Ухвала суду № 70002293, 01.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 р.Справа № 632/753/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2017р. по справі № 632/753/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити та виплатити щомісячну державну адресну допомогу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області відновити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 442 грн. з дня звернення за її призначенням, а саме з 24 лютого 2017 року.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначала, що вважає відмову відповідача у призначенні щомісячної адресної допомоги протиправною, безпідставною, такою, що порушує її права, свободи та інтереси.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити та виплатити щомісячну державну адресну допомогу - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 24 лютого 2017 року.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.НОМЕР_1, уродженці м. Алчевська Луганської області та жительки АДРЕСА_2 щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 24 лютого 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 12 травня 2015 року по 03 лютого 2017 року вона перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення, як внутрішньо переміщена особа. До довідки також внесена малолітня донька позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка перебуває на її повному утриманні.

Позивач разом з дитиною мешкають за адресою: АДРЕСА_3

Позивач отримувала щомісячну адресну грошову допомогу як внутрішньо переміщена особа для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з моменту реєстрації як ВПО і до листопада 03.02.2017 року включно.

Як вбачається із довідки Первомайського ДНЗ ясла-садок №10 «Ромашка» Первомайської міської ради Харківської області з 24.02.2017 року і по теперішній час, де працює вихователем (а.с.12).

27.07.2016 року позивачу було здійснено перерахунок допомоги в межах терміну призначення за період з 01.10.2016 року по 11.11.2016 року у звізку із тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року дитині ОСОБА_4 виповнюється 3 роки та з 25.09.2016 року у позивача змінюється категорія працездатності, а саме, працездатна не здійснює догляду та не працює.

Рішенням від 16 листопада 2016 року позивачу було призначено допомогу на період з 14 листопада 2016 року по 13.05.2017 року.

З 03.02.2017 року по 13.05.2017 року позивачці виплати припинені згідно абз. 1 п.7 Порядку, оскільки позивач не працевлаштувалася та інформації про працевлаштування або перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної до Управління не надходило.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобовязаний призначити та виплатити відповідачу щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 24.02.2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що 02.09.2014 р. був прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15.10.2014 р., яким були визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі по тексту - Порядок № 509).

Згідно з п. 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

01.10.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі по тексту - Порядок № 505).

Згідно з п. 2 Порядку № 505 (в первісній редакції) грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно з п. 3 зазначеного Порядку № 505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) - 884 грн. на одну особу (члена сім'ї); для працездатних осіб - 442 грн. на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 грн.

Питання надання статусу внутрішньо переміщеної особи (із видачею відповідної довідки) та призначення і виплати щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, до прийняття Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VІІ (зокрема, на час надання такого статусу та призначення допомоги позивачу) регулювалось Порядком №509 та Порядком №505 (набрали чинності 08.10.2014р. та 07.10.2014р. відповідно), які в своїх первісних редакціях надавали право як на видачу довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, так і на отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не лише громадянам України, а й іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

20.10.2014р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VІІ (набрав чинності з 22.11.2014р., далі по тексту - Закон № 1706-VІІ), відповідно до ст.1 якого внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України №636 від 26.08.2015р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (що набрала чинності з 09.09.2015р.) до Порядку №505 та Порядку №509 було внесено зміни та встановлено, що відповідні довідки видаються, а щомісячна адресна допомога виплачується саме «внутрішньо переміщеним особам» (якими відповідно до Закону № 1706-VІІ були лише громадяни України).

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24.12.2015р. №921-VIII (набрав чинності з 13.01.2016р.), зокрема, до зазначеної статті було внесено зміни й передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець бо особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Призначення та виплату грошової допомоги здійснюють органи: соціального захисту населення за фактичним місцем проживання (перебування) за заявою уповноваженого представника сімї.

Відповідно до п. 1 Порядку 505, надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах ( у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до абзацу 1 п. 7 вказаного Порядку, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Згідно абзацу 3 п.3 вказаного Порядку, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Згідно абзацу 5 п.3 вказаного Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до абзацу 1 п.12 вказаного Порядку, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; При цьому відповідно до абзацу 2 п.12 вказаного Порядку, виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Відповідно до ухвали Вищого Адміністративного суду України від 06.07.2017 року по справі №К/800/2381/17 з аналізу п.12 Порядку вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплати допомоги, яка була раніше призначена але її виплати була припинена з зазначених підстав.

Проте, колегія суддів, зауважує, що позивач зверталася до відповідача 24 лютого 2017 року з заявою не про поновлення призначеної допомоги, виплата якої була припинена, а про призначення адресної допомоги позивачу на наступний шестимісячний строк, а тому посилання відповідача на порушення п.п. 7, 12 Порядку є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів аналізуючи наведені нормативно-правові акти, дійшла висновку, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам із зазначенням змін, які відбулися у складі сім'ї, а саме із зазначенням того, що позивач працевлаштувався, отже у позивача виникло право на призначення адресної допомоги на наступний шестимісячний строк, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний призначити та виплатити відповідачу щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 24.02.2017 року.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2017 року по справі № 632/753/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст.41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2017р. по справі № 632/753/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2017 р.