Постанова № 69998522, 03.11.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1237/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Вакуленка А.В.,

представника позивача ОСОБА_1, довіреність від 30.01.2017,

представника відповідача ОСОБА_2, довіреність від 14.06.2017 № 816/9/12-32-10-00-29,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Санаторій «Озерний» закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Головного управління ДФС України в Луганській області про скасування вимог від 06.06.2017 № Ю-792-25 та від 10.08.2017 № Ю-792-25,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства «Санаторій «Озерний» закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі Позивач, ДП «Санаторій «Озерний») до Головного управління ДФС України в Луганській області (далі Відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про скасування вимоги від 06.06.2017 № Ю-792-25.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ДП «Санаторій «Озерний» здійснює господарську діяльність у м. Кремінна Луганської області, перебуває на обліку як платник податків у Рубіжанській ОДПІ (Кремінському відділенні) ГУ ДФС у Луганській області, тобто на території проведення антитерористичної операції.

Позивач 01.02.2017 за вх. № 365/15 звернувся до Рубіжанської ОДПІ (Кремінського відділення) відповідно до норм, визначених п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 з заявою щодо звільнення від виконання своїх обовязків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 на час проведення антитерористичної операції у Луганській області. У відповідь отримав лист від 09.02.2017 № 473-17-01/16 про звернення за розглядом питання до ГУ ДФС у Луганській області.

25.04.2017 за вх. № 517 ДП «Санаторій «Озерний» звернувся до ГУ ДФС у Луганській області з заявою щодо звільнення від виконання обовязків платника ЄСВ на час проведення антитерористичної операції у Луганській області та скасування пені. ГУ ДФС у Луганській області листом від 17.05.2017 № 961/10/12-32-13-01-05 надало відповідь, у якій зазначило, що Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону № 1669, зокрема, вилучено п.п.8 п.4 ст. 11 Закону № 1669 та відповідно скасовано п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щодо звільнення від виконання своїх обовязків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 на час проведення антитерористичної операції, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

23.06.2017 позивачем отримано вимогу від 06.06.2017 № Ю-792-25, видану ГУ ДФС у Луганській області, про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафі, пені на загальну суму 71287,57 грн, недоїмка 46287,05 грн, пеня 24325,52 грн. 23.07.2017 позивач звернувся зі скаргою до ДФС України щодо скасування зазначеної вимоги, 11.08.2017 отримано рішення ДФС України від 01.08.2017 № 16788/6/99-99-11-02-02-15 про залишення скарги без розгляду.

Також 23.08.2017 позивачем отримано вимогу від 10.08.2017 № Ю-792-25 на загальну суму 79204,40 грн, яка оскаржена до ДФС України. 02.10.2017 скарга залишена без задоволення, що підтверджується рішенням про результати розглялду скарги від 02.10.2017 № 22002/6/99-99-11-02-02-35.

На підставі викладеного, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.10.2017 вх. № 24448/2017, позивач просить суд:

-скасувати вимогу від 06.06.2017 № Ю-792-25, видану ГУ ДФС у Луганській області Дочірньому підприємству «Санаторій «Озерний» ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальну суму 71287,57 грн, недоїмка 46287,05 грн, пеня 24325,52 грн;

-скасувати вимогу від 10.08.2017 № Ю-792-25, видану ГУ ДФС у Луганській області Дочірньому підприємству «Санаторій «Озерний» ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальну суму 79204,40 грн, недоїмка 62720,88 грн, пеня 16483,52 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним у позові та у письмових поясненнях від 19.10.2017 вх. № 25173/2017 (арк.спр. 84-87).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову від 28.09.2017 вх. № 23391/2017 (арк.спр. 43-47) та від 24.10.2017 вх. № 25597/2017 (арк.спр. 91-95), в яких зазначив, що ДП «Санаторій «Озерний» є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Закон № 1669 не скасовував обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, а надавав можливість платникам єдиного внеску на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, і, як наслідок, законодавець звільняв платника від застосування штрафних санкцій і пені з боку фіскальних органів. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцйем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Згідно зі статтею 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово промислової палати України. Зазначена позиція підтверджується ухвалою ВАСУ від 09.02.2017 № К/800/17222/16.

На підставі викладеного предстаник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом установлено, що дочірнє підприємство «Санаторій «Озерний» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України» «Укрпрофоздоровниця» зареєстровано як юридична особа 18.12.2002, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 14.06.2017 за № 22926307 (арк.спр. 10-12).

Позивач у розумінні статті 4 Закону № 2464 є платником єдиного внеску.

З картки особового рахунку вбачається, що заборгованість зі сплати єдиного внеску виникла у позивача з 28.07.2016 (арк.спр. 134). Пеня у розмірі 24325,52 грн та у розмірі 16483,52 грн, що визначена в оскаржуваних вимогах, виникла на підставі рішення від 15.09.2016 № 278 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, яке скасовано постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 812/866/17 (арк.спр. 75-78).

Позивач 01 лютого 2017 звернувся до Рубіжанської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску (арк.спр. 14), на яку отримав відповідь від 09.02.2017 № 473-17-01/16 з проханням звернутися за розглядом даного питання до ГУ ДФС у Луганській області (арк.спр. 15).

18.04.2017 (вх. № 517/10 від 25.04.2017) позивач звернувся до ГУ ДФС у Луганській області із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску (арк.спр. 16-17), на яку отримав відповідь від 17.05.2017 № 961/10/12-32-13-01-05, в якій з посиланням на норми Закону № 2464 та Закону від 24.12.2015 № 911-VІІІ зазначено, що законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобовязань платниками єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО (арк.спр. 18).

06 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Луганській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-792-25, за якою сума боргу зі сплати єдиного внеску станом на 31.05.2017 у позивача становить 71287,57 грн, у тому числі недоїмка 46962,05 грн, пеня 24325,52 грн (арк.спр. 13).

27.06.2017 позивач направив до ДФС України скаргу на вимогу від 06.06.2017 № Ю-792-25 (арк.спр. 19-20), яка рішенням ДФС України від 01.08.2017 № 16778/6/99-99-11-02-02-15 залишена без розгляду, оскільки подана представником без належним чином завіреної копії довіреності на право подання даної скарги в інтересах платника (арк.спр. 21).

10 серпня 2017 року Головним управлінням ДФС у Луганській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-792-25, за якою сума боргу зі сплати єдиного внеску станом на 31.07.2017 у позивача становить 79204,40 грн, у тому числі недоїмка 62720,88 грн, пеня 16483,52 грн (арк.спр. 69).

29.08.2017 позивач направив до ДФС України скаргу на зазначену вимогу (арк.спр. 70-71), до ГУ ДФС у Луганській області повідомлення від 29.08.2017 про оскарження вимоги до ДФС України (арк.спр. 72).

Рішенням ДФС України від 02.10.2017 № 22002/6/99-99-11-02-02-25 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ю-792-25 ГУ ДФС у Луганській області залишено без змін, а скаргу платника без задоволення (арк.спр.73-74).

Між сторонами відсутні розбіжності щодо даних, відображених в картці особового рахунку позивача з єдиного внеску.

Також суд зазначає, що згідно з карткою особового рахунку позивача за 2017 рік, 06.10.2017 зменшено на 58391,93 грн заборгованості на підставі рішення суду від 19.09.2017, також 06.10.2017 зменшено заборгованості на 34 547,27 грн, 31.10.2017 на 19496,65 грн, і станом на 31.10.2017 заборгованість позивача становить 9 138,05 грн (арк.спр.113-114).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування № 2464-VІ (далі Закон № 2464), зокрема, частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 (далі - Закон № 1669), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Суд зазначає, що ця норма є нормою прямої дії, яка не передбачає необхідність отримання сертифікату на підтвердження настання для особи форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для її застосування.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Суд звертає увагу відповідача на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи дочірнього підприємства «Санаторій «Озерний» закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є: Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, та він знаходиться на обліку в Рубіжанській ОДПІ (Кремінське відділення).

Населений пункт м. Кремінна входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464 позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи спірні вимоги сформовані 06 червня 2017 року та від 10 серпня 2017 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірних вимог на момент їх складання, а саме, станом на 06 червня 2017 року та на 10 серпня 2017 року.

Таким чином, спірні вимоги про сплату боргу є протиправними на момент їх формування.

Що стосується посилань відповідача на те, що доповнення розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі Закон № 911), суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, але в повній мірі зберіглася в Законі № 2464. Більш того, пункт 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 й після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжує свою дію в часі.

Посилання відповідача на відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, суд також вважає необґрунтованими, оскільки подання такого сертифікату не є обовязковою умовою для звільнення від обовязків платника єдиного внеску, а є умовою для списання недоїмки, що не є тотожними поняттями у розмінні п. 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464.

У даній справі предметом оскарження є вимоги про сплату боргу від 06 червня 2017 року № Ю-792-25 та від 10 серпня 2017 року № Ю-792-25, а не питання списання безнадійного боргу, а тому наявність у позивача відповідного сертифікату ТТП судом не перевіряється.

Заява про звільнення від обов'язку сплати єдиного внеску подається платником до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Аналізуючи вищенаведену законодавчу норму суд дійшов висновку про те, що приписи п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464 не ставлять факт звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви (після прийняття спірної вимоги або до її прийняття), а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Оскільки на даний час антитерористична операція не закінчена, заява про звільнення від обов'язку сплати єдиного внеску подана позивачем в межах, встановлених законодавством.

Суд вважає, що факт подання позивачем заяви про звільнення від виконання обовязків платника єдиного внеску протягом визначеного законодавством строку на подання такої заяви, має бути врахований при розгляді та вирішенні даної адміністративної справи.

На підставі встановлених обставин справи суд дійшов висновку про те, що до позивача застосовуються положення п. 9-4 № 2464 щодо звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо обраного позивачем способу захисту у вигляді скасування вимог, суд зазначає таке.

Згідно з приписами частини другої статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

У даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання оскаржуваного правового акта індивідуальної дії протиправним та його скасування, тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними і скасувати вимоги від 06.06.2017 № Ю-792-25 та від 10.08.2017 № Ю-792-25.

За приписами частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень з 1 січня 2017 року.

Таким чином, розмір судового збору за вказаними вимогами позивача має складати 2 257,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем судовий збір у сумі 1600,00 грн відповідно до квитанції від 28.08.2017 та 657,00 грн відповідно до квитанції від 06.10.2017, всього 2 257,00 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати на користь позивача у сумі 2 257,00 грн.

Керуючись статтями 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Санаторій «Озерний» закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Головного управління ДФС України в Луганській області про скасування вимог від 06.06.2017 № Ю-792-25 та від 10.08.2017 № Ю-792-25 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу від 06.06.2017 № Ю-792-25, видану Головним управлінням ДФС у Луганській області дочірньому підприємству «Санаторій «Озерний» закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальну суму 71287,57 грн, недоїмка 46287,05 грн, пеня 24325,52 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу від 10.08.2017 № Ю-792-25, видану Головним управлінням ДФС у Луганській області дочірньому підприємству «Санаторій «Озерний» закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальну суму 79204,40 грн, недоїмка 62720,88 грн, пеня 16483,52 грн.

Стягнути на користь дочірнього підприємства «Санаторій «Озерний» закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Санаторна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 02649153) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, ідентифікаційний код юридичної особи 39591445) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 257,00 (дві тисячі двісті п`ятдесят сім гривень 00 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 03 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_3