Постанова № 70002357, 02.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 25.09.2017р. по справі № 636/3074/17

за позовом ОСОБА_1

до Чугуївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Чугуївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила визнати протиправною відмову Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/317 від 09.06.2017 року та № 322/04-50 від 13.06.2017 року, зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в подальшому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 07 жовтня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/317 від 09.06.2017 року та з 01 грудня 2016 року - виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 322/04-50 від 13.06.2017 року, без обмеження граничного розміру.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 25.09.2017 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 25.09.2017 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що згідно наказу голови Чугуївського міського суду Харківської області від 06.10.2016 р. № 02-50/91 ОСОБА_1 07.10.2016р. відрахована зі штату Чугуївського міського суду Харківської області на підставі постанови Верховної ОСОБА_2 України «Про звільнення суддів» від 22.09.2016р. № 1600-VIII (а.с. 8-11).

ОСОБА_1 звернулася до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Чугуївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням від 07.10.2016р. ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України у Харківській області від 06.10.2016 р. № 04-50/565 за жовтень 2016р. про розмір заробітної плати у розмірі 26100,00 грн., у тому числі: оклад 14500,00 грн., надбавка за вислугу років (80%) 11600,00 грн.

Позивач 09.06.2017р. звернулася до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 07.10.2016р. та 01.12.2016 р., додавши довідки ТУ ДСА України у Харківській області про заробітну плату від 09.06.2017 р. № 04-50/317 за жовтень 2016р., в якій, окрім окладу та надбавки за вислугу років, вказані інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання 1208,33 грн. (1/12 від 14500,00 грн.), та № 04-50/318 за грудень 2016р., в якій, окрім окладу та надбавки за вислугу років, вказані інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання - 11333,33 грн. (1/12 від 16000,00 грн.)

Після звернення 16.06.2017р. до ТУ ДСА України в Харківській області щодо правового регулювання видачі довідок від 09.06.2017р. з включенням інших виплат, які зараховуються при обчисленні довічного грошового утримання, та направлення пенсійної справи позивача до управління з координації та контролю за виплатою пенсій ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області для перевірки, 06.09.2017р. Чугуївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивача повідомлено, що підстав для перерахунку згідно довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за жовтень 2016р. № 04-50/317 від 09.06.2017р. та за грудень 2016 року № 04-50/322 від 13.06.2017р., які видані територіальним управління Державної судової адміністрації у Харківській області, немає. (а.с. 16).

У своєму листі Чугуївське ОУПФУ посилається на те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а відповідно до ст. 133 цього Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а інше законодавством не передбачене.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, відмова відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача є неправомірною.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ОСОБА_3 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються ОСОБА_3 України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 8 ОСОБА_3 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Згідно зі статтею 22 ОСОБА_3 України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_3, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 64 ОСОБА_3 України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_3 України.

Відповідно до статті 126 ОСОБА_3 України, незалежність і недоторканність суддів гарантується ОСОБА_3 і законами України.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 92 ОСОБА_3 України, статус суддів визначається виключно законами України.

Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених ОСОБА_3 України гарантій незалежності судді.

У пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм ОСОБА_3 України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

У пункті 2 резолютивної частини вищенаведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 ОСОБА_3 України положення ч.3 статті 11 Закону України “Про статус суддів” у взаємозв'язку з ч.8 статті 14 Закону України “Про судоустрій України” (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В пункті 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007 р. №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені ОСОБА_3 України та Законом України “Про статус суддів”.

Згідно з частини 1 статті 130 ОСОБА_3 України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 ОСОБА_3 України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Колегія суддів зазначає, що Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06. 2016 р. № 1402-VІІІ, за нормами якого позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, містить IX розділ “Забезпечення суддів”.

Перелік складових суддівської винагороди міститься у статтях 133 та 135 розділу “Забезпечення суддів”.

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено ст. 136 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

Відповідно до п.п. 2.3.3 Інструкції, зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч.3 ст.141 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 р. № 2453-УІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до приписів діючої Інструкції № 5 “Зі статистики заробітної плати”, матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області від 09.06.2017 р. № 04-50/317 вбачається, що виплата допомоги на оздоровлення, включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати його праці, тобто, є складовою винагороди судді та на цю допомогу нарахований ЄСВ.

У Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: “оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці” (пункт 54).

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Тобто, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 р. № 21-430а11 та від 06.11.2013 р. № 21-350а13.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу та з якої фактично був нарахований та сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) для обчислення його щомісячного довічного грошового утримання.

Тобто, листом № 71-5/1 від 06.09.2017р. Чугуївське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області неправомірно відмовило в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення, на підставі довідки від 09.06.2017 року № 04-50/317 за жовтень 2016 року, у зв’язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відмови Чугуївським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області в проведенні перерахунку на підставі цієї довідки та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання позивачу на підставі довідки Територіального управління державної судової Адміністрації України у Харківській області за жовтень 2016 р. № 04-50/317 від 09.06.2017 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/318 за грудень 2016р. від 09.06.2017 р., та зобов'язання відповідача провести перерахунок щомісячного довічного утримання позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Верховної ОСОБА_2 України від 22.09.2016 р. № 1600-VІІІ ОСОБА_4 звільнено з посади судді у відставку та відрахований зі штату Чугуївського міського суду Харківської області на підставі наказу голови Чугуївського міського суду Харківської області №02-05/91 від 06.10.2016 р. та згідно довідки виданої ТУ ДСА в Харківській області за жовтень 2016р. № 04-50/317 від 09.06.2017 р. матеріальна допомога, нарахована ОСОБА_1 складає 14500 грн.

Оскільки суми коштів, з яких не були сплачені внески до Пенсійного фонду України, не можуть бути враховані при обчислені пенсії, то відповідач правомірно відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області про заробітну плату грудень 2016р. № 04-50/318 від 09.06.2017 р.

Враховуючи, що допомога на оздоровлення, зазначена в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області про заробітну плату № 04-50/318 від 09.06.2017 р. позивачем не була отримана, з неї не був нарахований єдиний внесок на обов'язкове державне соціальне страхування, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного утримання позивача та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/318 від 09.06.2017 р.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 25.09.2017 р. та прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, а саме: визнати незаконним рішення Чугуївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в частині відмови в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_4 на підставі довідки № 04-50/317 від 09.06.2017 р. та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням суми матеріальної допомоги на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/317 від 09.06.2017 р. без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 07.10.2016 р.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 грн. необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області задовольнити частково.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 25.09.2017р. по справі № 636/3074/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/317 від 09.06.2017 року.

Зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді, з урахуванням суми матеріальної допомоги, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-50/317 від 09.06.2017 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 07.10.2016 р.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 320 (триста двадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.