Постанова № 69998137, 01.11.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2017 рокум. Ужгород№ 807/2239/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Петрус К.І.

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2;

представник відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 01 листопада 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 03 листопада 2017 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Податкове повідомлення-рішення від 08.09.2015 р. за № НОМЕР_1, Податкове повідомлення-рішення від 08.09.2015 р. за № НОМЕР_2 ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області про застосування фінансових санкцій до приватного підприємця ОСОБА_1, Акт (довідку) фактичної перевірки (бланк серії 000161), складений 26.08.2015 р. та Протокол про адміністративне правопорушення від 20.08.2015 року, бланк Серії КР № 305206 скасувати повністю; 3. Судові витрати стягнути з Відповідача ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області на користь позивача ПП ОСОБА_2О.".

19 жовтня 2015 року до канцелярії Закарпатського окружного адміністративного суду позивачем подано уточнену позовну заяву, згідно якої останній просив викласти прохальну частину позовної заяви у такій остаточній редакції: "1. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2015 р. № НОМЕР_2; 2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2015 р. № НОМЕР_1; 3. В решті позовну заяву підтримую".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 20.08.2015 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

07 лютого 2017 року у судовому засіданні ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, що занесена до журналу судового засідання, замінено неналежного відповідача належним, а саме: Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області на Ужгородську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області.

У звязку з припиненням повноважень судді Скраль Т.В. та відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів № 2 від 17 лютого 2017 року справу передано для повторного автоматичного розподілу справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року справу передано на розгляд головуючому судді Гаврилко С.Є..

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 серпня 2015 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці OLD CAFE. За результатами такої перевірки був складений акт фактичної перевірки від 26 серпня 2015 року № 0197/07/16/22/НОМЕР_3, яким встановлено порушення, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування РРО, відповідний розрахунковий документ не було видано, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії. На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року № НОМЕР_2 про застосування штрафної санкції у сумі 17000,00 грн. за порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та № НОМЕР_1 про застосування фінансової санкції у сумі 1,00 грн. за порушення статті 3 пункту 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зазначає, що вказана перевірка проведена з порушенням норм чинного законодавства, а тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з мотивів наведених вище та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у запереченні проти адміністративного позову та пояснив наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року про застосування фінансових санкцій, прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому, підстави для їх скасування відсутні. А відтак просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у звязку з існуванням на те обєктивних причин.

Відповідно до Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою :88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Тисянська, будинок 6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ( а.с.47).

Позивач у своїй господарській діяльності використовує нежиле приміщення розташоване за адресою м. Ужгород, вул. Волошина,14, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку (а.с. 112).

Зазначене вище нежиле приміщення за адресою м. Ужгород, вул. Волошина,14, позивач використовує на підставі Договору оренди від 10 лютого 2011 року №10-02/11-02 (а.с.а.с. 114-116).

Судом встановлено, що 20 серпня 2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Закарпатської області на основі наказу від 19 серпня 2015 року №274, та направлень від 19 серпня 2015 року № 454/22-04 та № 455/22-04, була проведена фактична перевірка господарської одиниці OLD CAFE, яка розташована за адресою м. Ужгород, вул. Волошина,14 субєкта господарської діяльності ОСОБА_1 За результатами такої перевірки був складений акт від 26 серпня 2015 року за № 0197/07/16/22/НОМЕР_3 (надалі Акт перевірки) (а.с.а.с. 70-73).

Перевіркою встановлено та зафіксовано наступні порушення, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування РРО, відповідний розрахунковий документ не було видано чим порушено статтю 3 пункти 1, 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії чим порушено вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95.

На підставі вказаного вище акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 08 вересня 2015 року за № НОМЕР_2 про застосування штрафної санкції у сумі 17000,00 грн. за порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та за № НОМЕР_1 про застосування фінансової санкції у сумі 1,00 грн. за порушення статті 3 пункту 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с.а.с. 15, 16).

Перевіряючи правомірність оскаржених рішень суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР

Відповідно до статті 3 пунктів 1, 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі по тексту Закон України № 265/95-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Таким чином, законодавцем передбачено обовязок проводити розрахункові операції та видавати особі розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Судом встановлено, що позивачем здійснювався продаж товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, що зафіксовано актом фактичної перевірки та не заперечується позивачем.

Відповідно до статті 17 пункту 1 Закону України № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:вчинене вперше - 1 гривня.

Під час проведення перевірки вказане порушення було виявлено у діяльності позивача та як уже зазначалося судом зафіксовані в акті перевірки та не заперечується позивачем.

Тому, з врахуванням зазначеного та норм вищевказаних нормативних актів відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію за виявлене порушення і оскаржуване податкове повідомлення рішення від 08 вересня 2015 року № НОМЕР_1 є правомірним.

Також, надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 08 вересня 2015 року за № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн. за порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95 (далі по тексту Закон України № 481/95).

Відповідно до статті 1 абзацу 7 Закону України № 481/95, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 1 абзацу 9 Закону України № 481/95, пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Відповідно до статті 1 абзацу 10 Закону України № 481/95, пиво безалкогольне - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об'ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202.

Таким чином пиво безалкогольне, яке відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 не є алкогольним напоєм у розумінні Закону України № 481/95.

Статтею 15 її частиною 14 Закону України № 481/95 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до статті 17 частини 2 абзацу 5 Законом України № 481/95 передбачено, що за порушення вимог статті 15 вказаного Закону до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, а саме у разі роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивачем вказані вимоги статті 15 Закону України №481/95 при здійсненні підприємницької діяльності порушені не були, оскільки при проведенні контрольно-розрахункової операції придбано було саме пиво ОСОБА_4, а відповідно до накладної на закуплений товар від 20 серпня 2015 року № 555-65 встановлено, що позивачем було закуплено серед іншого, зокрема пиво безалкогольне ОСОБА_4 (20 бут.), роздрібна торгівля яким дозволяється без наявності відповідної ліцензії (Т.2 а.с. 5).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року за № НОМЕР_2 відповідачем прийнято протиправно, а відтак таке необхідно скасувати.

Відповідно до статті 71 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із статтею 71 частиною 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення .

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року за № НОМЕР_2.

У задоволенні позовної заяви у частині решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_4