Постанова № 70001576, 31.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р. Справа№ 911/1225/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

У судовому засіданні взяли участь представники сторін:

- позивача: Альонкіна А.І.- за довіреністю №01-08/17 від 01.08.2017;

- відповідача: Савенецька -Фурс Т.В.- за довіреністю № 2 від 10.01.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Столичні будинки" на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2017 у справі № 911/1225/17 (суддя Антонова В.М.)

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20", м. Київ

до приватного підприємства "Столичні будинки", м. Буча, Київська обл.

про стягнення 90 852,80 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білицька 20» (надалі-позивач/ОССБ «Білицька 20») звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до приватного підприємства «Столичні будинки» (надалі-відповідач/ПП «Столичні будинки») про стягнення 90 852,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як поручителем за договором поруки № 1871/16 від 31.10.2016 року була сплачена заборгованість відповідача перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за основним договором № 1093/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 року, про постачання природного газу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.04.2017 року порушено провадження по справі № 911/1225/17 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.07.2017 у справі № 911/1225/17 (суддя Антонова В.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з ПП "Столичні будинки" на користь ОСББ "Білицька 20" заборгованість в розмірі 90 852,80 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст.ст. 11, 509, 512, 516, 533, 556, 547 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4-3, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду Київської області, приватне підприємство "Столичні будинки" (надалі - апелянт) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Столичні будинки" на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2017 у справі № 911/1225/17 та призначено її до розгляду на 05.09.2017.

04.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ОССБ «Білицька 20» було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Київської області від 11.07.2017 року у справі № 911/1225/17 без змін.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3547/17 від 04.09.2017 у зв'язку з перебуванням суддів Тищенко О.В. та Чорної Л.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1225/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2017 для розгляду справи № 911/1225/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Сулім В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Столичні будинки" на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2017 у справі № 911/1225/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя -Разіна Т.І., судді Сулім В.В., Яковлєв М.Л.

04.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського від ОСББ «Білицька 20» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.

05.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ПП «Столичні будинки» було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

05.09.2017 оголошено перерву у справі № 911/1225/17 до 17.10.2017.

12.10.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ПП «Столичні будинки» були подані додаткові пояснення.

Розпорядженням заступника начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/4093/17 від 17.10.2017 у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1225/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2017 для розгляду справи № 911/1225/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Столичні будинки" на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2017 у справі № 911/1225/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя-Разіна Т.І., судді Чорна Л.В., Яковлєв М.Л..

17.10.2017 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 31.10.2017.

У судовому засіданні представник апелянта просив подане клопотання про зупинення провадження у справі задовольнити та зупинити провадження у даній справі до розгляду пов'язаної з нею господарської справи № 910/11650/17 та до набранням законної сили рішенням у даній справі.

Представник позивача проти поданого апелянтом клопотання про зупинення провадження у справі заперечував, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє подане клопотання ПП «Столичні будинки» про зупинення провадження у справі, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно з п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач посилався на те, що у провадженні Київського апеляційного господарського суду перебуває справа № 910/11650/17 за позовом приватного підприємства «Столичні будинки» до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз» та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20" про визнання недійсним договору поруки 31.10.2016 року № 1871/16, а тому в разі визнання Київським апеляційним господарським судом недійсним договору поруки рішення суду вплине на вирішення даної справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У разі зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених ч. 1 ст. 79 ГПК України, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Проте, відповідачем у вищевказаному клопотанні не обґрунтовано яким чином розгляд справи № 910/11650/17 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі № 911/1225/17 та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі. Натомість, колегія суддів виходячи із предмета, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), не встановила обставин, наявність яких зумовлює зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі задоволення Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПП «Столичні будинки» на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі № 910/11650/17 приватного підприємства «Столичні будинки» до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз» та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20" про визнання недійсним договору поруки № 1871/16 від 31.10.2016 учасники судового процесу не позбавлені права та можливості звернутись до суду з заявою про перегляд рішення по справі № 911/11225/17 за нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні представник апелянта (відповідача) вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечував, з викладених на неї у відзиві підстав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши, доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 12.05.216 року рішенням установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: вул. Білицька, буд. 20 у Подільському р-ні м. Києва було затверджено протокол № 1 про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20".

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20" 26.05.2016 звернулося з листом № 005 до публічного акціонерного товариства "НАК" Нафтогаз України", у якому просило надати інформацію стосовно документації необхідної для укладання договору на поставку газу та довідку про заборгованість ПП "Столичні будинки" перед публічним акціонерним товариством "НАК" Нафтогаз України" по об'єкту вул. Білицька, буд. 20.

Публічне акціонерне товариство "НАК" Нафтогаз України" листом б/н, від б/д повідомило ОСББ "Білицька 20" про наявну заборгованість за використаний природний газ ПП "Столичні будинки" на суму 138 267,25 грн., та порядок подання належним чином завірених копій документів згідно погодженого переліку.

Також, було повідомлено, що у разі вирішення питання щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ за договором № 1093/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 року компанія буде готова розглянути питання укладання договору постачання природного газу з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20".

03.08.2016 актом приймання-передачі об'єкта управління відповідачем було встановлено та передано позивачу активи житлового будинку з показниками.

До зазначених активів цього житлового комплексу також входив інженерно-технічний блок - власна котельня.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 31.10.2016 між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20", як поручителем та публічним акціонерним товариством "НАК" Нафтогаз України", як кредитором було укладено договір поруки № 1871/16 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків Приватного підприємства "Столичні будинки" (надалі - боржник) за договором на постачання природного газу, зазначеним в п. 2.1. цього договору щодо проведення розрахунків за поставлений природний газ в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних витрат, тощо.

У разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, поручитель несе субсидіарну відповідальність по зобов'язаннях боржника за основним договором в повному обсязі ( п. 1.2. договору).

Пунктами 2.1., 2.2. визначено, що основним договором в цьому договорі розуміють договір постачання природного газу від 21.12.2015року № 1093/16-ТЕ-41.

Обов'язок поручителя за цим договором полягає в погашенні основного боргу боржника перед кредитором, що виник за основним договором у січні-квітні 2016 року та на момент укладання даного договору становить: 90 852,80 грн.

Крім того, поручитель зобов'язується сплатити кредитору неустойку, 3% річних та інфляційні втрати, що виникли або можуть виникнути в майбутньому у зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за основним договором. Розмір неустойки, 3% річних та інфляційних втрат визначається кредитором відповідно до умов основного договору та чинного законодавства України на момент надіслання поручителю вимоги, зазначеної у п. 3.2 даного договору.

Поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови основного договору і він погоджується з ним.

За умовами п. 3.2. договору поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання за основним договором на користь кредитора, шляхом перерахування на рахунки кредитора коштів у розмірі, означеному у п. 2.2 даного договору (основний борг, пеня, 3% річних, інфляційні втрати) на підставі письмової вимога кредитора.

За умовами п. 3.3. договору поручитель повинен задовольнити вимогу кредитора, зазначену в пункті 3.2. договору, в семиденний термін з моменту отримання від кредитора відповідної вимоги.

До поручителя, який виконав обов'язок за основним договором переходять усі права кредитора щодо цього обов'язку за основним договором, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (п. 3.4 договору).

Пунктом 5.1.,5.2. договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та дії протягом 3 (трьох) років з моменту його укладення.

Цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України

03.11.2016 публічним акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз України» направлено вимогу № 26-7633/1.2-16 ОСББ «Білицька 20» щодо сплатити основного боргу за договором № 1093/16-ТЕ-41 від 21.12.2015.

Позивач перераховував на рахунок публічного акціонерного товариства "НАК" Нафтогаз України" заборгованість на суму 90 852,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 37 від 03.11.2016 року.

Таким чином позивач вважає, що у відповідача, в силу приписів ст. 554 Цивільного кодексу України, п. 3.4. договору поруки виник перед позивачем обов'язок сплатити основну заборгованість в розмірі 90 852,80 грн. за договором № 1093/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 року.

Вказане й стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 90 852,80 грн., основного боргу.

В свою чергу відповідач проти позову заперечував, та вказував, що позивачем не надано жодного доказу стосовно наявної заборгованості у відповідача перед позивачем на суму 90 852,80 грн. Крім цього відповідач, зазначає, що правонаступництво та поручительство є різними способами заміни кредитора у зобов'язанні. А позивач, на думку відповідача, є правонаступником за борговим зобов'язанням з оплати спожитих енергоносіїв.

Крім того, ПП «Столичні будинки» наголошує на тому, що Закон України "Про теплопостачання" є спеціальним законодавчим актом, який регулює правовідносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності, а, відтак, вважає, що укладений 31.10.2016 року між ОСББ "Білицька, 20" та ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна" договір поруки №1871/16 суперечить нормам ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", а тому вимога позивача до відповідача про стягнення 90 852,80 грн. боргу є незаконною.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу .

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Пунктом 4.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 року " Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" визначено, що відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому. З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем. За загальним правилом, волевиявлення боржника щодо укладення договору поруки не є обов'язковим, а відтак у силу статей 203, 215, 553 ЦК України відсутність згоди боржника не є підставою для визнання недійсним договору поруки, укладеного поручителем та кредитором боржника. Водночас господарським судам слід виходити з того, що з урахуванням частини другої статті 556 та пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, є заміна кредитора у зобов'язанні. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, у приватного підприємства "Столичні будинки" перед публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" існувала заборгованості за отриманий природний газ за договором постачання природного газу від 21.12.2015 року № 1093/16-ТЕ-41 з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року, на суму 90 852,80 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку, наданими ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Також, як вбачається з матеріалів справи, вказана заборгованість приватного підприємства "Столичні будинки" у розмірі 90 852,80 грн. була сплачена позивачем, як поручителем за договором поруки від 31.10.2016 року № 1871/16, що підтверджується платіжним дорученням № 37 від 03.11.2016 року.

Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20" виконавши зобов'язання приватного підприємства "Столичні будинки", забезпечене порукою, у розмірі 90 852,80 грн., набуло право кредитора такого зобов'язання.

Місцевий господарський суд, встановивши набуття права вимоги до приватного підприємства "Столичні будинки" про стягнення 90 852,80 грн. та відсутність доказів виконання відповідачем обов'язку такої сплати, дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи відповідача про те, що договір поруки від 31.10.2016 року № 1871/16 суперечить ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" і, відповідно, до вказаної норми позивач є правонаступником заборгованості приватного підприємства "Столичні будинки" перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у спірній сумі, обгрунтовано відхилено місцевим господарським судом.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач не є суб'єктом господарювання, а відтак об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білицька 20" не є правонаступником заборгованості, яка утворилась внаслідок використання відповідачем індивідуального теплового пункту.

Крім того, судом першої інстанції враховано, що у відповідь на звернення позивача Антимонопольним комітетом України листом № 128-29/06-11263 від 21.10.2016 року зазначено, що ОСББ створюється співвласниками (власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) для реалізації своїх прав на володіння та користування спільним майном, і не укладають жодних договорів про оренду, концесію, управління майном для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку та з посиланням на лист Міненерговугілля у даному листі зазначено: "У разі передачі автономної (загальнобудинкової, дахової) котельні об'єднанню, останнє не є правонаступником боргових зобов'язань з оплати за спожиті енергоносії, що виникли у підприємства, якому належала котельня (на балансі, в управління якого перебувала котельня)".

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, під час передачі житлового будинку від відповідача до позивача розподільчий баланс не складався, а згідно акта приймання-передачі об'єкта в управління не вбачається, що позивачу передавалась заборгованість відповідача у сумі 90 852,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність відповідачем правонаступництва позивача за борговими зобов'язаннями приватного підприємства "Столичні будинки" перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що уклавши договір поруки № 1871/16 від 31.10.2016 року (який є чинним, у розумінні ст. 204 ЦК України) сторонами досягнуто взаємної згоди щодо усіх їх істотних умов та вказаний договір був укладений у повній відповідності із вимогами законодавства.

Що стосується посилання відповідача на порушення судом першої інстанції ст. 79 ГПК України, то слід зауважити, що ця стаття передбачає право, а не обов'язок суду зупиняти провадження по справі за наявності певних обставин; як встановлено колегією суддів, місцевий господарський суд з дотриманням приписів статей 33, 43, 79 ГПК України дійшов обґрунтованого висновку про можливість подальшого розгляду даної справи на підставі доказів поданих сторонами.

Крім того, як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи ПП «Столичні будинки» не було надано суду першої інстанції доказів, як на дату звернення із вказаним клопотанням до суду першої інстанції (06.07.2017) так і на дату судового засідання (11.07.2011), що провадження за позовною заявою вих. № 143 від 23.06.2017 року про визнання договору поруки № 1871/16 від 31.10.2016 року недійсним порушено, згідно ст. 64 ГПК України.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, що судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Столичні будинки" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області 11.07.2017 у справі № 911/1225/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв