Вирок № 69997240, 30.10.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10947/17

провадження № 1-кп/753/830/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

при секретарі Козленко С.В.,

за участю:

прокурора Облетова А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12015100020011630 від 25.12.2015 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кобрін Республіки Беларусь, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 року близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, допустив порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2, виразилось в тому, що він керуючи вище вказаним транспортним засобом, не урахував дорожню обстановку, установленої в межах безпечної швидкості і рухаючись проїзною частиною пр-ту Бажана, зі сторони Південного мосту, в напрямку вул. Дніпровська Набережна в м. Києві, проявив неуважність, внаслідок цього виїхав за межі лівого краю проїзної частини, де на пішохідній доріжці, здійснив наїзд на працівників КП «Київський метрополітен» ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які виконували монтаж профільованих листів на підготовлені металоконструкції огорожі порталу (виїзд метро на шляхопровід «Південний»), поруч із металевою колесовідбійною стрічкою. Внаслідок цього пішоходи ОСОБА_3, та ОСОБА_4, отримали тілесні ушкодження.

Внаслідок даної ДТП, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тяжкі тілесні ушкодження, які виразилися у вигляді уламкових переломів лівої великогомілкової кістки в проксимальній та середній третині, проксимального кінця діафізу лівої малогомілкової кістки зі сміщенням уламків -відкриті уламкові переломи діафізів лівих велико- та малогомілкових кісток та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, які виразилися у вигляді закритої травми лівої гомілки: уламкові переломи обох (великогомілкової та малогомілкової) кісток в проксимальній (верхній) третині зі зміщенням уламків.

Таким чином, ОСОБА_2, як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав в повному обсязі та суду пояснив, що дійсно 25.12.2015 року близько 04 години 00 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ» та рухаючись проїзною частиною пр-ту Бажана, зі сторони Південного мосту, в напрямку вул. Дніпровська Набережна в м. Києві порушив п. 10.1 ПДР України, виїхав за межі лівого краю проїзної частини, де на пішохідній доріжці, здійснив наїзд на потерпілих ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які виконували монтажні роботи поруч із металевою колесовідбійною стрічкою, у зв'язку з чим потерпілі отримали тілесні ушкодження.У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші участники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання має задовільну характеристику, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілих, яким обвинувачений відшкодував завдані збитки, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі.

Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ст.286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування зазначеного додаткового покарання строком на 2 роки.

Разом з тим в судовому засіданні обвинуваченим було заявлено клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.», оскільки він має неповнолітню дитину, 2007 р.н.

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.».

Відповідно до положень п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.» - звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Оцінивши можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.», суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 має неповнолітню дитину, 2007 р.н., не позбавлений батьківських прав, обвинувачується у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким необережним злочином. Заборон щодо застосування положень Закону України «Про амністію у 2016 р.» до ОСОБА_2 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 р.» - особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного та додаткового покарань на підставі положень п.в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.».

Судові витрати по оплаті: судової автотехнічної експертизи в розмірі 2408 грн. 80 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 \ три \ роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 \ два\ роки.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначених основного та додаткового покарань на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2) 2408 грн. \дві тисячі чотириста вісім\ гривень 80 коп. на користь держави ( Отримувач УК у Дарницькому районі 24060300, р/р 31116115700003, МФО 820019, УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві ).

Речові докази:

-автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на відповідальному зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_2- повернути останньому за належністю;

-пластиковий уламок повторювача повороту автомобіля, пластикові уламки автомобіля, які знаходяться в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві - знищити;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв