Рішення № 70000835, 04.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2017Справа №910/11495/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк"

до Публічного акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1) Національний банк України

2) Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про стягнення 73 360,65 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Кобко О.Л. - за довіреністю №6428 від 01.08.2017 року;

від третьої особи-1: Гуйвайн І.М - за довіреністю №18-0011/46574 від 05.07.2017 року;

від третьої особи-2: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 73 360,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови Договору про відкриття кредитної лінії №KU021175 від 06.09.2013 року, зокрема не сплатив суму нарахованих процентів за користування кредитними коштами у розмірі 73 360, 65 грн. за період з 16.12.2016 по 18.12.2016 року.

З цих підстав позивач просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь: 73 360,65 грн. - заборгованості за нарахованими процентами, 1 600,00 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2017 року розгляд справи відкладено на 30.08.2017 року.

30.08.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 року залучено до участі у справі Національний банк України та Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зобов'язано Національний банк України та Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надати суду письмові пояснення на позовну заяву, зокрема щодо того, коли фактично були виконані платіжні доручення Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" №4482 від 16.12.2016 року та №4483 від 16.12.2016 року; коли кошти за зазначеними платіжними дорученнями надійшли на позичковий рахунок №20630000001289 Публічного акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", відкритий у Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" та чим пояснюється затримка у переказі коштів за зазначеними платіжними дорученнями. До письмових пояснень додати докази, якими вони обґрунтовуються; розгляд справи відкладено на 13.09.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2017 року розгляд справи відкладено на 04.10.2017 року та повторно зобов'язано Національний банк України та Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надати суду письмові пояснення на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Національного банку України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 04.10.2017 року представником Національного банку України заявлено усне клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні. Дане клопотання представник Національного банку України мотивує тим, що пояснення, які будуть надані в судовому засіданні, містять інформацію, яка є банківською таємницею відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність ". Вказане клопотання судом задоволення, в зв'язку з чим розгляд справи №910/11495/17 здійснювався у закритому судовому засіданні

В судове засідання 04.10.2017 року представники позивача та третьої особи-2 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.10.2017 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити, представник третьої особи-1 надав усні пояснення на позовну заяву.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 04.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк»; далі по тексту - ПАТ «ВіЕс Банк», позивач, Банк) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця»; далі по тексту - ПАТ "Укрзалізниця", позичальник, відповідач) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №KU021175 (далі по тексту - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику відкрито відновнлювальну кредитну лінію в національній валюті України з максимальним лімітом кредитної лінії у розмірі 50 000 000,00 грн.

Пунктом 1.3. Кредитного договору встановлено розмір процентів за користування Кредитом - 18,5 % річних.

12.12.2013 року між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.3 та зменшено розмір процентів за користування Кредитом до 17,9 % річних.

17.12.2013 року сторонами підписано Додатковий договір №2 до Кредитного Договору, якою було внесено наступні зміни:

- Банк відповідно до умов Кредитного договору та цього додаткового договору, надає Позичальнику кредит в сумі 50 000 000,00 грн. (П'ятдесят мільйонів гривень 00 копійок) на строк з 17 грудня 2013 року по 18 грудня 2016 року.

- Позичальник зобов'язується повернути банку Кредит, наданий на умовах цієї додаткової угоди на пізніше 18 грудня 2016 року.

15.01.2016 року між сторонами підписано Додаткову угоду №3 до Кредитного договору, якою було змінено назви Банку та Позивальника, а саме - Публічне акціонерне товариство "Фольксбанк" було замінено правонаступником Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк», а позичальник відповідно Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» замінена правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця".

Відповідно до п. 8.8 Кредитного договору позичальник зобов'язується повертати Банку кожен із траншів Кредиту у термін, зазначений у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Пунктом 6.1. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування Кредитом проценти у розмірі, передбаченому Договором. Проценти за Кредитом нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитною лінією в валюті заборгованості.

Відповідно до п.6.2 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього Договору методом факт/факт на фактичну суму заборгованості за Кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування процентів починається з дня надання Кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення Кредиту в повному обсязі. День повернення Кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно з п.9.3. Кредитного договору з метою виконання зобов'язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів за Кредитом та інших платежів за цим Договором, - Позичальник зобов'язаний:

- вносити на рахунок, який використовується для надання і погашення Кредиту №20630000001289, суми грошових коштів на погашення Кредиту в розмірі та в терміни, визначені цим Договором;

- вносити на рахунок, який використовується для нарахування і погашення процентів №20689000008608, суми грошових коштів на сплату процентів в розмірі та в терміни, визначені цим Договором;

- з метою виконання зобов'язань щодо сплати пені, штрафів - вносити суми грошових коштів в розмірі та на рахунки, повідомлені Банком. При цьому Позичальник зобов'язаний здійснити всі можливі дії щодо отримання від Банку інформації про розмір пені, штрафів та рахунки, на які необхідно сплатити пеню.

Для цілей цього Договору днем здійснення Позичальником будь-якого платежу по цьому Договору вважається день зарахування коштів на зазначені в цьому пункті рахунки. Якщо дата повернення Кредиту припадає на неробочий день, то зобов'язання із здійснення такого платежу повинні бути виконані не пізніше останнього робочого дня, що передує такому неробочому дню.

Повернення основної суми кредиту (тіла кредиту) в розмірі 50 000 000,00 грн. позичальником здійснено 19.12.2016 року, що підтверджується банківською випискою руху коштів по рахунку №20630000001289.

Відповідно до «Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» (Постанова Правління НБУ №320 від 13.04.2010р.) розрахунки між банками в національній валюті забезпечуються Системою Електронних Платежів НБУ (СЕП НБУ).

Міжбанківський електронно-розрахунковий документ - це Платіжне доручення на перерахування коштів в сумі 50 млн. грн. для погашення заборгованості ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» перед ПАТ «ВіЕс Банк» за Кредитним договором №KU021175 від 06.09.2015 поступило в ПАТ «ВіЕс Банк» по СЕП НБУ 19.12.2016р. в файлі $В1NILCJ.001 на загальну суму 50 676 146,13 грн.

Відповідно до Журналу проходження файлу $В 1NILCJ.001 по СЕП (тип 6 - входящий документ) файл $B1NILCJ.001 було сформовано НБУ 19.12.2016 о 8:41 та оброблено ПАТ «ВіЕс Банк».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач за не виконав умови Кредитного договору, та невчасно повернув Банку кредитні кошти, в зв'язку з чим позивачем за період з 16.12.2016 по 18.12.2016 року нараховано 73 360, 65 грн. процентів за користування кредитними коштами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договір який укладено між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ч 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч. 1 ст. 536 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору, останнім днем Кредитної лінії за цим Договором визначався відповідний робочий день відповідного місяця 2016 року такого ж дня того ж місяця, в якому було отримано кредитні кошти (перший транш) у 2013 році, але не більше ніж 36 місяців + 1 день від дня отримання кредитних коштів в межах ліміту цього Договору.

А згідно додаткового договору №2 від 17.12.2013 року було встановлено, що Банк, відповідно до умов Кредитного договору та цього Додаткового договору, надає Позичальнику кредит в сумі 50 000 000,00 грн. на строк з 17 грудня 2013 року по 18 грудня 2016 року. Кредитні кошти в сумі 50 000 000,00 грн. відповідно до даної додаткової угоди, були надані Позичальнику одним траншем.

Оскільки 18.12.2016 року припадало на неділю, регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» в останній робочий день (16.12.2016 року) оплатила платіжним дорученням №4482 на суму 50 000 000,00 грн. основний борг, а платіжним дорученням №4483 на суму 366 803,28 грн., відсотки, нараховані за грудень 2016 року. Вказані кошти перераховано із власного поточного рахунку регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» № 26000300472004 в АТ «Ощадбанк» на позичкові рахунки №20630000001289 (основний борг) та №20689000008608 (відсотки), відкриті у ПАТ «ВіЕс Банк», відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку від 16.12.2016 року.

Посилання ж Позивача на те, що кошти ним було зараховано лише 19.12.2016, а тому сплаті підлягають відсотки за 16, 17 та 18 грудня 2016 року в сумі 73 360,65 грн., суд вважає безпідставними, оскільки згідно п. 6.2. Договору, нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Крім того, згідно п.6.1 Договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом, а в період з 16.12.2016 по 19.12.2016 Відповідач не користувався і не міг користуватись кредитними коштами, оскільки перерахував їх на рахунок Позивача ще 16.12.2016 року. З цієї ж причини безпідставними є і посилання Позивача на ст.536 ЦК України, яка передбачає обов'язок сплати процентів за користування чужими коштами.

Таким чином, суд дійшов висновку що відповідач добросовісно виконав свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків по кредиту, згідно умов Кредитного договору та чинного законодавства, та вчасно повернув кредитні кошти позивачу, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.10.2017 року.