Постанова № 70002163, 01.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/7816/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівПопка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Чортківського обєднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 9 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чортківського обєднаного управління Пенсійного фонду України про скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітку за час вимушеного прогулу ,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

визнати неправомірним своє звільнення з посади головного спеціаліста управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі та скасувати наказ № 21-ос від 10 квітня 2017 року начальника Чортківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі Чортківське ОУ ПФУ);

поновити її на державній службі в Чортківському ОУ ПФУ з наданням однієї з посад у Заліщицькому відділенні;

зобовязати Чортківське ОУ ПФУ виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 9 червня 2017 року у справі № 819/730/17 позову було задоволено. Скасовано наказ начальника Чортківського ОУ ПФУ від 10 квітня 2017 року № 21-ос про звільнення ОСОБА_2 Поновлено позивачку на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи Чортківського ОУ ПФУ (правонаступник управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі) з 11 квітня 2017 року. Стягнено з Чортківського ОУ ПФУ в користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

У апеляційній скарзі Чортківське ОУ ПФУ просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» 31 березня 2017 року утворено Чортківське ОУ ПФУ (код 41248539) шляхом злиття трьох управлінь:

-Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі (код - 21156338);

-Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі (код - 21156551);

- Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі (код - 21156410).

У результаті реорганізації кількість посад державних службовців скоротилась на 40 одиниць, що призвело до суттєвого скорочення штату до 40 %.

27 січня 2017 року відповідно до наказу Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі за № 9 «Про попередження про наступне вивільнення працівників управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі» ОСОБА_2 було повідомлено про вивільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва праці.

Крім того, згідно із постанови правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2016 року № 29-1 «Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України» у примірній структурі головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» введено відділ (сектор) контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю. Відповідно відділи (сектори) з контрольно-перевірочної роботи вилучалися із структури управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь.

Позивач працювала на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі.

Станом на 10 квітня 2017 року вакансії у Заліщицькому відділі обслуговування громадян та відділі з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії були відсутні.

Що стосується вивільнення позивача без погодження виконавчого комітету первинної профспілкової організації, то 24 березня 2017 року адміністрацією Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі голові профспілкової організації Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі було направлено листа за № 535/01 про надання згоди на розірвання трудового договору.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» засідання профспілкового комітету з питань надання згоди на розірвання трудового договору можливе лише в присутності працівника, згоду на,звільнення якого потрібно надати. Оскільки ОСОБА_2 у період з 28 березня по 7 квітня 2017 року перебувала на лікарняному, то цей профспілковий орган не розглядав подання щодо позивача, а станом на 10 квітня 2017 року ще не утворився профспілковий комітет Чортківського ОУ ПФУ.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що позивач просить відшкодувати кошти в сумі 6590,88 грн. за час вимушеного прогулу з розрахунку згідно з довідкою № 621/05 від 3 травня 2017 року, у якій зазначено період у 6 місяців нарахованої заробітної плати ОСОБА_2, що суперечить порядку розрахунку стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Особи, які беруть участь у справі, на виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких мотивів.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення працівників в звязку із скороченням штатів відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) має відбуватися у відповідності до вимог ст.ст. 42, 184 КЗпП України.

ОСОБА_2 є одинокою матірю і відповідно до ст. 184 КЗпП України не підлягає звільненню у звязку із скороченням штатів.

Тому наказ начальника Чортківського ОУ ПФУ від 10 квітня 2017 року № 21-ос про звільнення ОСОБА_2 слід скасувати, поновити її на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи Чортківського ОУ ПФУ (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі) з 11 квітня 2017 року та стягнути з відповідача в користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Положеннями ст. 42 КЗпП встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Окрім того, приписами ч. 3 ст. 184 КЗпП встановлено, що звільнення, зокрема, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Під одинокою матірю відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 з 26 червня 2002 року працювала в органах Пенсійного фонду України в Заліщицькому району Тернопільської області.

Наказом начальника Чортківського ОУ ПФУ № 21-ос від 10 квітня 2017 року ОСОБА_2 була звільнена з посади головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі у звязку із реорганізацією шляхом злиття, скорочення чисельності державних службовців, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та п. 1 ст. 40 КЗпП.

Разом із тим, відповідно до наявних у матеріалах справи копій свідоцтв про шлюб, про народження дитини, про смерть (а.с. 17-20), позивач ОСОБА_2 є вдовою, на утриманні якої перебуває неповнолітня донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно із приписами постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, разом із Управліннями в Борщівському та в Чортківському районах було реорганізоване шляхом злиття в Чортківське ОУ ПФУ, а отже ліквідоване не було, що не заперечується відповідачем.

Відтак, виходячи із передбачених ч. 3 ст. 184 КЗпП України гарантій, позивачка ОСОБА_2 не підлягала звільненню із займаної посади, як одинока матір.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність наказу Чортківського ОУ ПФУ № 21-ос від 10 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, який підлягає скасуванню.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у звязку із скасуванням зазначеного наказу відповідача ОСОБА_2 підлягає поновленню на посаді, з якої вона була незаконно звільнена, тобто на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, правонаступником якого є Чортківське ОУ ПФУ.

Приписами ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100).

Відповідно до пп. «з» п. 1 Порядку № 100 він застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Приписами п. 2 Порядку № 100 встановлено, що працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно із довідкою про середньоденний заробіток ОСОБА_2, наданої Чортківським ОУ ПФУ на запит апеляційного суду, її середньоденний заробіток становив 226,16 грн.

Таким чином, на користь позивача з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 квітня 2017 року по день поновлення на роботі судом першої інстанції 9 червня 2017 року, що становить 8 829,24 грн. = 39 робочих дні (квітень 13 роб. днів + травень 20 роб. днів + червень 6 роб. днів) х 226,16 грн. (середньоденного заробітку).

Правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 у тому вигляді, у якому вини сформульовані у позовній заяві від 5 травня 2017 року, суд апеляційної інстанції не вбачає. Разом із тим, виходячи із приписів ч. 2 ст. 162 КАС України, суд повинен прийняти таку постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Чортківського обєднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити частково.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 9 червня 2017 року у справі № 819/730/17 та прийняти нову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Чортківського обєднаного управління Пенсійного фонду України № 21-ос від 10 квітня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_2І.».

Поновити ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, правонаступником якого є Чортківське обєднане управління Пенсійного фонду України, з 11 квітня 2017 року.

Стягнути з Чортківського обєднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 квітня по 9 червня 2017 року у розмірі 8829,24 грн. з урахуванням всіх обовязкових платежів та зборів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяТ.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

ОСОБА_4

Постанова у повному обсязі складена 2 листопада 2017 року.