Постанова № 70001602, 24.10.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа № 11/Б-921/1448/2013

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Бонк Т.Б., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

за участі арбітражного керуючого ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф"

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф (ідентифікаційний код 35068869) порушене 14 січня 2013 року за заявою публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк на загальних підставах.

Господарський суд Тернопільської області постановою від 13 жовтня 2015 року визнав банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", ввів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Грошові вимоги ПАТ ВіЕйБі Банк у сумі 24 432 724,50 грн внесені до першої черги реєстру вимог кредиторів, як такі що забезпечені заставою майна боржника відповідно до договорів застави, а саме: договору застави від 03.04.2008 р., договору застави від 21.09.2009 р., договору застави від 22.01.2008 р., договору застави від 01.08.2008 р., договору застави від 09.09.2008 р., договору застави від 18.09.2008 р.

23 грудня 2016 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" подало скаргу на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого ОСОБА_1, у якій просило суд: визнати дії ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо надання недостовірної інформації організатору торгів - неправомірними; припинити повноваження ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф арбітражного керуючого ОСОБА_1 у справі № 11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф.

Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 30 травня 2017 року у справі №11/Б-921/1448/2013 відмовив у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії ліквідатора ТОВ "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_2" арбітражного керуючого ОСОБА_1

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від обовязків ліквідатора банкрута, оскільки, кредитор не довів і матеріалами справи не підтверджено факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 обов'язків ліквідатора, визначених законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, суд зазначив, що з повідомлення Державної служби інтелектуальної власності України за від 21 вересня 2015 року випливає, що було вжито заходів відносно накладення арешту на свідоцтва на торгові знаки що належать ОСОБА_3, а не TOB Лікеро-горілчаний завод Калганоф. Державна служба інтелектуальна власності України не повідомила державного виконавця, що свідоцтва на товарні знаки та послуги №127360, №127674, №165930, №170797, №177022, №193946 належать також TOB Лікеро-горілчаний завод Калганоф. ОСОБА_4 не надав відповіді на звернення ліквідатора з проханням надати згоду на продаж свідоцтва на товарні знаки та послуги №127360, №127674, №165930, №170797, №177022, №193946. Також державне підприємство Український інститут промислової власності не надало ліквідатору розяснення про можливість і способи виділення частки, яка належить TOB Лікеро-горілчаний завод Калганоф на підставі свідоцтв на товарі знаки №127360, №127674, №165930, №170797, №177022, №193946 з метою його реалізації у судовій процедурі банкрутства. Ліквідатор сформував ліквідаційну масу, у яку включив й права інтелектуальної власності та вжив необхідних заходів щодо виділення частки.

Також суд вказав, що загальна вартість майна банкрута відповідно до звітів про оцінку становить 6 563 889,00 грн, а вартість заставного майна ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк боржника становить 2 927 780 грн. Згідно протоколу №30/11/16-24А про проведення аукціону, ліцитатор у зв'язку з відсутністю пропозицій учасників аукціону знижував початкову вартість на крок аукціону доти, доки товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО" не погодилось придбати майно по лоту №24 за 3 626 279,89 грн. Відповідно до виконаних приватним підприємством Центр оцінки та юридичної допомоги звітів про оцінку майна TOB Лікеро-горілчаний завод Калганоф, загальна вартість у становить 6 563 889,00 грн, а вартість заставного майна становить 2 927 780 грн. Тому суд дійшов висновку, що визначена за результатами проведення другого повторного аукціону ціна продажу майна у сумі 3 626 279,89 грн є законною.

Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №11/Б-921/1448/2013. Стверджує що суд першої інстанції не прийняв до уваги обґрунтування та доводи скаржника щодо неправомірних дій ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1, зазначені у скарзі від 14 грудня 2016 року та ухвалив неправомірне рішення.

В апеляційній скарзі та у скарзі на дії/бездіяльність ліквідатора ПАТ ВіЕйБі Банк вказувало про порушення ліквідатором вимог ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а саме неналежне виконання обовязків, яке полягає в наступному:

14 листопада 2016 року ПАТ ВіЕйБі Банк, як забезпечений кредитор у справі №11/Б-921/1448/2013, отримало повідомлення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф. У числі інших активів до складу цілісного майнового комплексу ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф включено обєкти інтелектуальної власності: Свідоцтво на знак для товарів і послуг №127360 Товарний знак ЛУЦЬКА ЗІРКА 25.08.2010 до 17.02.2019; Свідоцтво на знак для товарів і послуг №127674 Товарний знак СТАРИЙ ЗБАРАЖ 25.08.2010 до 20.07.2019; Свідоцтво на знак для товарів і послуг №165930 Товарний знак ОСОБА_2 УКРАЇНИ Kalganoff GOLD OF UKRAINE 25.01.2013 до 18.02.2021; Свідоцтво на знак для товарів і послуг №170797 Товарний знак КАЛГАНОФ ОСОБА_5 Kalganoff ANCIENT KIEV 13.05.2013 до 07.07.2022; Свідоцтво на знак для товарів і послуг №177022 Товарний знак КАЛГАНОФ МАМИНА ГОРІЛОЧКА 10.10.2013 до 26.10.2022; Свідоцтво на знак для товарів і послуг №193946 Товарний знак ЗБАРАЗЬКА ГОРІЛКА 10.12.2014 до 26.10.2022р.

Водночас ПАТ ВіЕйБі Банк при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження №48664433 з примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь банку стало відомо, що названі вище обєкти інтелектуальної власності належать ОСОБА_3 і на ці обєкти інтелектуальної власності накладено арешт та оголошено заборону на їх відчуження. Ці відомості органу державної виконавчої служби надала Державна служба інтелектуальної власності України листами від 11.03.2016р. та від 21.09.2015р.

ПАТ ВіЕйБі Банк вважає, що ліквідатор не мав права включати до цілісного майнового комплексу ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф названі обєкти інтелектуальної власності, оскільки такі перебували під забороною і арештом. Наголошує, що 16 листопада 2016 року ПАТ „ВіЕйБі Банк" надіслало ліквідатору банкрута лист, у якому повідомило про вищевказані обставини. Однак, продаж цілісного майнового комплексу ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф був проведений на другому повторному аукціоні 30 листопада 2016 року одним лотом за №24. При цьому майно з початковою вартістю 188 868 733,33 грн продано за заниженою вартістю у розмірі 3 626 279,89 грн, що призвело до порушення майнових прав кредиторів.

Просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №11/Б-921/1448/2013 та прийняти постанову, якою визнати дії ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо надання недостовірної інформації організатору торгів неправомірними та припинити повноваження ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф арбітражного керуючого ОСОБА_1 у справі № 11/Б-921/1448/2013.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 надав відзив, оскаржену ухвалу вважає законною і обґрунтованою, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Подав копії звітів про оцінку основних засобів товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф станом на 28 листопада 2016 року, про незалежну оцінку майнових прав товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф станом на 28 листопада 2016 року, про оцінку майнових прав інтелектуальної власності товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф, виконаних станом на 28 листопада 2016 року та пояснив, що такі ж копії додав до звіту ліквідатора, поданому суду першої інстанції.

Про розгляд справи у режимі відеоконференції учасникам у справі про банкрутство повідомлено належним чином.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк" та матеріали справи, заслухав пояснення представника кредитора і арбітражного керуючого та вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №11/Б-921/1448/2013 слід залишити без змін з таких підстав.

За визначенням частини першої статті 41 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Повноваження ліквідатора банкрута визначено частиною 2 статті 41 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Серед іншого, ліквідатор з дня свого призначення: приймає до свого відання майно боржника забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи банкрута (ч.3 ст.41).

Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (частина 9 статті 41).

Дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) (частина 11 статті 41).

Відповідно до вимог статті 42 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси (ч.4 ст.42).

Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки (ч.6 ст.42).

Згідно з статтею 43 названого Закону майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Продаж майна у ліквідаційній процедурі унормовано статтею 44 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута вибраними ним способами з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною - проведення аукціону або продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника (ч.2 ст.44).

Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами (ч.5 ст.44).

Згідно з частиною першою статті 98 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 98 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обовязки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (частина 3 статті 98).

З матеріалів справи слідує, що ліквідатор банкрута у період з 01 травня до 01 липня 2016 року провів інвентаризацію майна ТОВ "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_2", про що 01 липня 2016 року складено протокол інвентаризаційної комісії, інвентаризаційний опис необоротних активів, інвентаризація наявності грошових коштів, бланків і документів суворої звітності,акт №3 інвентаризації наявності фінансових інвестицій, інвентаризаційний опис об'єктів інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів №4, акт №2 про результати інвентаризації грошових коштів, інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, інвентаризація розрахунків з дебіторами і кредиторами.

У числі інших активів до складу цілісного майнового комплексу ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф ліквідатор банкрута включив і обєкти інтелектуальної власності (свідоцтва на знаки для товарів і послуг №127360, №127674, №165930, №170797, №177022, №193946) власниками яких є дві особи - ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф і ОСОБА_4

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий ОСОБА_1 надсилав співвласнику свідоцтв на знаки для товарів і послуг гр. ОСОБА_4 листи з проханням надати згоду на продаж свідоцтв на товарні знаки та послуги №127360, №127674, №165930, №170797, №177022, №193946 у спосіб передбачений статтею 44 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, або можливість виділення частки (поділу) з метою реалізації, однак відповіді не отримав. Також арбітражний керуючий ОСОБА_1 звертався до Державного підприємства Український інститут промислової власності з клопотанням про надання розяснення чи можливе і яким чином виділення частки ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф у свідоцтвах на товарі знаки №127360, №127674, №165930, №170797, №177022, №193946 з метою реалізації у судовій процедурі банкрутства, яке залишене без відповіді.

У матеріалах справи відсутні докази того, що органи державної виконавчої служби, Державна служба інтелектуальної власності повідомляли ліквідатора банкрута про накладення при здійсненні виконавчого провадження №48664433 арешту чи заборон на вказані обєкти інтелектуальної власності. Додані до скарги копії повідомлень Державної служби інтелектуальної власності України №1-6/2000 від 11.03.2016р. та №1-6/7503 від 21.09.2015р. підтверджують надсилання їх органам державної виконавчої служби, а не ліквідатору банкрута. Крім того, у силу приписів статті 44 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежені щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Щодо продажу майна банкрута, то початковою вартістю цілісного майнового комплексу ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф ліквідатор визначив 188 868 733, 33 грн. загальна сума визнаних судом вимог кредиторів, як це й передбачено частиною першою статті 43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Надалі ліквідатор замовив оцінку майна банкрута, яка була виготовлена оцінювачем приватним підприємством Центр оцінки та юридичної допомоги. Відповідно до звітів загальна вартість майна банкрута становить 6 563 889,00 грн.

Такі дії ліквідатора банкрута відповідають приписам статей 42, 43, 44, 49, 57 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Продаж цілісного майнового комплексу ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф здійснював організатор аукціону Південно-Західна універсальна товарна біржа. 30 листопада 2016 року відбувся другий повторний аукціон з реалізації майна ТОВ Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_2. Як вказано у протоколі №30/11/16-24А про проведення аукціону від 30 листопада 2016 року, крок аукціону становив 1 208 759,89 грн. Учасник аукціону товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО" придбало майно по лоту №24 за 3626279,89 грн.

Заява ПАТ ВіЕйБі Банк щодо результатів торгів є предметом окремого розгляду судом.

Крім того, за зверненням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк" діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 при здійсненні повноважень ліквідатора банкрута ТОВ Лікеро-горілчаний завод Калганоф перевірила комісія Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про що складено ОСОБА_4 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 31 січня 2017 року, у якому вказано, що за результатами перевірки комісія порушень не виявила.

Виходячи із вищевикладеного висновок Господарського суду Тернопільської області про відсутність доказів неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора банкрута товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Калганоф (як про це зазначено в скарзі ПАТ ВіЕйБі Банк), є законним і обгрунтованим. Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За визначенням статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог частини 3 статті 8 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №11/Б-921/1448/2013 залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддяВ.М. Гриців

суддяТ.Б. Бонк

суддяГ.Т. Кордюк