Рішення № 70001335, 30.10.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2017 р.Справа № 924/781/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком", м. Хмельницький

до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, м. Славута, Хмельницька область

про стягнення 87 511,94 грн. відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів,

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №953 від 12.12.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №24.01-45/4364 від 26.09.2017р.

Рішення приймається 30.10.2017р. після оголошених в судових засіданнях 03.10.2017р., 18.10.2017р. перерв.

В судовому засіданні 30.10.2017р. відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 87 511,94 грн. відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" за період із 01.01.2017р. по 01.06.2017р. надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Славута, які підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" та "Про прокуратуру". Розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у місті Славута Хмельницької області за період з 01.01.2017р. по 01.06.2017р. було Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради. Відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій. Витрати, понесені позивачем внаслідок надання пільг за період з 01.01.2017р. по 31.05.2017р. у сумі 87 511,94 грн. (за січень 2017 року - на суму 18 208,21 грн., за лютий 2017 року - на суму 18 215,12 грн., за березень 2017 року - на суму 17 131,17 грн., за квітень 2017 року - на суму 17 227,87 грн., за травень 2017 року - на суму 16 729,57 грн.), відповідачем не були відшкодовані.

Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, у судовому засіданні та у відзиві на позов №24.01-45/4365 від 26.09.2017р. просив у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що видатки на компенсацію пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг, відносяться до делегованих повноважень держави, тобто тих, які держава доручає здійснювати на місцях органам місцевого самоврядування і відповідно повинна забезпечити їх фінансовими ресурсами. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку. А оскільки з 2017 року у бюджеті міста додаткові джерела надходжень не з'явились та нормативи відрахувань по окремих податках і зборах не збільшувалися, то і підстав для фінансування таких видатків немає. За відсутності коштів (субвенції із державною бюджету) на фінансування пільг окремим категоріям громадян з послуг звязкудоговір про відшкодування пільг по абонентній платі за користування індивідуальними квартирними телефонами та встановленню квартирних телефонів пільговій категорії населення на 2017 рік між ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" та розпорядником коштів Славутським міським управлінням праці та соціального захисту населення укладений не був, а тому договірних зобов'язань не виникало між позивачем та відповідачем. Договір та акти звіряння розрахунків Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради не підписувало, тому що власних коштів на своїх рахунках не має та є розпорядниками бюджетних коштів. В 2017 році кошти по КФКВ 090214 (пільги з послуг звязку) Славутському міському управлінню праці та соціального захисту населення не виділялись та не фінансувалися. Тобто відповідач відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, мав надавати послуги (управління бюджетними коштами) за наявності у нього такої можливості. Проте, відповідач не міг надати дані послуги у звязку відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України місцевим бюджетам відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік". Тому договір між позивачем і відповідачем підписаний не був і у правовідносини вони не вступали.

Крім того, 19.10.2017р. на адресу суду від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких позивач зазначив, що вказаними у позовній заяві нормами закону закріплено реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян, ці норми є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг суб'єкту господарювання, який надає такі послуги, тобто між позивачем і відповідачем існували і існують матеріальні відносини по наданню позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів, проведенню відшкодування цих пільг позивачу відповідачем у порядку визначеному законом. При цьому, ані Законом України "Про телекомунікації", ані Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі. Все вище перераховане спростовує доводи відповідача про те, що між сторонами не було матеріальних відносин повязаних з предметом спору, а відповідач мав надавати послуг (управління бюджетними коштами) за наявності у нього такої можливості. Позивач вважає, що зобовязання відповідача відшкодувати позивачу кошти за послуги, надані пільговим категоріям населення, виникло із закону, тому укладення договору у даному випадку не є обовязковим. Окрім того, відповідач помилково вважає, що мав надавати послуги, дана помилковість полягає у тому що телекомунікаційні послуги пільговикам надавав та надає позивач - оператор телекомунікацій ПАТ "Укртелеком", а відповідач згідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захист населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", будучи головним розпорядником коштів місцевого бюджету, зобовязаний здійснити розрахунки з позивачем, який є постачальником послуг, на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. В порушення вищевказаного Порядку, відповідач не проводив відшкодування, отримані рахунки, акти звіряння розрахунків, облікові форми (звіті форма "2 пільга"), проект договору повернув позивачу без підписання, що відповідач підтверджує у відзиві на позов.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" за період із 01.01.2017р. по 01.06.2017р. надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Славута, які підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" та "Про прокуратуру".

Позивачем надані розрахунки видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг у січні - травні 2017 року разом зі списками громадян, які відповідно до законодавства мають пільги, а також яким у вказаний період надавались позивачем телекомунікаційні послуги (форми №2-пільга), зокрема, за січень 2017 року - на суму 18 208,21 грн., за лютий 2017 року - на суму 18 215,12 грн., за березень 2017 року - на суму 17 131,17 грн., за квітень 2017 року - на суму 17 227,87 грн., за травень 2017 року - на суму 16 729,57 грн., які направлялись позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами відправленої кореспонденції, фіскальними чеками, описами вкладення у цінний лист.

У довідці, підписаній представниками та скріпленій печатками Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради та ПАТ "Укртелеком", від 07.07.2017 р. щодо звіряння розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню міста Славута за період з 01.01.2017 року по 01.06.2017 року сторони підтвердили обсяги надання послуг пільговим категоріям населення за січень 2017 року - на суму 18 208,21 грн., за лютий 2017 року - на суму 18 215,12 грн., за березень 2017 року - на суму 17 131,17 грн., за квітень 2017 року - на суму 17 227,87 грн., за травень 2017 року - на суму 16 729,57 грн.

У зв'язку з несплатою наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 87 511,94 грн. боргу по відшкодуванню витрат за наданні телекомунікаційні послуги.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне:

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р., споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України; установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня предявлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про прокуратуру" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Хмельницької філії протягом січня - травня 2017 року надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Славути Хмельницької області, на яких поширюється дія вищезазначених законів, на загальну суму 87 511,94 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, у січні - травні 2017 року (форма №2-пільга), а також довідкою, яка підписана позивачем та відповідачем та скріплена відтисками їх печаток, щодо звіряння розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню міста Славута Хмельницької області, а саме: за січень 2017 року - на суму 18 208,21 грн., за лютий 2017 року - на суму 18 215,12 грн., за березень 2017 року - на суму 17 131,17 грн., за квітень 2017 року - на суму 17 227,87 грн., за травень 2017 року - на суму 16 729,57 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно зі ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Зі змісту підпункту б пункту 4 частини 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 вказаної Постанови визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданим особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - громадян міста Славута Хмельницької області, а тому на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Згідно з п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга" (п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги).

Із матеріалів справи слідує, що позивач надсилав відповідачу, а відповідач отримував від позивача розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, за період січень - травень 2017 року за формою "2-пільга". Однак відповідачем доказів виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не надано, як і не надано доказів вчинення дій, передбачених п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

При цьому, як убачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, останній не заперечує факт надання позивачем телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам міста Славути Хмельницької області на загальну суму 87 511,94 грн. Однак відповідач посилається на відсутність відповідного бюджетного фінансування для вказаних виплат на 2017 рік.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення його від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.

Зі змісту частини 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України вбачається, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

У листі від 30.06.2011р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що "... деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів)."

Тобто, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обовязку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

У п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р. вказано, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 та від 22.03.2017р. у справі №905/2358/16, постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2017р. у справі №927/1039/16.

Таким чином, відсутність субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг звязку не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільнюють його від обов'язку сплатити цю компенсацію.

Також суд звертає увагу, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону зобовязаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів ці витрати.

З огляду на зазначене управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання. Тому посилання відповідача на відсутність укладеного між сторонами договору на фінансування пільг населенню у 2017 році є безпідставним та спростовується нормами ст. 11 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

З огляду на вищезазначене та враховуючи приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 5, 12, 15, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком", м. Хмельницький до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, м. Славута, Хмельницька область про стягнення 87 511,94 грн. відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради (Хмельницька обл., м. Славута, вул. Я. Мудрого, буд. 47, ідентифікаційний код 21316173) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 13, ідентифікаційний код 21560766) 87 511,94 грн. (вісімдесят сім тисяч п'ятсот одинадцять гривень 94 коп.) відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів, 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 03.11.2017р.

СуддяМ.Є. Муха

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 13); 3 - відповідачу (Хмельницька обл., м. Славута, вул. Я.Мудрого, буд. 47).