Ухвала суду № 70002281, 31.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 р.Справа № 610/2105/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України (Департамент фінансів) на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 31.08.2017р. по справі № 610/2105/17

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства оборони України (Департамент фінансів) третя особа Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (Департамент фінансів), третя особа Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача (п. 26 Рішення № 73 Комісії Міністерства Оборони України від 07.07.2017 року) в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби;

- зобов'язати відповідача вжити законодавчо визначених заходів (дій) по виплаті позивачу одноразової допомоги у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, а саме в межах 150 кратного прожиткового мінімуму, як інваліду IІI групи, станом на дату проведення виплати.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 31.08.2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача Міністерства оборони України (Департамент фінансів) в частині відмови призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в зв'язку з встановленням інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби (п. 26 Рішення № 73 Комісії Міністерства Оборони України від 07.07.2017 року).

Зобов'язано Міністерство оборони України (Департамент фінансів) нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як інваліду IІI групи, одноразову грошову допомогу у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» в розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму станом на дату проведення виплати.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від третьої особи, Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, на адресу апеляційного суду не надходило письмових пояснень стосовно поданої апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач звертався до Харківського обласного військового комісаріату з пакетом необхідних документів стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги згідно Порядку призначення і виплати одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 (надалі - Порядок), який останнім лише після ухвалення рішення по справі № 610/392/17 відповідно до вимог Порядку направлено на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання призначення або відмови в призначенні зазначеної допомоги.

Як встановлено п. 14 Порядку одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. П. 16 Порядку визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до ст. 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Як встановлено ч. 1 статті 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 28.02.2017р. по справі № 610/392/17 (провадження № 2-а/610/38/2017), залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р., адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату в частині не направлення за належністю документів щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби; зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду III групи.

При цьому в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. вказано, що «Колегія суддів зазначає, що оскільки позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону № 2011-XII та постановою № 975. Крім того, законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та встановлено обов'язок саме Міністерства оборони України приймати рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання». (а.с.29-32).

Таким чином, факт проходження ОСОБА_2 строкової служби та участі у бойових діях, отримання ним поранення та контузії при виконанні обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та встановлення внаслідок цього ОСОБА_2 Харківською обласною медико-соціальною експертною комісією ІІІ групу інвалідності доказуванню не підлягає.

Однак, Харківський обласний військовий комісаріат листом № 1833/ВСЗ від 17.07.2017р. повідомив ОСОБА_2, що на виконання постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 28.02.2017р. по справі № 610/392/17 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. висновок та пакет документів стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги згідно Порядку призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013р. оформлений Харківським обласним військовим комісаріатом та надісланий на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання призначення або відмови в призначенні зазначеної допомоги (а.с.33).

Також, з матеріалів справи вбачається, що листом № 1857/ВСЗ від 17.07.2017р. Харківський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_2, що з вказаного питання прийнято наступне рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.07.2017 року № 73, п. 26:«Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги:26. Капітану внутрішньої служби в запасі ОСОБА_2 (Харківський ОВК), якого 12.01.2007р. звільнено з військової служби та 12.05.2013р. під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серія 10 ААВ № 644603 від 12.07.2013 року), 01.08.2015 року під час повторного огляду МСЕК - підтвердив групу та причину інвалідності (довідка МСЕК серія 12 ААА № 118006 від 11.09.2015 року).На день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Державному департаменті України з питань виконання покарань у Харківській області.»

Таким чином, підставою відмови відповідачем ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги стало саме проходження останнім служби в Державному департаменті України з питань виконання покарань у Харківській області, звільнення останнього 12.01.2007р. з військової служби та встановлення ІІІ групи інвалідності 12.05.2013р. під час первинного огляду органами МСЕК.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якого, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (стаття 41).

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з пп. 2 п. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону яукраїни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

При цьому, застосування ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок ушкодження здоров'я, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Однак, оскільки при встановленні ІІІ групи інвалідності 12.07.2013р. одноразова грошова допомога ОСОБА_2 виплачена не була, то правовідносини застосовуються на момент повторного огляду та підтвердження ІІІ групи, тобто з 11.09.2015р., що настала після набуття чинності Законом України, яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та після набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначена відповідачем як підстава для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги обставина, що ОСОБА_2 ІІІ група інвалідності було встановлено в 2013р., тобто до набрання чинності Порядком є необґрунтованою, та заначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI (надалі - Закон № 5040-VI ) були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII) та викладено ст. 16 в новій редакції та доповнено Закон ст.ст. 16-1 - 16-4.

Згідно п.1, 2 прикінцевих положень Закону № 5040-VI: Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року. Зазначено, встановити, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Однак, судовим розглядом встановлено, що жодних рішень про виплату одноразової грошової допомоги до 2014р. стосовно позивача не приймалося, а від так в силу прикінцевих положень Закону № 5040-VI позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги згідно Закону № 2011-XII у чинній редакції.

Відповідно до п. 4 ч. 2 статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з пп. «б» п. 1 ст. 16-2 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи.

Пункт 5 статті 16-3 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, у разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів цих державних органів, установ, організацій, до яких він (вона) були відряджені.

Однак, позивача 12.01.2007р. звільнено не з військової служби, а зі служби у кримінально-виконавчій системі в Державному департаменті України з питань виконання покарань у Харківській області (яка не відноситься до військової служби), а, як вбачається із матеріалів справи та було встановлено постановою суду від 28.02.2017р., причинний зв'язок поранення, яке ОСОБА_2 отримав під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено саме Центральною військово - лікарською комісією Міністерства оборони України, що також підтверджує відсутність будь-яких взаємних прав і обов'язків між позивачем та Державним департаментом України з питань виконання покарань у Харківській області чи будь-яким іншим органом.

Отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов'язується не з фактом звільнення особи зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби. У зв'язку з тим, що ІІІ група інвалідності позивачу була підтверджена 11.09.2015р., то механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013.

Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Таким чином, позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у ст. 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Крім того, згідно п. 17 Порядку № 975 особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Військову службу ОСОБА_2 проходив з 10.11.1984р. по 28.12.1986рр у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, а період служби позивача в органах кримінально-виконавчої системи не має ніякого відношення до військової служби. Вказана позиція знайшла своє відображення при розгляді справи № 610/392/17.

Однак, незважаючи на встановлені норми чинного законодавства, які визначають гарантії соціального забезпечення військовослужбовців, відповідач не призначив та не виплатив позивачу спірну допомогу, а тому такі дії відповідача є протиправними і підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При розгляді справи № 610/392/17 судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскільки позивач ОСОБА_2 отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону № 2011-XII та постановою № 975. Крім того, законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та встановлено обов'язок саме Міністерства оборони України приймати рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання.

Судовими рішеннями встановлені обставини відносно ОСОБА_2, особи, яка є позивачем в даній адміністративній справі та за участю тих же самих сторін, отже в силу положень ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 28.02.2017р. по справі № 610/392/17 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. не потребують доказування при розгляді даної справи, а зокрема щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону № 2011-XII та постановою № 975, яке є безумовним.

Крім того, згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і не доведено правомірності власних дій, рішення та бездіяльності.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 31.08.2017р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 183-2, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України (Департамент фінансів) залишити без задоволення.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 31.08.2017р. по справі № 610/2105/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2017 р.