Постанова № 7000602, 17.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Солоніченко О.В. Суддя-доповідач Старосуд М.І.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2009 року справа № 2а-22615/09/1270

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Міронової Г.М., Василенко Л.А.

при секретарі судового засідання

за участю представника відповідача Чуріковій Я.О.

Черевко Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року по адміністративній справі № 2а-22615/09/1270 за позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання незаконними висновків актів камеральних перевірок, -

ВСТАНОВИЛА:

08 травня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Антрацитівської ОДПІ про скасування податкових повідомлень - рішень, визнання незаконними висновків актів камеральних перевірок, в яком вказав, що від відповідача надійшли для узгодження акти невиїзних камеральних перевірок з питань несплати узгоджених сум податкових зобовязань № 233/15-32446546 щодо несвоєчасної сплати до бюджету земельного податку та № 234/15-32446546 щодо несвоєчасної сплати до бюджету плати за користування надрами загальнодержавного значення. На підставі цих актів відповідачем 31.03.2009 року прийняті податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій. Із застосуванням штрафних санкцій позивач не згоден, тому просив скасувати податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій та визнати незаконними висновки актів камеральних перевірок.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року у справі № 2а-22615/09/1270 позов був задоволений, внаслідок чого, скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.03.2009 року № 0001541530/0, № 0001531530/0, № 0001521530/0. № 0001511530/0; визнані незаконними висновки актів камеральних перевірок № 233/15-32446546, № 234/15-32446546.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 03 вересня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

На адресу ДП «Донбасантрацит» надійшли для узгодження акти невиїзних камеральних перевірок з питань несплати узгоджених сум податкових зобов'язань № 233/15-32446546 від 26.03.2009 року щодо несвоєчасної сплати до бюджету земельного податку та № 234/15-32446546 від 26.03.2009 року щодо несвоєчасної сплати до бюджету плати за користування надрами загальнодержавного значення.

На підставі цих актів відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій:

- № 0001541530/0 від 31.03.2009 року на суму 162,68 грн. за порушення граничного строку сплати земельного податку в сумі 1626,80 грн.:

- № 0001531530/0 від 31.03.2009 року на суму 696,38 грн. за порушення граничного строку сплати земельного податку в сумі 3481,90 грн.;

- № 0001521530/0 від 31.03.2009 року на суму 4628,42 грн. за порушення граничного строку сплати земельного податку в сумі 9256,84 грн.;

- № 0001511530/0 від 31.03.2009 року па суму 62754,01 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за користування надрами загальнодержавного значення в сумі 125508,02 грн.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що рішення про застосування штрафних санкцій були прийняті після спливу строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України, згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Однак, такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим, тому що строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України, не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181 - III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІИ). Цей Закон, як зазначено в абзаці 1 його преамбули (зі змінами, внесеними Законом України від 20 лютого 2003 року № 550-VI), є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 1.5 статті 1 Закону № 2181-III штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно з п. 17.1 статті 17 вказаного Закону, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, порушення платником податків строків погашення податкового зобов'язання, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 зазначеного Закону є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. При визначенні суми податкових зобов'язань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені статтею 15 Закону № 2181-Ш.

Отже, щодо штрафних санкцій, запроваджених Законом № 2181-Ш, застосовуються строки давності, передбачені цим Законом, а не строки накладення адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України.

За вимогами п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у визначених цією нормою Закону розмірах, який визначаться в залежності від кількості днів затримки.

Податкове повідомлення-рішення №0001541530/0 від 31.03.2009р. по земельному податку прийнято на підставі п.п. 17.1.7 за затримку до 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 10%.

Податкове повідомлення-рішення №0001531530/0 від 31.03.2009р. по земельному податку прийнято на підставі п.п. 17.1.7 за затримку до 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 20%.

Податкове повідомлення-рішення №0001521530/0 від 31.03.2009р. по земельному податку прийнято на підставі п.п. 17.1.7 за затримку що є більшою 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 50%.

Податкове повідомлення-рішення № 0001511530/0 від 31.03.2009р. по збору за користування надрами прийнято на підставі п.п. 17.1.7 за затримку що є більшою 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 50%.

Згідно з п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону № 2181, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач після спливу 1095 днів прийняв податкові повідомлення - рішення в частині застосування до державного підприємства «Донбасантрацит» штрафних санкцій:

- № 0001541530/0 від 31.03.2009 року на суму 40,13 грн.

- № 0001531530/0 від 31.03.2009 року на суму 160,52 грн.;

- № 0001521530/0 від 31.03.2009 року на суму 475,44 грн.;

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року у справі № 2а-22615/09/1270 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року у справі № 2а-22615/09/1270 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Державного підприємства «Донбасантрацит» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання незаконними висновків актів камеральних перевірок задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області № 0001541530/0 від 31.03.2009 року в частині застосування до державного підприємства «Донбасантрацит» штрафних санкцій на суму 40 грн. 13 коп.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області № 0001531530/0 від 31.03.2009 року в частині застосування до державного підприємства «Донбасантрацит» штрафних санкцій на суму 160 грн. 52 коп.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області № 0001521530/0 від 31.03.2009 року в частині застосування до державного підприємства «Донбасантрацит» штрафних санкцій на суму 475 грн. 44 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі з 20.11.2009 року.

Головуючий

Судді