Ухвала суду № 70002165, 01.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/7930/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Шавеля Р.М.

суддів:Затолочного В.С., Улицького В.З.

з участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З.

а також сторін (їх представників):

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2017р. в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство «Луцьк Фудз» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що у розрахунок штрафних санкцій безпідставно включені періоди дії договорів про розстрочення податкового боргу; штрафні санкції нараховані без урахування законодавчо встановлених строків давності для їх застосування; штрафні санкції нараховані на суми податкових зобовязань, зазначених ПАТ «Луцьк Фудз» у поданих ним в 2014-2015 р.р. податкових деклараціях та сплачених платником податків у встановлені чинним законодавством строки; перевірка, проведена 26.12.2016, повторно охопила період, який раніше уже перевірявся. Разом з тим, у додаткових поясненнях від 01.06.2017 № 1515 позивач вказав про те, що контролюючий орган вийшов за межі питань, що можуть бути предметом камеральної перевірки, відповідачем не обґрунтовано підстави, порядок та період нарахування штрафних санкцій, що не дає підстави вважати факти порушень доведеними у визначені податковим органом періоди порушень та в наведених розмірах штрафів. Просив позов задоволити.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2017року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 18 січня 2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС у Волинській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що внаслідок порушення позивачем свого обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання у строки, встановлені законом, Луцькою ОДПІ правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку та розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою ОДПІ проведена перевірка дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань по ПДВ за період з 28.01.2014 року по 26.12.2016 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт від 27.12.2016 року № 6503/12-01/00377163 у якому були відображені наступні порушення: пункту 57.1 статті 57 ПК України, ПАТ «Луцьк Фудз» несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання з ПДВ в період з 28.01.2014 по 12.01.2016 в розмірі 2963264,20 грн. та у відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України позивач зобовязаний сплатити штраф: з ПДВ при затримці від 1 до 30 календарних днів у розмірі 10 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобовязання з ПДВ 488478,85 грн.; з ПДВ при затримці від 31 до 90 календарних днів у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобовязання з ПДВ 104173,99 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163 Головне управління ДФС у Волинській області 18.01.2017 прийняло такі податкові повідомлення-рішення форми «Ш»: № НОМЕР_1, яким за затримку сплати суми грошового зобовязання в розмірі 1041739,90 грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 104173,99 грн., та № НОМЕР_2, яким за затримку сплати суми грошового зобовязання в розмірі 2442394,25 грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 488478,85 грн. та які були оскаржені в адміністративному порядку, за наслідками якого рішенням ДФС України від 31.03.2017 податкові повідомлення-рішення від 18.01.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 були залишені без змін, а скарга без задоволення.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 38.1, 38.3 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України (в редакції, чинній до 31.12.2016) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016 № 6503/12-01/00377163, додатків до нього, детальних розрахунків штрафних санкцій за 2014-2015 р.р., додаткових пояснень представника відповідача ОСОБА_2 від 01.06.2017, що позивача притягнуто до відповідальності за пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з ПДВ в період з 28.01.2014 по 12.01.2016 в розмірі 2963264,20 грн.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1 розділу ІІ (Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень) Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254) чітко визначено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; 5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях; 6) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

Підпунктом 75.1.1 ст.75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 75.1.3 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Однак, виходячи із змісту п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки та складання Акту перевірки) перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів контролюючий орган уповноважений проводити в рамках документальної перевірки, в той час, як камеральною перевіркою можливість розгляду вказаних питань на момент проведення Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області камеральної перевірки ПАТ «Луцьк Фудз» законом не була передбачена.

Правовий висновок щодо предмету камеральної перевірки викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2016 року № К/800/21139/15 у справі № 823/3975/14 відповідно до якого під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна позиція Вищого адміністративного суду України викладена в ухвалі суду від 10 листопада 2015 року №К/800/19897/15 у справі №2а-0770/1218/12.

Разом з тим, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування штрафних санкцій платникові податку за наслідками проведення камеральної перевірки є можливим лише у разі виявлення помилок у звітності, поданій таким платником. В іншому ж випадку підставою для визначення штрафних санкцій щодо сплати податків та зборів є дані саме документальних перевірок.

Аналогічний правовий висновок щодо предмету камеральної перевірки викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду від 18 квітня 2016 року № К/800/8389/15 у справі № 826/14668/14.

Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, здійснивши порівняльний аналіз положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України у редакціях до та після набрання чинності Закону України №1797-УІІІ від 21.12.2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», прийшов правильного висновку про те, що на момент проведення Луцькою ОДПІ камеральної перевірки питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань могло бути предметом лише документальної перевірки, відповідно до пп. 75.1.2 . п.75.1 ст. 75 ПК України. І лише Закон України №1797- VIII від 21.12.2016 р. розширив перелік питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, і з 01.01.2017р. надав контролюючим органам право проводити камеральні перевірки, предметом яких є своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження Головного управління ДФС у Волинській області про те, що, оскільки предметом судової справи є податкові повідомлення-рішення №0000021201 та №0000031201, які були прийняті 18 січня 2017 року, суд зобов'язаний керуватися нормами Податкового кодексу України в редакції Закону України №1797-УІІІ від 21.12.2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017 року, покликаючись на наступне.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так,суд першої інстанції, керуючись ст. 70 КАС України, правомірно дійшов висновку, що Луцька ОДПІ при проведенні камеральної перевірки діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, тому факт вчинення податкового правопорушення у вигляді порушення позивачем строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ в період з 28.01.2014р. по 26.12.2016р., у встановленому законодавством порядку, шляхом проведення визначеного законом виду перевірки із складанням акту, не задукоментований і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Вчинення державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними. У разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає у податкового органу право на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Також, на думку судової колегії помилковим є твердження апелянта про незаконність висновків суду про те, що камеральна перевірка, оформлена актом від 27.12.2016 року № 6503/12-01/00377163, проведена з грубим порушенням строку її проведення, визначеного пунктом 200.10 статті 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України ( в редакції, чинній на момент складання акту перевірки Луцької ОДПІ від 27.12.2016р. № 6503/12-01/00377163) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 07 грудня 2015 року №К/800/4712/13 у справі №2а-7198/12/2070, вказана норма визначає порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), а тому перевірка податкової звітності з ПДВ підлягає проведенню у межах строків, встановлених п.200.10 ст.200 ПК України.

Разом з тим, у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» сам законодавець зазначив, що законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими, зокрема, передбачається: в частині адміністрування - встановлення 30 денного строку протягом якого може бути проведена камеральна перевірка (на сьогодні такий строк встановлений лише по податку на додану вартість).

Апеляційний суд також вважає необґрунтованим твердження апелянта про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права в питанні заборони повторної перевірки платника податку з тих же самих питань за той же самий період, крім випадків, передбачених пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Дана позиція контролюючого органу суперечить нормам чинного законодавства України, правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 18 грудня 2012 р. № К/9991/29978/12 у справі № 2а-12421/11/2670, відповідно до якої повторна перевірка платника податку з тих же самих питань за той же самий період допускається виключно у випадках, передбачених положеннями підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

При цьому, рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Судова колегія звертає увагу, оскільки у Законах України не передбачається обов'язку податкових органів проводити повторні перевірки за той же самий період, то визначення податкових зобов'язань за результатами такої перевірки є неправомірним.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності законних підстав для проведення повторної перевірки дотримання позивачем строків сплати ПДВ протягом 2014 року, так як це питання уже було предметом планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Луцьк Фудз», оформленої актом від 31.12.2015р. № 6408/22-1/00377163.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2017р. в адміністративній справі № 803/486/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку - шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено 03.11.2017 року