Постанова № 69998189, 31.10.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р. справа № 809/1344/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

при секретарі судового засідання Ткачук О.П.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,

до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ ДАК" Автомобільні дороги України" в особі Філії "Надвірнянський райавтодор"

про стягнення податкового боргу в сумі 208 827,65 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ ДАК" Автомобільні дороги України" в особі Філії "Надвірнянський райавтодор" про стягнення податкового боргу в сумі 208827,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент звернення до суду у відповідача обліковується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб в сумі 203817,04 грн. та військового збору в сумі 5010,61 грн., яка станом на момент подання даного адміністративного позову не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримала в повному обсязі. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, вдруге не зявився в судове засідання. Правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. На адресу суду 30.10.2017 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із неможливістю забезпечення явки належного представника.

Надаючи оцінку обгрунтованості клопотання, суд звертає увагу, що відповідач не навів будь-яких поважних причин повторної неможливості забезпечення явки уповноваженого представника з посиланнями на відповідні докази. Тому, з метою недопущення необґрунтованого затягування та порушення строку розгляду справи, керуючись частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає повторну неявку представника відповідача без поважних причин та вбачає можливим розглянути дану справу за такої явки сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22-35), юридична особа дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зареєстроване 07.06.2002. До складу юридичної особи входить, також, філія "Надвірнянський райавтодор" дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Згідно із статтею 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 208827,65 грн, зокрема, податку на прибуток 203817,04 грн., з яких: несплачені узгоджені податкові зобовязання становлять 56135,36 грн; штрафні (фінансові) санкції 126357,35 грн; пеня 21324,33 грн (після часткового погашена за рахунок переплати за попередні періоди), 5010,61 грн військового збору, з яких: штрафні (фінансові) санкції 4285,08 грн; пеня 725,53 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджується довідкою про податковий борг від 27.10.2017 (а.с.48) та виписками з облікової картки платника податку на доходи фізичних осіб станом на 28.02.2017 (а.с.18) та військового збору станом на 28.02.2017 (а.с.19).

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та військового збору виявлена за результатами планової виїзної перевірки Філії «Надвірнянський райавтодор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт №698/09-19-14-01/03445659 від 17.11.2016 (а.с.9-11).

Так, актом перевірки №698/09-19-14-01/03445659 від 17.11.2016 встановлено порушення Філією «Надвірнянський райавтодор» абзацу б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010 №1020 «Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 ст.168 Податкового кодексу України (а.с.10). На підставі зазначених в акті перевірки порушень та відповідно до розрахунку штрафних санкцій за результатами перевірки правильності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства філії «Надвірнянський райавтодор» за період від 1 січня 2013 року по 30 червня 2016 року (а.с.14-17), винесено два податкових повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2016 року за №0001051300 з податку на доходи фізичних осіб, пені, на загальну суму 205150,06 грн, в тому числі 56135,35 грн за основним платежем, 126357,35 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, 22657,35 грн пені (а.с.12);

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2016 року за № НОМЕР_1 з військового збору, пені, на загальну суму 5010,61 грн, в тому числі 4285,08 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, 725,53 грн пені (а.с.13).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані 30.11.2016 уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписами на податкових повідомленнях-рішеннях (а.с.12,13) та на момент розгляду даної адміністративної справи не оскаржені.

Судом встановлено, що за рахунок переплати відповідачем в розмірі 1333,02 грн проведено часткове погашення пені з податку на доходи фізичних осіб, що прослідковується у виписці облікової картки щодо відповідача (а.с.18).

В результаті несплати сум податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідачу направлялася податкова вимога №89-17 на суму 208827,65 грн, яка отримана 27.04.2017 уповноваженою особою відповідача у відповідності до підпису на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.8).

Згідно з статтею 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Приписами підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 16-1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Підпунктами 1.1-1.4 вказаного пункту Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до приписів пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідачем не розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, а у встановлений законом строк, застосовані суми штрафів добровільно не сплачені та на момент судового розгляду даної адміністративної справи теж залишаються не сплаченими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобовязаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Таким чином, вищенаведені грошові зобов'язання в загальному розмірі 208827,65 грн вважаються узгодженими, набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню в судовому порядку. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин, на момент розгляду справи та ухвалення рішення, не встановлено.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (76004, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Є.Петрушевича, будинок 1, ідентифікаційний код 31790584) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 208827 (двісті вісім тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 65 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя/підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 03.11.2017.