.

Пункт 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 01вересня 2014р.»

- 11.08.2014р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р.;

- 14.08.2014р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4593000 (чотири мільйони пятсот девяносто три тисячі)гривень 00 коп. на термін до 01 вересня 2014р., з наступним графіком погашення: до 01.09.2014 року повне погашення».

- 29.08.2012р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4593000 (чотири мільйони пятсот девяносто три тисячі)гривень 00 коп. на термін до 01 грудня 2014р.

Пункт 3.5.1. викладено у наступній редакції: « 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 01грудня 2014р»;

- 10.09.2014р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р.;

- 01.12.2014р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р. яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4593000 (чотири мільйони пятсот девяносто три тисячі)гривень 00 коп. на термін до 01 червня 2015р.»

Підпункт 3.4.1. пункту 3.4. «проценти» Статті ІІІ. «КРЕДИТ ТА ПРОЦЕНТИ» ОСОБА_3 викласти в наступній редакції: « 3.4.1. Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 23% річних».

-02.06.2015р. укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №01/12 від 23 лютого 2012 р., яким пункт 3.1 Статті ІІІ Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.1 Відповідно до положень та умов цього ОСОБА_3 надає Позичальнику Кредит в розмірі 4593000 (чотири мільйони пятсот девяносто три тисячі)гривень 00 коп. на термін до 31 грудня 2015р.

Підпункт 3.5.1. пункту 3.5. «Порядок повернення Кредиту, сплати процентів та інших платежів за ОСОБА_3» Статті ІІІ «КРЕДИТ ТА ПРОЦЕНТИ» ОСОБА_3 викладено в наступній редакції:

« 3.5.1. Граничним терміном повернення кредиту є 31грудня 2015року з врахуванням наступного графіку погашення кредиту:

-До 10 числа кожного місяця, починаючи з липня 2015 року. Позичальник здійснює погашення кредиту по 700000,00 (сімсот тисяч 00коп.), 31 грудня 2015 року повне погашення.

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем виникли зобовязання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено обовязок Позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 173, 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за кредитним договором №01/12 від 23.02.2013 перед Позичальником виконав належним чином, надавши останньому за його клопотанням (лист №05-8/353 від 23.02.2012, копія якого знаходиться в матеріалах справи) кредит в сумі 4700000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №981066 від 23.02.2012.

Позивач стверджує, що відповідач (позичальник) свої зобовязання згідно Кредитного договору №01/12 від 23.02.2012. щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, належним чином не виконував, в наслідок чого станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по кредиту в сумі 4593000,00грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 861573,22грн.

Відповідач (позичальник) на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість по кредиту в сумі 4593000,00грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 861573,22грн.

При цьому не приймаються судом до уваги твердження відповідача, викладені у запереченнях на позовну заяву, а саме про те що: - термін надання послуг не міг бути продовжений додатковими угодами з огляду на вимоги тендерного кредитного законодавстваДочірнім підприємством Тернопільський облавтодор не підписувались угоди про зміну сторін у зобов'язанні правонаступником ПАТ Укрінбанк, така заміна є неможливою, в силу вимог кредитного тендерного законодавства, а отже ПАТ Українська інноваційна компанія не отримало права вимоги спірних коштів за кредитним тендерним договором; - термін надання послуг не міг бути продовжений додатковими угодами з огляду на вимоги кредитного тендерного законодавства, окрім того, послуги на момент продовження терміну їх надання були вже надані повністю, а зміна терміну надання послуг після їх надання не допускається; - сума ймовірного боргу повинна зменшитись на суму наявних на рахунку ДП Тернопільський облавтодор і не списаних згідно договору банком коштів; ДП не здійснювало платежів із жовтня 2013 року по сьогодні, а додаткові угоди про продовження нікчемні, так як тендерне законодавство забороняє зміну умов договору протягом всього часу його виконання, оскільки, відповідачем в порушення вимог ст..ст.33,34 ГПК України не наведено жодної норми чинного законодавства, яку б порушили сторони кредитного договору (позивач і відповідач) при укладені даного кредитного договору та договорів про внесення змін та доповнень до нього та при їх виконанні, останні не визнані недійсними в установленому законом порядку, а в силу вимог ст.ст.6, 627, 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, окрім того, як встановлено судом вище, ПАТ Українська інноваційна компанія є правонаступником прав та обовязків Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк»" п. 1.1 Статуту Позивача в редакції від 28.03.2017 зареєстрований в реєстрі 28.04.2017 за №294.

Щодо тверджень відповідача про закінчення строку позовної давності про стягнення заборгованості за кредитним договором по поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитом, то такі є необґрунтованими та відповідно безпідставними з огляду на вищевикладене, а саме між сторонами підписано додаткові угоди до кредитного договору, відповідно до яких учасниками правочину були змінені терміни повернення кредиту, встановлений граничний термін повернення кредиту - 31.12.2015, а відтак початок перебігу строку позовної давності, встановленого ст..257 ЦК України в силу вимог ст..261 ЦК України починається з 01.01.2016, а як свідчить поштовий штамп на конверті, позовні матеріали направлені до суду 11.06.2017, тобто позивач звернувся до суду про стягненя заборгованості за кредитним договором в межах установленого законом строку позовної давності

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем даний строк порушений, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.7.3 7.5) у вигляді сплати пені, що за період, зазначений позивачем з 24.09.2016 по 24.03.2017, згідно розрахунку, проведеного судом за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", становить 648588,40грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 5298,58грн пені за несвоєчасну сплату процентів.

І відповідно позов в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 64151,04грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 2,04грн. заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає.

Окрім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, нараховані ним за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитом за період з 19.09.2015 по 13.07.2016 включно в загальній сумі 537021грн.38коп.

П.1.12 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р., вказано, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р., інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В листі №62-97р. від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" Верховний Суд України зазначив, що розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції здійснюється шляхом множення суми заборгованості (на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, якщо сума внесена з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, якщо з 16 по 31 день місяця, інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Враховуючи вищенаведене, судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних нарахувань та встановлено, що правомірними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 19.09.2015 по 13.07.2016 в сумі 299321грн. 43 коп. і відповідно позов в цій частині підлягає до задоволення, а позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 237699,95грн.. є необґрунтованими і відповідно такими що не підлягають до задоволення.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України позов в частині стягнення 4593000,00грн. заборгованість по кредиту, 861573,22грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 648588,40грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 5298,58грн пені за несвоєчасну сплату процентів та 299321грн. 43 коп. втрат від інфляції підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та не спростований відповідачем належними і допустимими доказами.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м.Тернопіль,Тернопільська область,46001 код ЄДРПОУ 31995099 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", вул.Сметаніна, буд.3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404 (адреса для кореспонденції: Вознесенський узвіз, буд. 10-А, м. Київ, 04053), код ЄДРПОУ 05839888 4593000грн.00коп. заборгованості по кредиту, 861573грн.22коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 648588грн.40коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 5298грн.58коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 299321грн. 43коп. втрат від інфляції, 96116грн.72грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення « 31» жовтня 2017 року.

Головуючий суддяГ.З. Андрушків

Судді І.П.Шумський

ОСОБА_4