Ухвала суду № 69998332, 25.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

25 жовтня 2017 року 810/3461/17

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лиска І.Г., суддів Василенко Г.Ю., Щавінський В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Тетерів" до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання дій протиправними та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Тетерів" з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Разом з позовом позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення відповідача від 26 вересня 2017 року №01 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у вигляді заборони введення продукції в обіг до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову заявник зазначає, що засіб хімічний гемостатичний "Кровоспас" вже введено в обіг на території України з 2016 року, що унеможливлює встановлення відповідачем заборони на введення його в обіг. Також не визначено рівень загрози продукції; не складено та не надано позивачу сценарний план; застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді заборони введення продукції в обіг без врахування передбаченої законодавством методики оцінки рівня загрози відповідної продукції. Позивач стверджує, що застосування такого обмежувального (корегувального) заходу як заборона введення в обіг медичного виробу наносить значну матеріальну шкоду позивачу; необґрунтовано зриває поставки медичних виробів замовникам, що призведе до застосування до позивача великих штрафних санкцій. Позивач вважає, що винесене рішення про заборону введення в обіг медичного виробу містить очевидні ознаки протиправності, з огляду на проведення відповідачем позапланової перевірки під час дії мораторію на їх проведення; відсутнє погодження Державної регуляторної служби України на її проведення та будь-яке рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до довідки Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2017, клопотання про забезпечення позову помилково не було зареєстроване 13.10.2017, а було зареєстроване 24.10.2017 та передане головуючому судді Лиска І.Г. для розгляду.

Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судове засідання по розгляду даного клопотання було призначено на 25.10.2017 о 16:00 год.

В судове засіданні сторони не прибули, від відповідача надійшли заперечення на клопотання. В обґрунтуванні заперечень відповідач зазначив, що під час проведення позапланової перевірки у позивача виявлено 3 критичні, 15 суттєвих та 3 несуттєві порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів. Наявність критичних порушень можуть призвести до виробництва неякісних лікарських засобів, що може завдати шкоди здоров'ю або життю людини. У зв'язку з чим відповідач вважає, що клопотання про забезпечення позову безпідставним та необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частин третьої та четвертої цієї ж статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - це зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборони вчиняти певні дії. Цей перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

У такій ситуації слід зазначити, що у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проте, у поданому клопотанні позивач не наводить фактів, які б свідчили про наявність обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме не вказано обґрунтувань та не надано відповідних доказів, про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Водночас, із заявленого клопотання колегією суддів не виявлено будь-яких дій, які б містили очевидні ознаки протиправності, та які б могли слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову про які просить позивач.

Щодо мотивів позивача відносно зупинення дії рішення відповідача, то колегія суддів вважає, що подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення, не може слугувати беззаперечним доказом того, що таке рішення є очевидно протиправним. Відповідність оскаржуваних дій та винесеного рішення критеріям правомірності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову.

Таким чином, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі при розгляді даного клопотання колегія суддів не вбачає.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того, суд наголошує, що сам позивач в клопотанні звертає увагу на те, що засіб хімічний гемостатичний «Кровоспас» вже введено в обіг на території України з 2016 року.

З урахуванням викладеного колегія судів дійшла висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Тетерів" щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя Лиска І.Г.

Судді Василенко Г.Ю.

ОСОБА_1