Ухвала суду № 70002724, 01.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 листопада 2017 року м. Київ К/800/29948/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - Міністерство), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати неправомірною бездіяльність Міністерства щодо неповідомлення органів ПФУ про підстави перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII); зобов'язати Міністерство надіслати до ПФУ інформацію та довідку про зміни у грошовому забезпеченні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова № 988) для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року; зобов'язати Головне управління ПФУ в Рівненській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до довідки про зміну грошового забезпечення.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що дії Міністерства є протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства щодо неповідомлення Пенсійного фонду України про зміни у грошовому утриманні для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2017 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України і надано строк для усунення недоліків скарги до 14 жовтня цього ж року.

Скаржнику, у наведений строк запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде повернуто.

У встановлений судом процесуальний строк скаржником виконано вимоги ухвали у повному обсязі, однак у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Як встановлено судами, ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства і йому призначена і виплачується пенсія відповідно до положень Закону № 2262-XII.

Постановою № 988 змінено грошове забезпечення поліцейських, що є підставою для перерахунку пенсії колишнім працівникам органів внутрішніх справ.

Однак Міністерство у встановлений чинним законодавством строк не повідомило Пенсійний фонд України не повідомило Пенсійний фонд України про зміни грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовом.

Так, у відповідності до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Окрім цього, згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Абзацом 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом № 2262-XII

В свою чергу, грошове забезпечення поліцейських установлено Постановою КМУ № 988, якою збільшено розмір складових грошового забезпечення позивача, з яких обчислено розмір його пенсії.

Відповідно до Порядку № 45 Міністерство повідомляє ПФУ про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення, що є підставою для перерахунку пенсії.

При цьому, Міністерство зобов'язано направити інформацію ПФУ про зміни в грошовому забезпеченні осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII у п'ятиденний строк.

Системний аналіз вищевказаних положень Законів України і підзаконних нормативно - правових актів дає підстави для висновку, що починаючи з 1 січня 2016 року за позивачем на законодавчому рівні закріплено право на перерахунок призначеної йому пенсії за Законом № 2262-ХІІ з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, зокрема, визначених відповідно до постанови КМУ № 988, про що правильно зазначили і суди попередніх інстанцій.

Судами встановлено, що Міністерством несвоєчасно виконано вимоги Порядку № 45, оскільки направлено повідомлення до ПФУ 03 лютого 2017 року, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку що Міністерством допущено бездіяльність щодо своєчасного повідомлення про наявність підстав для перерахунку пенсії позивачу.

Такі висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Міністерства внутрішніх справ України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, відмовити.

Копію цієї ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Мойсюк