Рішення № 70000427, 25.10.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.2017 Справа № 904/7848/17

За позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 308 428, 92 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. НМО 548414 від 17.05.17 р., юрисконсульт 2 категорії комерційного відділу структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень";

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 14-433юр від 11.10.2017 р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 298 650,00 грн., що складають вартість плати за користування вагонами та 9778,92 грн. збору за зберігання вантажу.

Відповідач заявлені вимоги не визнав, вважаючи їх необгрунтованими з огляду на те, що зі сторони ПрАТ "АМКР" відповідна накопичувальна картка (ф.ДУ-92) від 13.03.17р. та відомість плати за користування вагонами (ф.ГУ-46) були підписані із запереченнями зважаючи на те, що у Перевізника була практична можливість для забезпечення доставки вантажу, що перевозився у відповідних вагонах на колії ОСОБА_1 ріг Головний, бо факт зайнятості приймально-відправних колій на станції призначення належним чином не доведено позивачем, а отже, і необгрунтована затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення є виключною виною останнього.

Крім того, ПрАТ "АМКР" зазначає про те, що додані до позовної заяви акти загальної форми, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що всі приймально-здавальні колії станції ОСОБА_1 Ріг Головний у зазначені періоди зайняті з вини відповідача, тобто, недоведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем не доведено належним чином вину відповідача у затримці вагонів, відсутні і підстави для нарахування збору за зберігання вантажу.

Позивачем надані письмові пояснення, в яких останній вважає викладені у відзиві заперечення необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на те, що до позовної заяви, в якості доказів, надані акти загальної форми про затримку вагонів на станції призначення ОСОБА_1 Ріг-Головний, що прибули на адресу відповідача раніше і не були забрані на під'їздну колію комбінату з його вини, а отже, доведено неспроможність відповідача у цей період приймати вагони на свою під'їзну колію.

Наявність у цей період вільних приймально-здавальних колій станції може свідчити тільки про те, що залізниця мала можливість виконувати інші технологічні операції для забезпечення нормальної роботи станції ОСОБА_1 ріг-Головний, а не про те, що відповідач готовий був прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію.

Крім того, позивач зазначає про те, що відповідач заперечуючи проти позову та наполягаючи, при цьому, на відсутність його вини, яка підтверджується доданими до позову в якості доказів актами загальної форми, жодних доказів вини залізниці суду не надав.

12.09.17р. від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача наступних документів: графік руху поїздів по станції ОСОБА_1 Ріг Головний (у кольорі) на дату затримки вагонів, а саме з 17.02.2017р. (дату прибуття потягу) по 20.02.2017р. (дату закінчення дії наказу № 411 від 20.02.17р); графік виконаного руху по станції ОСОБА_1 Ріг Головний, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій з 17.02.2017р. (дату прибуття потягу) по 20.02.2017р. (дату закінчення дії наказу № 411 від 20.02.17р); положення про зайнятість колій на ст. Кривий Ріг Головний на момент прибуття потягу та на момент видачі наказу про затримку вагонів № 412, виданого 18.02.2017 о 06 год 58 хв., яке судом відхилено з огляду на його невідповідність статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

В судових засіданнях оголошувались перерви: з 12.09.17р по 03.10.17р. та з 23.10.17р. по 25.10.17р.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 р. між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (з врахуванням додаткової угоди № 35/32 від 20.06.2016р. та протоколу розбіжностей до неї) - Залізниця та публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг" (з врахуванням додаткової угоди № 14 від 05.05.2011р.) - Вантажовласник укладено договір № ПР/ДН -2-07/138/1808/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Предметом вказаного вище договору є надання Залізницею (позивач у даній справі) Вантажовласнику (відповідачу) послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1. договору).

Відповідно до умов договору (п.2.1) Вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень у електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2 договору).

Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду платника № 7848688 і коду вантажовідправника (вантажоодержувача) № 3437 (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.2 договору, сторонами визначено, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), крім спірних, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін.

Договір укладено строком на 1 рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням всіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (п. 8.4 договору)

Пунктом 6 Статуту передбачено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 (далі Правила користування).

Як вбачається із матеріалів справи, у лютому 2017 р. за залізничними накладними № 41661877, 4166183, 41662206, 019992, 020008, 019950, 41672403, 41672437, 41672411, 41676438, 41680661, 41680679, 41662214, 41662180, 41662230, 41662222, 41662263, 406546, 47489851, 47498290, 47498324, 47497912, 019968, 019976, 019984, 47433867, 47433859, 47477625, 47484969, 47484977, 41674078, 41672429, 41674086, 416,74144, 41674193, 416,74110, 41674052, 41674102, 41671454, 41675240, 41675257, 41666322, 41680653, 41683921, 41679895, 41679861, 41679911, 41679903, 41679887, 41679929, власні порожні вагони були прийняті залізницею до перевезення на адресу ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг".

В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію ОСОБА_1 Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

18.02.2017 р. поїзд № 3568 у складі 50 порожніх вагонів прибув на станцію Новоблочна Придніпровської залізниці у зв'язку з тим, що у цей час колії станції призначення ОСОБА_1 Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг" і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою під'їзну колію.

Згідно п.9 Правил користування вагонами та контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Так, 18.02.2017 р. о 6:58 год Залізницею було видано наказ № 412 про затримку вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, у звязку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_1 Ріг" по причиниі скупчення вагонів на станції ОСОБА_1 ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_1 Ріг" і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на їх адресу.

На станції Новоблочна було складено акт про затримку вагонів № 59 від 18.02.2017р. і о 7 год. 23 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.

Станція призначення ОСОБА_1 ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 18.02.2017 р о 7 год 50 хв по телефону 93-418 зміст зазначеного повідомлення.

Вказане повідомлення по телефону прийняв грузовий диспетчер ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_1 Ріг" ОСОБА_5

18.02.2017р. о 16 год. 02 хв. Було видано наказ № 404 про закінчення затримки потяга.

Таким чином, спірні вагони простоювали на підходах до станції призначення з вини відповідача протягом 9 год 02 хв.

19.02.2017 р. о 21:42 год було видано наказ № 422 про затримку зазначених вагонів, яка тривала до 11:02 год 20.02.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 411 від 20.02.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 12 год 17 хв.

22.02.2017 р. о 3:35 год було видано наказ № 429 про затримку вагонів, яка тривала до 19:03 год 22.02.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 423 від 22.02.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 15 год 28 хв.

25.02.2017 р. о 7:00 год було видано наказ № 451 про затримку вагонів, яка тривала до 9:10 год 25.02.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 435 від 25.02.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 2 год 10 хв.

27 02.2017 р. о 2:05 год було видано наказ № 467 про затримку вагонів, яка тривала до 20:40 год 02.03.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 464 від 02.03.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 90 год 35 хв.

03.03.2017 р. о 2:31 год було видано наказ № 487 про затримку вагонів, яка тривала до 22:32 год 03.03.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 478 від 03.03.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 20 год 01 хв.

04.03.2017 р о 13:15 год було видано наказ № 502 про затримку вагонів, яка

тривала до 3:17 год 09.03.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 514 від

09 03 2017 р На підставі цього наказу затримка тривала протягом 110 год 02 хв.

09.03.2017 р. о 7:35 год було видано наказ № 541 про затримку вагонів, яка тривала до 11:10 год 10.03.2017 р. і була припинена відповідно до наказу № 529 від 10.03.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 27 год 25 хв.

10.03.2017 р. о 13:45 год. було видано наказ № 563 про затримку вагонів, яка тривала до 9:32 год. 11.03.2017р. і була припинена відповідно до наказу № 548 від 11.03.2017 р. На підставі цього наказу затримка тривала протягом 19 год. 47 хв.

Таким чином, кожного разу на станції затримки вагонів складались акти про затримку вагонів у встановленому порядку передавались повідомлення про затримку на станцію призначення, яка у свою чергу передавала ці повідомлення відповідачу а також складались акти загальної форми, у яких фіксувались час початку та закінчення затримки вагонів.

Із матеріалів справи вбачається, що станцією Новоблочна Придніпровської залізниці за весь період затримки спірних вагонів були складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме: № 59 від 18.02.2017 р, № 63 від 19.02.2017 р., № 66 від 22.02.2017 р, № 68 від 25.02.2017р № 69 від 27.02.2017 р., № 72 від 03.03.2017 р., № 77 від 04.03.2017 р., № 82 від 09 03 2017 р № 85 від 10.03.2017 р. та акти про затримку вагонів форми ГУ-23, копії яких залучені до матеріалів справи також.

Відповідно до цих актів загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача склав 306 год. 59 хв.

Згідно ч.2. п.6 Правил користування вагонами та контейнерами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Весь час затримки вагонів (306 год. 59 хв.) спірні вагони перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею була нарахована плата за користування вагонами, яка включена до відомості плати за користування вагонами № 13039257 в сумі 253 115,00 грн.

За період простою вагонів на станції Новоблочна було нараховано збір за зберігання вантажу в сумі 8 149,10 грн., який включено до накопичувальної картки № 14039029 від 13.03.2017 р.

Як вбачається із залученої до матеріалів справи копії відомості плати за користування вагонами, остання підписана відповідачем із зауваженням про те, що ПАТ "АМКР" дає згоду на списання суми в розмірі 560,00 грн., в оплаті іншої суми 252 555,00 грн. відмовляє, бо затримка вагонів на підходах виникла не по вині підприємства, закінчення затримки неприйнятих підприємством вагонів 18.02.2017 р. о 16:00 год.

Накопичувальна картка містить відмову від сплати суми 8149,10 грн. що складає збір за зберігання вантажу, а також зауваження про те, що під час простою спірних вагонів на станції Новоблочній, останні вагони, що простоювали на станції призначення з вини комбінату, були забрані ним 18.02.2017 р. о 16:00 год., тому затримка вагонів сталась не з його вини.

У зв'язку з наявністю у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці зауважень відповідача, спірні суми не були стягнуті з особового рахунку відповідача.

Разом з тим, позивач перевірив факт відсутності на станції призначення ОСОБА_1 Ріг-Головний у період дії наказів про затримки вагонів, які простоювали без вини комбінату, і за цей час плату за користування вагонами і збір за зберігання вантажу у спірних вагонах не нараховує.

Після здійсненого перерахунку плату за користування вагонами нараховано:

за наказом № 412 від 18.02.2017 р. за період з 18.02.2017 р. 6:58 год. до 18.02.2017 р. 16:00 год. - протягом 9 год. 02 хв.;

за наказом № 422 від 19.02.2017 р. - з 19.02.2017 р. 21:45 год. до 20.02.2017 р. 9:00 год. - протягом 11 год. 15 хв.;

за наказом № 429 від 22.02.2017 р. - з 22.02.2017 р. 3:35 год. до 22.02.2017 р. 19:00 год. - протягом 15 год. 25 хв.;

за наказом № 451 від 25.02.2017 р. плата за користування вагонами не нарахована, оскільки під час затримки на підставі даного наказу на станції призначення ОСОБА_1 Ріг-Головний були відсутні вагони, що простоювали на коліях цієї станції з вини відповідача;

за наказом № 467 від 27.02.2017 р. - з 27.02.2017 р. 2:05 год. до 02.03.2017 р. 20:40 год. - протягом 90 год. 35 хв.;

за наказом № 487 від 03.03.2017 р. - з 03.03.2017 р. 2:31 год. до 03.03.2017 р. 22:30 год. - протягом 19 год. 59 хв.;

за наказом № 502 від 04.03.2017 р. - з 04.03.2017 р. 13:15 год. до 09.03.2017 р. 3:15 год. - протягом 110 год. 00 хв.;

за наказом № 541 від 09.03.2017 р. - з 09.03.2017 р. 7:35 год. до 10.03.2017 р. 11:00 год. - протягом 27 год. 25 хв.;

за наказом № 563 від 10.03.2017 р. - з 10.03.2017 р. 13:45 год. до 11.03.2017 р. 9:30 год. протягом 19 год. 45 хв., а всього 303 год. 26 хв., що складає суму плати за користування вагонами 298 650,00 грн.

Збір за зберігання вантажу розраховано за 13 діб, перша з яких безоплатна, що складає суму 9778,92 грн.

Несплата відповідачем зазначених вище сум і стала причиною виникнення спору у даній справі.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобовязується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (ст. 22 Статуту).

Залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення (ст. 42 Статуту).

Згідно статті 46 Статуту одержувач зобовязаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін сплачується плата, встановлена тарифом.

Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (далі - Правила зберігання).

Так, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

За приписами статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками підїзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-субєктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника підїзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

За приписами пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України за № 113 від 25.02.1999р. (зареєстровано Міністерством юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458) облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, ОСОБА_3 про затримку вагонів форми ГУ-23а, ОСОБА_3 загальної форми ГУ-23.

Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на підїзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобовязаний підписати відомість із запереченням.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктом 10 Правил користування вагонами та контейнерами визначено, що облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу Ш Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317 (далі - Збірник тарифів).

Так, після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тонну вантажу.

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).

Акти загальної форми форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Таким чином, виходячи із наведених вище норм законодавства, необхідно перевіряти дотримання залізницею порядку оформлення затримки вагонів, які мають статус вантажу на підходах до станції призначення, а саме: наявність і правильність складання наказу про затримку вагонів, актів про затримку вагонів форми ГУ 23-а, наявність та передачу станції призначення повідомлення про затримку, передання станцією призначення вантажоодержувачу повідомлення про затримку в погоджений сторонами спосіб, наявність актів загальної форми ГУ-23 про час закінчення затримки. При цьому акт про затримку вагонів форми ГУ-23а та акт загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки складаються і підписуються без участі вантажоодержувача, оскільки виклик його представника на станцію затримки для підписання актів чинними Правилами перевезень не передбачено.

Як вже зазначалось вище, у відповідності до зазначених вище вимог, станцією затримки Новоблочна Придніпровської залізниці були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23.

Факт наявності на станції призначення у періоди дії наказів вагонів, що простоювали на коліях станції призначення з вини відповідача підтверджується складеними станцією ОСОБА_1 ріг-Головний актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 81-125).

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Таким чином, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що згідно п.3 Правил складання актів, п.8 Правил користування вагонами, саме акт загальної форми ГУ-23 є документом для матеріальної відповідальності, оскільки, містить інформацію про час початку та кінця затримки, складені без порушень, а отже, згідно наданого позивачем розрахунку, плата за користування спірними вагонами по відомості ф. ГУ-46 № 13039257 в сумі 298 650,00 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 14039029 в сумі 9778,92 грн. нараховані правомірно.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Так, технічно-розпорядчим актом станції ОСОБА_1 Ріг - Головний, затвердженим розпорядженням начальника служби перевезень Придніпровської залізниці 25.07.2016 № Д-04/126, приймально-відправними для вантажних поїздів обох напрямків є колії №№ 6, 7, 8 Основного парку та №№ 36, 39, 115, 116, 117 колії Коломойцівського парку, при цьому, така кількість приймально-відправних колій не означає, що всі вони можуть бути одночасно зайняті потягами, що простоюють з вини вантажовласника.

Для нормальної роботи залізничної станції необхідна наявність вільних колій, які використовуються для обгону локомотива, для подачі вагонів на формувальну гірку, для формування/розформування розбірних потягів, для приймання вантажів, що приходять на адресу інших вантажовласників, акредитованих на цій станції, які не мають власної під'їзної колії та ін.

Позивачем до позовної заяви додано у якості доказів копії 86 актів загальної форми про затримку на станції призначення ОСОБА_1 Ріг - Головний вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані на під'їзну колію комбінату з його вини.

Наявність у цей період вільних приймально-здавальних колій станції може свідчити про те, що залізниця мала можливість доставити спірні вагони на свою станцію ОСОБА_1 Ріг-Головний, але не свідчить про те, що відповідач готовий був прийняти їх на свою під'їзну колію.

Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист № 0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 року) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів; вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на підїздну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на підїздну колію.

Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та звязків України від 30.08.2005 № 5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно розпорядчим актом станції.

Разом з тим, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Тому вина за затримку вагонів, які своєчасно не забиралися вантажовласником на свою під'їзду колію, що призвело до скупчення вагонів на станції призначення, покладається на вантажоодержувача.

Так, згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували викладені у відзиві обставини та спростовували б подані позивачем докази.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в сумі 298 650,00 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 9778,92 грн. слід визнати обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, 71, 76, 119 Статуту залізниць України, статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе,1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5а, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр.Д.Яворницького,108, код ЄДРПОУ 40081237) 298 650 (двісті девяносто вісім тисяч шістсот пятдесят гривень) 00 коп. плати за користування вагонами, 9778 (девять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень) 92 коп. збору за зберігання вантажу, 4626 (чотири тисячі шістсот двадцять шість гривень) 43 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_6