Постанова № 70002408, 31.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 р. Справа № 580/1188/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради Сумської області на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 19.09.2017р. по справі № 580/1188/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради Сумської області

про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити доплату щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лебединський районний суд Сумської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, в якому просив суд:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської областіщодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік у відповідних розмірах згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» незаконними;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області на користь позивача заборгованість в сумі 6029 грн.

Постановою Лебединський районний суд Сумської області від 19.09.2017р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік у відповідних розмірах згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, розташоване по вул. Леоніда Батютенка, 55 м. Лебедин Сумської області (код 22977534) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2017 рік, з урахуванням фактично проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне дослідження судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу, в заяві від 24.10.20017р. просив розглядати справу за його відсутності.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є інвалідом війни 3 групи і має право на пільги, встановлені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З наявної в матеріалах справи довідки вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 223 від 05.04.2017 року виплатило позивачеві у 2017 році одноразову грошову допомогу в сумі 2700 грн. (а.с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача в спірних правовідносинах є протиправними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ст.26 Закону України від 28.12.14р. № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України своєю постановою «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 223 від 05.04.2017р. у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій у таких розмірах: інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент увязнення не виповнилося 14 років) вязням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин III групи, - 2700 гривень.

Отже, станом на день виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня розмір зазначеної допомоги визначався Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин".

Колегія суддів зазначає, що закон, це документ, нормативний акт, який має вищу юридичну силу, приймається законодавчим органом держави (Верховною Радою України) в особливому порядку. Конституцією України (Основним Законом України) не встановлено пріоритету застосування того чи іншого закону.

Таким чином, при вирішенні цього питання слід виходити з принципу дії закону в часі, відповідно до якого втрата юридичної сили акта (чи певної його норми) пов'язується, зокрема, з прийняттям нового акта, що встановлює інші правила, ніж ті, що були встановлені попереднім актом.

Отже, з 01.01.15р. Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" припинено дії норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині, яка, зокрема, стосується розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

На час розгляду та вирішення справи зазначені норми Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" в встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України не визнані.

Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979р. у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "КйартанАсмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004р.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у розмірі 2700 грн. були правомірними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради Сумської області задовольнити.

Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 19.09.2017р. по справі № 580/1188/17 в частині задоволення позовних вимог скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради Сумської області про відмовити.

В іншій частині постанову Лебединського районного суду Сумської області від 19.09.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 03.11.2017 р.