Ухвала суду № 70002632, 31.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 жовтня 2017 року м. Київ К/800/30957/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі № 815/3813/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камбіо-Стройсервіс» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст.20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст.213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Камбіо-Стройсервіс» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС в Одеській області 18.09.2017 звернулося з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2017 касаційну скаргу відповідача залишено без руху на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з ненаданням належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.09.2017 була отримана відповідачем 29.09.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102920215294.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.09.2017 відповідачем надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому в обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження наведено такі обставини.

Відповідач наголошує на тому, що участі в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не брав, а копію оскаржуваної ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 судом апеляційної інстанції надіслано на адресу податкового органу 16.06.2017 (згідно з відтиском поштового штемпелю на копії конверту) та отримано 19.06.2017. Враховуючи викладене, відповідач звернувся з касаційною скаргою вперше 30.06.2017.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.2017 (К/800/22466/17) відповідачу відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування причин звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вдруге лише 18.09.2017, враховуючи те, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження (К/800/22466/17) була постановлена 16.08.2017, податковий орган посилається на те, що фахівець юридичного управління Головного управління ДФС в Одеській області отримав копію ухвали від 16.08.2017 лише 04.09.2017.

Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції підстави пропуску такого строку суддею-доповідачем не визнаються поважними, з огляду на таке.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення апеляційної інстанції повністю або частково.

Статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено строки касаційного оскарження.

Враховуючи наведене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк або, у разі об'єктивних перешкод для цього, з моменту усунення таких перешкод.

Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтею 49, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений статтею 212 цього Кодексу, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі № 815/3813/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камбіо-Стройсервіс» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна