Ухвала суду № 70001569, 02.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"02" листопада 2017 р. Справа №911/3759/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 16.08.2017 (вх. №09-08.2/8947/17 від 31.10.2017) ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017

у справі №911/3759/16 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом ОСОБА_3

до Таращанського районного споживчого товариства

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання недійсними рішення зборів уповноважених товариства

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Таращанського районного споживчого товариства про визнання недійсними рішення зборів товариства від 28.07.2015, оформлених протоколом б/н від 28.07.2015 зборів уповноважених Таращанського районного споживчого товариства та протоколом №1 від 28.07.2015 зборів уповноважених Таращанського районного споживчого товариства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2016 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.04.2017 (повний текст рішення підписаний 20.06.2017) позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів уповноважених Таращанського районного споживчого товариства, що оформлені протоколом б/н від 28.07.2015 зборів уповноважених Таращанського районного споживчого товариства та протоколом №1 від 28.07.2015 зборів уповноважених Таращанського районного споживчого товариства. Стягнуто з Таращанського районного споживчого товариства на користь ОСОБА_3 судові витрати 1 378,00, судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, третя особа - ОСОБА_2, зазначаючи, що вона є головою правління Таращанського районного споживчого товариства, 31.08.2017 подала апеляційну скаргу б/н від 16.08.2017 (вх. №09-08.2/8947/17 від 31.10.2017), в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 року у справі № 911/3759/16 скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Баранець О.М., судді - Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу не прийнято до розгляду і повернуто апеляційним господарським судом скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Суд відмовив скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору.

05.10.2017 ОСОБА_2, як голова правління Таращанського районного споживчого товариства повторно подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Баранець О.М., судді - Калатай Н.Ф., Жук Г.А.) апеляційну скаргу не прийнято до розгляду і повернуто апеляційним господарським судом скаржнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з відсутністю доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі.

Крім того судом звернуто увагу скаржника на те, що до апеляційної скарги додано ксерокопію довідки Білоцерківського Об'єднаного Управління ПФ України Київської області №162 від 20.09.2017, яка не може бути належним доказом для звільнення особи від сплати судового збору, оскільки, всупереч вимог ст. ст. 34, ч. 2 ст. 36 ГПК України, копія документу не засвідчена належним чином.

30.10.2017 ОСОБА_2, як голова правління Таращанського районного споживчого товариства втретє подала апеляційну скаргу б/н від 16.08.2017 (вх. №09-08.2/8947/17 від 31.10.2017), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 у справі №911/3759/16.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, з дня їх оголошення місцевим судом. У разі якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка була чинною на момент подання позовної заяви) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня у розмірі 1 378, 00 грн.

Відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати. Тобто, судовий збір при поданні позовної заяви немайнового характеру підлягав сплаті у розмірі 1378,00 грн.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина та незалежно від розміру судового збору, який стягнутий рішенням господарського суду (аналогічне роз'яснення викладено у п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року №7 зі змінами та доповненнями від 16.12.2015 року).

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1515,80 грн., однак, як вбачається з доданої до апеляційної скарги квитанції №0.0.829284607 від 17.08.2017 при поданні апеляційної скарги апелянт сплатив лише 200,00 грн., тобто судовий збір сплачений у меншому розмірі, ніж передбачено Законом.

Також, апелянт - ОСОБА_2, додає до апеляційної скарги заяву про відстрочення судового збору (09-10/8947/17 від 30.10.2017), в якій просить суд звільнити її від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, враховуючи те, що вона на час подання апеляційної скарги не має фінансової можливості сплатити судовий збір, оскільки її майновий стан є незадовільним, на підтвердження чого подала довідку №162 від 20.09.2017, про те, що вона перебуває на обліку в Білоцерківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області і отримує пенсію по другій групі інвалідності.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Пільги інвалідам, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус особи.

Отже, довідка Пенсійного фонду є опосередкованим доказом та свідчить про отримання особою пенсії на особовий рахунок, а належним доказом підтвердження особою статусу інваліда ІІ групи є посвідчення, належним чином засвідчена копія якого долучається до матеріалів справи.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Отже, звільнення та відстрочення сплати судового збору є правом суду, яке може бути реалізоване за наслідком оцінки судом доводів заявника апеляційної скарги щодо наявності підстав для такого звільнення, виходячи з майнового стану скаржника на момент звернення із апеляційною скаргою, при цьому, відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 звертається з апеляційною скаргою не як фізична особа громадянин України та член споживчого товариства, а як, про що зазначено в самій скарзі та клопотаннях доданих до неї, «Голова правління Таращанського районного споживчого товариства», тобто як керівник юридичної особи.

Отже, заявник не є суб'єктом, якому надано пільги по сплаті судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

А тому, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини рішення проголошено 25.04.2017, повний текст підписано 20.06.2017. Відтак, враховуючи приписи ст. 50, 51, 93 ГПК України, встановлений законом десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду сплив 30.06.2017.

У судовому засіданні 25.04.2017 представник третьої особи - ОСОБА_2, був присутнім, тобто був присутнім при проголошенні вступної та резолютивної частин оскаржуваного рішення. Сама апелянт - ОСОБА_2 отримала копію повного тексту рішення нарочно 08.08.2017 (згідно розписки на зворотній частині останнього аркушу рішення).

Проте, з огляду на зазначене, апелянт звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою лише 21.08.2017, тобто через два місяці від дня підписання повного тексту рішення, чим прострочила встановлений 10-ти денний строк на подання апеляційної скарги.

В долученому до апеляційної скарги клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 апелянт не зазначає, які саме обставини у період з 25.04.2017 (з моменту проголошення вступної та резолютивної частин рішення) до 30.06.2017 (останній день строку на апеляційне оскарження) або негайно після отримання повного тексту рішення, перешкоджали подати апеляційну скаргу.

Визначений законодавцем строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути відновлений відповідно до ст. 53 ГПК України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водночас, законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника з обґрунтуванням причин такого пропуску.

З урахуванням наведеного, Київський апеляційний господарський суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак відхиляє клопотання заявника про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 у справі №911/3759/16.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України повторне подання апеляційної скарги після її повернення судом апеляційної інстанції можливе після усунення обставин, зазначених у п. 1, 2 і 3 ч. 1 цієї статті, якщо апеляційну скаргу було повернуто з зазначених підстав.

При цьому колегія суддів зазначає, що у випадку повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України у разі коли клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають можливість повторного її подання та виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом, про що надано роз'яснення у п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» №7 від 17.05.2011.

За таких обстави, апеляційна скарга б/н від 16.08.2017 (вх. №09-08.2/8947/17 від 31.10.2017) ОСОБА_2, яку подано заявницею, як головою Таращанського районного споживчого товариства, на рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 у справі №911/3759/16 Київським апеляційним господарським судом не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 3, 4 ст. 97 ГПК України.

Керуючись ст. 53, 86, 93, п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_2 у задоволені клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 у справі №911/3759/16.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 у справі №911/3759/16 повернути скаржнику без розгляду.

3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

4. Матеріали справи №911/3759/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська