Постанова № 69997991, 25.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р. Справа № 805/3008/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Приморське відділення) про скасування вимоги № 6127-17 від 12.09.2016 року на суму 985,94 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Приморське відділення) про скасування вимоги № 6127-17 від 12.09.2016 року на суму 985,94 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 31 жовтня 2016 року Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» отримано податкову вимогу від 12.09.2016 року № 6127-17 та рішення про опис у податкову заставу від 12.10.2016 року № 182/17 від Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Приморське відділення).

Позивач вважає, що вищезазначена Податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є безпідставною та протиправною. Просили визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Маріупольської обєднаної державної податковою інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Приморське відділення) від 12.09.2016 року № 6127-17.

Представник позивача до судового засідання не зявився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

12 вересня 2016 року Приморським відділенням Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області винесено податкову вимогу № 6127-17 та рішення про опис у податкову заставу № 182/17.

Зазначеною податковою вимогою позивача повідомлено, що станом на 11.09.2016 року сума податкового боргу ПАТ «РОДОВІД БАНК» за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 985,94 грн. та попереджено, що з 01.07.2016 року на будь-яке майно позивача, яке перебуває у його власності (господарському віддані або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України, а органом доходів і зборів буде здійснено опис майна у податкову заставу.

Крім того позивача попереджено, що у разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу. Публічні торги з продажу, яке перебуває у податковій заставі, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно рішення про опис майна у податкову заставу відповідно до ст. 89 розділу ІІ Подактвого кодексу України вирішено здійснити запис, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків АТ «РОДОВІД БАНК».

Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» визнано неплатоспроможним відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 року № 107, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 261 від 25.02.2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

В подальшому строк тимчасової адміністрації було продовжено на один місяць строком з 26 березня 2016 року по 25 квітня 2016 року на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» від 25.03.2016 року № 419.

25 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 610, відповідно до якого продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «РОДОВІД БАНК» ОСОБА_1 до дати отримання рішення Національного банку України про відкладення банківської ліцензії та ліквідацію банку АТ «РОДОВІД БАНК».

Позивач повідомляв Маріупольську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (Приморське відділення) про те, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» було визнано неплатоспроможним та у нього призначено тимчасову адміністрацію відповідним Листом від 10.06.2016 року № 12.1-11-б.б/2596.

Відповідно до п.1.3. ч.1 Податкового кодексу України, це й Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Спеціальним Законом для правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI.

Так, відповідно до ч. 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Згідно з частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 вказаної вище статті закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

За таких підстав слід дійти висновку, що протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені Податковим кодексом України за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Судом встановлено, а сторонами даний факт не заперечувався, що оскаржувану податкову вимогу було винесено відповідачем 12 вересня 2016 року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «РОДОВІД БАНК».

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу пункту 95.1. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, прийняття рішення про направлення податкової вимоги є складовими процедури примусового стягнення податкового боргу.

Враховуючи, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до п.п. 60.1.2. п. 60.1. статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2. пункту 60.1. цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Суд відзначає, що пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Згідно п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254, 257 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Приморське відділення) про скасування вимоги № 6127-17 від 12.09.2016 року на суму 985,94 грн. задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Маріупольської обєднаної державної податковою інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Приморське відділення) від 12.09.2016 року № 6127-17.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (04136, м. Київ, вул. Північно Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, 93) суму судових витрат у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тарасенко І.М.