
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
_______________
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.10.2017 Справа №905/2103/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м.Київ, ЄДРПОУ 31301827,
до відповідача, Комунального підприємства по теплопостачанню Вуглик Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 30500344,
про стягнення 446528,64 грн., -
за участю уповноважених представників:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;
від відповідача: не зявився, -
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м.Київ, звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою №31/13 3643 від 07.09.2017р. до Комунального підприємства по теплопостачанню Вуглик Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області, про стягнення 446528,64грн., у тому числі: суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з вересня 2014р. по листопад 2014р. в розмірі 408289,12 грн., 3% річних від основного боргу, нарахованих за період з 08.09.2014р. по 30.11.2014р., у розмірі 38239,52грн.
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2103/17 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 12.09.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2103/17.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. по справі №20/19 щодо сплати стягнутої даним процесуальним документом заборгованості станом на дату подання позовної заяви, внаслідок чого керуючись ст.625 Цивільного кодексу України є підстави для донарахування та стягнення інфляційних витрат і 3% річних.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано довідка щодо стану заборгованості Комунального підприємства по теплопостачанню Вуглик по договору №10-142(10)Б, який був укладений Донецькою філією ДК «Газ України», а також у копіях: рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. по справі №20/19, №905/719/14 від 29.05.2014р., правоустановчі документи підприємства позивача, витяг з веб-сайту Міністерства юстиції України «Детальна інформація про юридичну особу» щодо відповідача від 08.09.2017р., довіреність на представника позивача.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.11-16, 525, 526, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 202, 216-217, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 35, 54-57, 61, 64, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
05.10.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано пояснення №31/13 4007 від 04.10.2017р., за змістом яких вказано, що ухвалою господарського суду Донецької області від 24.07.2012р. у справі №20/19 затверджено мирову угоду від 25.06.2012р. між сторонами, за якою відповідач зобовязався сплатити суму основного боргу за рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. у справі №20/19, яка на момент підписання мирової угоди становила 5754452,16 грн.; підкреслено, що сам факт укладання мирової угоди між сторонами щодо порядку виконання рішення господарського суду про стягнення основного боргу за договором жодним чином не змінює юридичну природу заборгованості, а є виключно процедурним актом, відповідно до якого виконується рішення і не є договором у цивільно-правовому розумінні; зауважено, що затвердження мирової угоди впливає лише на порядок примусового виконання рішення суду.
До пояснень додано документи, наведені у переліку.
18.10.2017р. позивачем через канцелярію суду подано заяву №31/13-4175 від 13.10.2017р., до якого додано акти звірки розрахунків за період квітень 2012р.-вересень 2017р. від 06.10.2017р., копію довіреності на представника позивача.
Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання 26.10.2017р. не зявився, витребувані судом документи не надав.
Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Так, враховуючи обєктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно приписів ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м.Київ, в особі звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства по теплопостачанню Вуглик Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області, про стягнення 6005273,37 грн., з яких 5754 452,16 грн. сума заборгованості за спожитий природний газ, 176 585,28 грн. сума пені, 40 249,08 грн. сума інфляції, 33 986,85 грн. сума 3% річних.
Дана позовна заява прийнята судом до розгляду та порушено провадження по справі №20/19.
За результатами розгляду означеного позову, рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. по справі №20/19 позовні вимоги задоволено та з Комунального підприємства по теплопостачанню Вуглик Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області, на користь Дочірньої компаній Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м.Київ, в особі стягнуто 5 754 452,16 грн. суми заборгованості за спожитий природний газ, 40 249,08 грн. суми інфляції, 33 986,85 грн. суми 3% річних, 150097,48 грн. суми пені, а також 25 500,00 грн. суми державного мита та 236,00 грн. суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Даним судовим актом встановлено факт невиконання обовязку відповідачем щодо оплати отриманого газу та наявність боргу останнього перед позивачем у сумі 5754452,16грн. До того ж, досліджені та задоволені вимоги, зокрема, щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних витрат в означених сумах, з огляду на порушення строків оплати вказаного основного грошового зобовязання та приписи ст.625 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, сторони у справі №20/19, Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м.Київ, та Комунальне підприємство по теплопостачанню Вуглик Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області, керуючись статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, звернулись до господарського суду Донецької області з заявою про затвердження мирової угоди від 25.06.2012р. по даній справі.
Крім того, сторони дійшли згоди, що на момент укладання наведеної мирової угоди боржником повністю погашені суми: пені, втрат внаслідок інфляційних процесів, 3% річних, державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які було стягнуто на підставі рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. у справі №20/19.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.07.2012р. у справі №20/19 затверджено мирову угоду сторін від 25.06.2012р., на умовах погоджених між ними.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у сім етапів частково сплачено борг за природний газ за договором №10-142(10)Б від 14.10.2010р. у загальній сумі 215791,92 грн.
Враховуючи встановлений судом по справі №20/19 факт прострочення виконання зобовязання щодо оплати спожитого природного газу, вбачається прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання в сумі 5538660,24 грн. за договором про закупівлю природного газу за державні кошти №10-142(10)Б від 14.10.2010р. на дату, визначену позивачем, а саме по 31.03.2017р. відповідно до довідки щодо стану заборгованості Комунального підприємства по теплопостачанню Вуглик по договору №10-142(10)Б.
Доказів, що свідчать про погашення визначеного вище грошового зобов'язання в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.
Прострочення відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок за вимогою кредитора сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.
Із матеріалів справи вбачається, що у відповідача виник обов'язок виконувати належним чином умови укладеного сторонами договору №10-142(10)Б від 14.10.2010р. щодо оплати поставленого природного газу, який прострочено.
Зважаючи на викладене, суд погоджується з доводами позивача, викладеними у поясненнях №31/13-4007 від 04.10.2017р.
З огляду на несвоєчасність внесення платежів за договором №10-142(10)Б від 14.10.2010р. позивачем донараховано інфляційні витрати за прострочення виконання основного зобовязання у загальній сумі 408289,12 грн. (нарахування здійснено на суму 5538660,24 грн. за період з 01.09.2014р. по 30.11.2014р.).
За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.
Відтак, застосований позивачем розрахунок інфляційних витрат є правомірним і тому приймається судом для нарахування цих вимог.
Здійснив перерахунок інфляційних витрат, за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, за визначений позивачем період, суд дійшов висновку про їх задоволення у повному обсязі.
Одночасно позивачем донараховано 3% річних за прострочення виконання основного зобовязання у загальній сумі 38239,52 грн. (нарахування здійснено на суму 5538660,24 грн. за період з 08.09.2014р. по 30.11.2014р.).
Здійснив перерахунок 3% річних, за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, за визначений позивачем період, суд дійшов висновку про правильність їх нарахування та задовольняє ці вимоги у сумі визначеній позивачем.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Дочірної компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м.Київ, до Комунального підприємства по теплопостачанню Вуглик Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області, про стягнення 446528,64грн., у тому числі: суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з вересня 2014р. по листопад 2014р. в розмірі 408289,12 грн., 3% річних від основного боргу, нарахованих за період з 08.09.2014р. по 30.11.2014р., у розмірі 38239,52грн., задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства по теплопостачанню Вуглик Горлівської міської ради (84601, Донецька область, м.Горлівка, Центрально-міський район, вул.Ушева, б.1, код ЄДРПОУ 30500344, банківські реквізити не зазначено) на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, м.Київ, Шевченківський район, вул.Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 31301827, банківські реквізити не вказано) 446528,64 грн., у тому числі: суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з вересня 2014р. по листопад 2014р. в розмірі 408289,12 грн., 3% річних від основного боргу, нарахованих за період з 08.09.2014р. по 30.11.2014р., у розмірі 38239,52грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 6697,93грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В судовому засіданні 26.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2017р.
Суддя О.В. Кротінова
Судове рішення № 70006058, Господарський суд Донецької області було прийнято 26.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/2103/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: