Постанова № 69998267, 04.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року № 810/1970/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, третя особа – Гадяцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Полтавській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12, третя особа – Гадяцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує. При цьому здійснені контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу.

За цих обставин позивач, виходячи з положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач правом надати письмові заперечення чи пояснення по суті позовних вимог не скористався.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" зареєстроване як юридична особа 20.11.2016.

Судом з’ясовано, що ТОВ "Надра Геоцентр" є оператором спільної діяльності за договором про спільну інвестиційну діяльність від 19.11.2007 №265-12, що укладений з філією ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" – Газопромислове управління "Харківгазвидобування".

Згідно пункту 6.10 вказаного договору, ТОВ "Надра Геоцентр" прийняло на себе зобов’язання з ведення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов’язкової звітності та сплати у повному обсязі та у встановлені строки податків (обов’язкових зборів, платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг у розмірі 526653136,99 грн., у тому числі:

- 29420860,08 грн. – заборгованість, що виникла у зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини, самостійно визначених у податкових деклараціях з рентної плати, а саме: по Котелевському відділенню Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області: за березень 2016 року (а.с. 94-102); за квітень 2016 року (а.с. 103-111); по Лохвицькій ОДПІ ГУ ДФС у Київській області: за березень 2016 року (а.с. 112-118); за квітень 2016 року (а.с. 119-125);

- 469340182,05 грн. – заборгованість, що виникла у зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини, самостійно визначених у податкових деклараціях з рентної плати та розстрочених (відстрочених) згідно рішень ДФС України (а.с. 126-143);

- 27890394,86 грн. – сума пені, нарахована на суму розстрочених грошових зобов’язань відповідно до рішень ДФС України (а.с. 126-143);

- 1700,00 грн. – заборгованість, що виникла у зв’язку з несплатою штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішенням від 14.08.2015 №000038100, від 14.08.2015 №000039100, від 15.06.2015 №0000581615; від 27.07.2017 №0001301500; від 27.07.2017 №0001291500.

Судом встановлено, що контролюючим органом вживались заходи по стягненню податкового боргу, а саме, сформовано податкові вимоги форми «Ю» №357-25 від 06.05.2015, №7-01 від 03.08.2015, №6951-16 від 03.08.2015, які були вручені відповідачеві, що підтверджується копіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 36-38).

Одночасно з цим судом встановлено, що рішенням Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 16.06.2016 №1095/10/16-07-17-25 було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим ТОВ «Надра Геоцентр» було здійснено опис майна, про що складено акт від 14.07.2016 №8 (а.с. 43-44).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що посадовими особами податкового органу було проведено опис майна відповідача та віднесено у податкову заставу майно ТОВ «Надра Геоцентр», загальна вартість якого становить 96146322,74 грн.

На підставі акта про опис майна від 14.07.2016 №8 державним реєстратором Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був внесений запис про податкову заставу майна, перелік якого наведений в акті про опис майна від 14.07.2016 №8 (а.с. 45-46).

Судом встановлено, що 23.02.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області було прийнято рішення №1, яким на підставі пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважену особу за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 №265-12 (а.с. 49).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Полтавській області до установ банків, у яких відкриті рахунки ТОВ «Надра Геоцентр» були направлені інкасові доручення про примусове списання грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, а саме: від 02.08.2017 №34/16-11 на суму 251062662,43 грн.; від 02.08.2017 №35/16-11 на суму 5879744,64 грн.; від 02.08.2017 №37/16-15 на суму 32772895,01 грн.; від 02.08.2017 №36-16-15 на суму 4748,65 грн.; від 01.08.2017 №39/16-17 на суму 10074461,61 грн.; від 01.08.2017 №38/16-17 на суму 226858624,65 грн. (а.с. 165-169).

Матеріалами справи підтверджується, що вказані інкасові доручення банками були повернуті без виконання.

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач просить надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава – це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з підпунктами 89.1.1 та 89.1.2. пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 82 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом другим пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у першу чергу податковий борг погашається за рахунок звернення стягнення на кошти платника податків, що перебувають у його власності, а у випадку їх недостатності (відсутності) за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, умовою звернення коштів на майно, яке перебуває у податків заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для його погашення.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача податкового підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів відповідача, що перебувають у його власності, не призвели до погашення податкового боргу через відсутність на рахунках відповідача в установах банків грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на майно відповідача, що перебуває у податковій заставі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 526653136,99 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, то враховуючи положення частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДФС у Полтавській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (ідентифікаційний код 34763705), як уповноваженої особи за договором від 19.11.2007 №265-12 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, у розмірі 526653136 (п’ятсот двадцять шість мільйонів шістсот п’ятдесят три тисячі сто тридцять шість) грн. 99 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.