
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
01 листопада 2017 року Справа № 910/22908/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києвіна ухвалувід 29.08.2016 господарського суду міста Києвата постанову від 12.12.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/22908/15 господарського суду міста Києва про банкрутствоУкраїнської аграрної біржі, м. Київрозпорядник майнаЩербань О.М., м. Київ
ВСТАНОВИВ:
Подана вдруге 01.08.2017 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі №910/22908/15 з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому скарга надіслана до Київського апеляційного господарського суду, - 01.08.2017.
До касаційної скарги додано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання, яке мотивоване тим, що вперше подана ним касаційна скарга повернута судом касаційної інстанції з недоліками, які заявником усунуто.
Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Враховуючи, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як вбачається, вперше подана касаційна скарга була повернута заявнику відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 13.02.2017 на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. Так, судом касаційної інстанції виявлено сплату заявником судового збору менше встановлено чинним законодавством розміру, а також не зазначення суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права.
Однак при повторному зверненні виявлені судом касаційної інстанції порушення приписів п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України щодо зазначення суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права заявником не усунуто, оскільки зміст касаційної скарги ним взагалі не змінювався.
Більше того, касаційна скарга подана заявником майже через шість місяців після винесення ухвали суду касаційної інстанції від 13.02.2017 про повернення вперше поданої касаційної скарги, тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку, без зазначення у порушення вимог ст. 33 ГПК України жодних поважних причин такого пропуску.
Отже, у даному випадку значний пропуск заявником процесуального строку має суб'єктивний характер, оскільки є наслідком неналежного оформлення касаційної скарги, ігнорування законних вимог суду касаційної інстанції та пропуску значного періоду часу з моменту прийняття оскаржуваних судових рішень.
За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, наведені заявником в клопотанні обставини не можуть бути підставою для вирішення питання про поновлення заявнику процесуального строку.
Таким чином, колегія суддів, не визнавши наведенні в клопотанні причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення з касаційною скаргою поважними, відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про поновлення цього строку, що є підставою для повернення скарги згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі № 910/22908/15.
2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернути її заявнику.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді О.Є. Короткевич
В.Я. Погребняк
Судове рішення № 70000224, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 01.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/22908/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: