Рішення № 70000851, 10.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017Справа №910/7223/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до 1) Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

2) Компанії "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES"

про визнання недійсним договору

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Єршова С.В. - за довіреністю №14-76 від 14.04.2017 року;

від відповідача 1: Никеруй Т.М. - за довіреністю №6-232 від 27.03.2017 року;

від відповідача 2: Тугай В.С. - на підставі ордеру серії КС №238997 від 13.06.2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" та Компанії "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES" про визнання недійсним договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на те, що укладений 12.09.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Компанією "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES" договір № 1609000231 про закупівлю послуг з порушенням законодавства та Статуту ПАТ "Укртрансгаз", оскільки останнім не здійснено погодження з позивачем укладення договорів про закупівлю послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів на загальну суму 9 965 106 млн. дол. США (247 333 930,92 грн. за курсом НБУ станом на 02.07.2016) з Компанією "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES", тим самим вийшовши за межі повноважень, встановлених Статутом товариства, що, в свою чергу є порушенням приписів ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 47 Закону України "Про господарські товариства", ст. 92 ЦК України в частині діяльності виконавчого органу (Правління товариства) від імені акціонерного товариства ПАТ "Укртрансгаз" у межах, встановлених статутом цього акціонерного товариства за наявності обмеження щодо здійснення пов'язаних правочинів на суму 200 та більше млн. грн. без попереднього погодження з акціонером - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що є підставою для визнання недійсним вказаного договору у порядку ст. 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/7223/17 та розгляд справи призначено на 13.06.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року розгляд справи відкладався на 18.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи продовжено на 15 днів та судом оголошено перерву в судовому засіданні до 01.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 року розгляд справи відкладався на 05.09.2017 року.

В судових засіданнях 05.09.2017 року та 20.09.2017 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 20.09.2017 року та 10.10.2017 року відповідно.

В судові засідання 13.06.2017 року, 18.07.2017 року, 01.08.2017 року, 05.09.2017 року, 20.09.2017 року та 10.10.2017 року з'явились уповноважені представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2.

В судовому засіданні 13.06.2017 представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву № 1001вих-17-881/1001.10 від 31.05.2017 року, в якому відповідач-1 заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що Статутом ПАТ «Укртрансгаз» в новій редакції станом на 09.09.2016 року було внесено зміни щодо компетенції загальних зборів акціонерів ПАТ "Укртрансгаз" та визначено, зокрема, що до виключної компетенції загальних зборів товариства належить попереднє погодження вчинення правочину (договору, угоди, контракту), ціна якого перевищує 500 млн. грн. або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахованого за офіційним курсом НБУ, а тому, оскільки вартість послуг закупівлі по лотам №№ 1-4 становила 12 798 806,00 дол. США, що в еквіваленті станом на 05.07.2016 року становить 317 612 904,31 грн., під час укладення договору від 12.09.2016 №160900231 було дотримано вимоги, викладені в Статуті товариства, чинному станом на дату укладення такого договору, а також приписи чинного законодавства України. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

Також в судовому засіданні 13.06.2017 року представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву б/н від 13.06.2017 року, у якому відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що укладення спірного договору на зазначену суму не потребувало погодження Загальними зборами товариства відповідно до положень Статуту товариства в редакції від 09.09.2016 року, отже ПАТ «Укртрансгаз» діяло в межах наданих йому Статутом та положеннями чинного законодавства повноважень. Відзив судом долучений до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.09.2017 року представником позивача подані заперечення на відзив відповідача-1 та відповідача-2, в яких позивач зазначає про безпідставність посилань відповідачів-1 та -2 на умови Статуту ПАТ «Укртрансгаз» в редакції від 09.09.2016 року, оскільки рішення про вчинення правочину та прийняття на себе зобов'язання на оплату предмету закупівлі прийняте відповідачем 1 02.07.2017 року (дата акцепту пропозиції конкурсних торгів) у період дії Статуту ПАТ «Укртрансгаз» у редакції від 13.06.2016 року. Заперечення судом долучені до матеріалів справи.

Представником позивача в судовому засіданні 20.09.2017 року подані пояснення, в яких представник позивач зазначає, зокрема, про відсутність належних повноважень ОСОБА_4 на вчинення на території України будь - яких дій від імені Компанії "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES" та/або її власника, втом у числі і щодо укладання Договору б/н від 29.08.2016 року про надання правової допомоги. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

На виконання ухвали суду від 01.08.2017 року відповідачем-2 належним чином легалізовані в Україні документи, що підтверджують повноваження Решетова Е.В. на підписання від імені Відповідача-2 договору б/н від 29.08.16 про надання правової допомоги, а також документи на підтвердження правосуб'єктності Компанії "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES".

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних у матеріалах справи, на час проведення судового засідання 10.10.2017 року сторонами суду не надано.

В судовому засіданні 10.10.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні 10.10.2017 року проти позову заперечували з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 10.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про здійснення державних закупівель», метою якого є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень. Вартість предмета закупівлі товарів, робіт і послуг, встановлена в абзаці першому цієї частини, переглядається кожні 12 місяців з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції. За результатами перегляду Кабінет Міністрів України вносить, за необхідності, до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Закону.

Згідно з визначенням, наданим у ст. 1 Законом України "Про здійснення державних закупівель", державна закупівля (далі - закупівля) - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом, а торги (конкурсні торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що пропозиція конкурсних торгів - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 25 травня 2016 року Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" було оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу (tender.me.gov.ua) оголошення №086083, бюлетень №58, щодо проведення процедури закупівлі, предмет закупівлі: послуги щодо технічного випробування й аналізування.

Предмет закупівлі було розподілено на чотири частини (лоти):

- Лот №1 "Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів Ду 1400)", обсяг - 4620 км;

- Лот №2 "Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів Ду 1200)", обсяг - 697 км;

- Лот №3 "Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів Ду 1000)", обсяг - 685 км;

- Лот №4 "Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів Ду 800, Ду 700, Ду 500)", обсяг - 391 км.

02 червня 2016 року відбулося розкриття пропозицій конкурсних торгів, про що складено відповідний протокол №16-070.

02 липня 2016 року ПАТ «Укртрансгаз» як замовником в особі комітету конкурсних торгів були відхилені пропозиції конкурсних торгів учасників Pipe Survay Internetional C.V. та LIN SCAN Advanced Pipelines and Tanks Servises на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Згідно ст. 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Поряд із цим 02 липня 2016 року ПАТ «Укртрансгаз» було проведено оцінку пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозиці) та за їх результатами цінову пропозицію Компанії "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES" на загальну суму 12 798 806,00 дол. США, що в еквіваленті станом на 05.07.2016 року становить 317 612 904,31 грн., за всіма чотирма лотами було визнано найбільш економічно вигідною, отже переможцем конкурсних торгів по лотах №№ 1-4 було визнано Компанію "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES", що підтверджується протоколом №16-070-о оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) від 02.07.2016 року.

Ціна акцептованої пропозиції конкурсних торгів, зокрема, по лоту № 4, - 1 339 566,00 дол. США.

05 липня 2017 року ПАТ «Укртрансгаз» відповідно до вимог діючого законодавства на веб - порталі Уповноваженого органу було оприлюднено повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів Компанії "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES" (бюлетень № 125(05.07.2016 року)).

Згідно ст. 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" на виконання вимог положень п.11.12.41 Статуту Товариства, 05.07.2016 року листом № 9555/14-001, копія якого наявна в матеріалах справи, звернулось до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як до одноосібного акціонера товариства з проханням щодо погодження Загальними зборами акціонерів ПАТ «Укртрансгаз» укладення договорів з позивачем по вказаним чотирьом лотам загальною вартістю 12 798 806 дол. США, що еквівалентно 317 612 904,31 грн.

При цьому до вказаного листа відповідно до п.п.11.12.42 Статуту ПАТ «Укртрансгаз» відповідачем 2 було додано протокол засідання правління ПАТ «Укртрансгаз» № 138 від 05.07.2016 року, яким попередньо погоджено вчинення правочинів з Компанією "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES" за результатами проведених відкритих торгів на закупівлю послуг вартістю 12 798 806,00 дол. США, що в еквіваленті станом на 05.07.2016 року становило 317 612 904,31 грн., з подальшим погодженням загальними зборами акціонерів ПАТ «Укртрансгаз».

В подальшому, зважаючи на відсутність пропозиції з боку відповідача 1 укласти вказані договори, відповідач 2 направив ПАТ «Укртрансгаз» 29.07.2016 проекти договорів про закупівлю послуг по Лотам №2 та №3.

02.08.2016 у зв'язку з відсутністю згоди Загальних зборів ПАТ «Укртрансгаз», в особі єдиного акціонера Товариства - ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на укладення зазначених вище договорів, ПАТ «Укртрансгаз» було прийнято рішення про визнання такими, що не відбулися торгів по Лотах №2 та №3. Зазначене рішення оформлене протоколом №16-070-в від 02.08.2016, про що відповідача 2 було проінформовано листом №10889/37 від 02.08.2016.

Крім того, відповідач-1 повторно звертався до позивача із листами від 26.08.2016 року №12005/37-009 та від 06.09.2016 № 12395/37-001 щодо погодження укладення договорів з Компанією "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES".

Проте, доказів наявності відповідей позивача на вказані листи матеріали справи не містять.

Зазначені факти сторонами не заперечувались та підтверджуються також звітом про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації № 16-070 від 16.09.2016 року.

Згідно з п.п.4, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; органом оскарження є Антимонопольний комітет України.

Як встановлено судом за матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, 12 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (замовних за договором, відповіла 1 у справі) та Компанією "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES" (виконавець за договором, відповідач 2 у справі) за результатним проведення відкритих торгів по предмету закупівлі «Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів))», Лот № 4: «Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів Ду 800, Ду 700, Ду 500))» було укладено Договір про закупівлю послуг №1609000231 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів, Лот №4: «Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів Ду 800, Ду 700, Ду 500))», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги.

Склад та якість послуг, ніші умови, що зобов'язується надати виконавець замовнику за Договором, визначені в технічному завданні а надання послуг технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів), що наведене в Додатку № 1 до Договору та Додатках №№ 3, 5, 6 до Договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору загальна вартість послуг по договору становить 1 339 566,00 доларів США з врахуванням податків, платежів, зборів та мита, що стягуються в Україні.

Згідно п.11.1 Договір цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг до 31 грудня 2020 року, в частині гарантійних зобов'язань - у відповідності до п.3.2.3 розділу 3 додатку № 4 до Договору, в частині оплати - до повного виконання зобов'язань сторонами.

Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Окрім того, 12 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (замовних за договором, відповіла 1 у справі) та Компанією "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES" (виконавець за договором, відповідач 2 у справі) було укладено Договір про закупівлю послуг №1609000229, відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів, Лот №1: Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів Ду 1400)), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 4.1 Договору загальна вартість послуг по договору становить 8 625 540,00 доларів США з врахуванням податків, платежів, зборів та мита, що стягуються в Україні.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсним укладеного між відповідачами 1 та 2 Договору про закупівлю послуг №1609000231 від 12.09.2016 року позивач посилається на ту обставину, що ПАТ «Укртрансгаз» дотримано вимог п.11.12.41 розділу 11 Статуту товариства в редакції станом на 13.06.2016 року щодо попереднього погодження з позивачем як єдиним акціонером товариства вчинення правочинів, сума (ціна, вартість тощо)яких однією чи серією пов'язаних операцій дорівнює або перевищує суму 200 та більше млн. грн. або еквівалент цієї суми у будь - якій іншій валюті, а саме укладення Договорів про закупівлю послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів на загальну суму 9 965 106 млн. дол. США, що становить 247 333 930,92 грн. за курсом НБУ станом на 02.07.2016 року, з Компанією "INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES", здійснивши вихід за межі повноважень, встановлених Статутом товариства, чим порушено норми чинного законодавства та положення Статуту, в зв'язку з чим просить суд визнати вищевказаний Договір недійсним п порядку ст. 215 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (далі - Постанова № 11) загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При цьому, зміст правочину відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Тобто, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

За змістом постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. (далі - Постанова № 9) відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до Постанови № 9 під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог про недійсність Договору на закупівлю послуг № 1609000231 від 12.09.2016 року зазначає про порушення відповідачами шляхом укладення останнього приписів чинного законодавства та положень Статуту ПАТ» Укртрансгаз», а саме недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 47 Закону України "Про господарські товариства", ст. 92 ЦК України в частині діяльності виконавчого органу (Правління товариства) від імені акціонерного товариства ПАТ "Укртрансгаз" у межах, встановлених статутом цього акціонерного товариства.

Суд зазначає, що за змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з укладенням договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п. 2.10. постанови № 11 в силу припису ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, приписи вказаної статті кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Так, за приписами ст.ст. 627, 628 Цивільного України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Конституційний Суд України в п.3.2 Рішення від 10.11.2011р. № 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011 зазначив, що регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, особи при укладенні угоди повинні враховувати межі дозволеності угод і призначення їх у суспільстві, дотримуватись вимог цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України у справі №8/5025/1402/12 від 24.12.2013р..

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проаналізувавши умови Договору на закупівлю послуг № 1609000231 від 12.09.2016 року суд приходить до висновку про погодження його сторонами усіх істотних для даного Договору умов, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його укладеність.

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У пункті 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акту. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Цивільну дієздатність юридичної особи встановлено статтею 92 ЦК України. Так, за приписами частин першої і третьої ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто припис абзацу першого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень.

За змістом статті 154 Цивільного кодексу України та статті 13 Закону України «Про акціонерні товариства» установчим документом акціонерного товариства є його статут; статут акціонерного товариства, крім відомостей, передбачених статті 88 цього Кодексу, має містити, зокрема, відомості про склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.

Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства» виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

При цьому за приписами ч. 2 вказаної статті Закону, виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Судом встановлено за матеріалами справи, що відповідно до п.1.1 ст. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в редакції станом на 13.06.2016 року, ПАТ "Укртрансгаз" засноване НАК "Нафтогаз України" відповідно до рішення установчих зборів від 25.12.2012 на виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 №530 "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №360-р "Про реорганізації дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

ПАТ "Укртрансгаз" створене внаслідок реорганізації Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом перетворення в акціонерне товариство та є правонаступником всіх її майнових прав та обов'язків.

Приписами п. 4.1 ст. 4 Статуту, в редакції станом на 13.06.2016 року, встановлено, що засновником та одноосібним акціонером товариства є НАК "Нафтогаз України".

Пунктом 10.1 ст. 10 Статуту, в редакції станом на 13.06.2016 року визначено, що органами, які здійснюють управління товариством є: Загальні збори акціонерів - вищий орган товариства; Правління - колегіальний виконавчий орган, який здійснює управління поточною діяльністю товариства відповідно до цього статуту, внутрішніх документів товариства та вимог чинного законодавства України.

Пунктом 12.7 розділу 7 Статуту товариства в редакції станом на 13.06.2016 року визначено компетенцію правління товариства, до якої, зокрема, належить прийняття рішень щодо вчинення Товариством правочинів, вартість яких перевищує 50 000 000,00 грн. з урахуванням обмежень, встановлених Статутом та рішеннями загальних зборів. (п.12.3.7).

Вищим органом Товариства є загальні збори, які можуть вирішувати будь - які питання діяльності товариства (п.11 Статуту ПАТ «Укртрансгаз» в редакції станом на 13.06.2016 року).

Зокрема, відповідно до абз.3 пп.11.12.41 п.11.12 Статуту товариства в редакції станом на 13.06.2016 року, до компетенції Загальних зборів Товариства належить попереднє погодження вчинення таких правочинів (договорів, угод, контрактів, тощо), як зокрема, будь-яких правочинів, сума (ціна, вартість тощо) яких однією чи серією пов'язаних операцій дорівнює або перевищує 200 000 000 грн. або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за офіційним курсом Національного банку України, що встановлений на дату прийняття рішення Загальними зборами. У разі, якщо загальна сукупна сума (ціна, вартість тощо) серії правочинів, пов'язаних одним предметом, з одним і тим самим контрагентом, що укладаються протягом календарного року, перевищує 200 000 000 грн. або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України на дату прийняття рішення Загальними зборами, попередньому погодженню підлягає перший правочин, що перевищує зазначений в цьому пункті ліміт, та кожний наступний правочин цієї серії.

При цьому 09.09.2016 наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1503 "Про затвердження нової редакції статуту публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" було затверджено статут ПАТ "Укртрансгаз" в новій редакції, якою, зокрема, було внесено зміни щодо компетенції загальних зборів акціонерів ПАТ «Укртрансгаз».

Так, згідно пп.11.17.35 п. 11.17 Статуту ПАТ "Укртрансгаз", в редакції станом на 09.09.2016 року, до виключної компетенції Загальних зборів товариства належить попереднє погодження вчинення правочину (договору, угоди, контракту, тощо), ціна якого перевищує 500 млн. грн. або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахованого за офіційним курсом Національного банку України (крім договорів щодо надання послуг транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу, а також договорів, що укладаються із залученням коштів ЄБРР).

Таким чином, у зв'язку з затвердженням Статуту ПАТ «Укртрансгаз» в реакції станом на 09.09.2016 року із підвищенням ліміту погодження загальними зборами товариства суми вчинення правочинів з 200 млн. грн. до 500 млн. грн. або еквіваленту цієї суми у будь-якій іншій валюті, та враховуючи той факт, що вартість послуг закупівлі по лотам №1-4 становить 12 798 806,00 доларів США, що в еквіваленті становило 317 612 904,31 грн., суд дійшов висновку, про відсутність підстав для погодження вчинення оспорюваних правочинів станом на 12.09.2016 року, оскільки вартість послуг закупівлі становила менше 500 млн. грн., отже ПАТ «Укртрансгаз» під час укладення спірного Договору діяло в межах, наданих йому Статутом та положеннями чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для визнання Договору № 1609000231 на закупівлю від 12.09.2016 року недійсним.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 р. «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також у зв'язку з відсутністю фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання оскаржуваного правочину недійсним і настання відповідних юридичних наслідків, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 30.10.2017 року.