Постанова № 69995697, 03.11.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/8565/17 Головуючий в І інстанції: Бочко Ю.І.

Провадження №33/791/523/17 Доповідач: Радченко С.В.

Категорія: ст. 472 МКУ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області Радченко С.В., за участі: захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, - ОСОБА_3 та представника Херсонської митниці ДФС - Бабільова Ігоря Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2017 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України. Стягнуто з ОСОБА_2 штраф в розмірі 67 296,40 грн. з конфіскацією предметів правопорушення, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил № 0069/50800/17 від 05.04.2017 р.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Херсонської митниці ДФС витрати за зберігання предметів правопорушення в сумі 616,56 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 320,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 квітня 2017 року близько 20 години 00 хвилин у зону митного контролю контрольного пункту в'їзду-виїзду «Чонгар» відділу митного оформлення № 2 митного поста «Херсон-Центральний» Херсонської митниці ДФС, у напрямку «Виїзд» з материкової частини України до тимчасово окупованої території АР Крим по автомобільній смузі руху слідував транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_2, а також разом з ним слідували в зазначеному авто ОСОБА_5 та ОСОБА_6

В ході проведення митного контролю при усному опитуванні гр. ОСОБА_2, ним не було задекларовано жодних товарів, для цього було запропоновано заповнити митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, затвердженою постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 431.

Після заповнення митної декларації ОСОБА_2, митна декларація була прийнята до оформлення шляхом проставляння на ній відбитка митного забезпечення, а саме: штампу «Під митним контролем». В митній декларації ОСОБА_2 вказав, що він з собою нічого не переміщує. Під час проведення спільного огляду з прикордонною службою України ручної поклажі ОСОБА_2 було виявлено одяг чоловічий та жіночій в асортименті у кількості 226 шт., який він не заявив при письмовому декларуванні, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, ОСОБА_2подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2017 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з закінченням строку накладення на нього адміністративного стягнення за ст.472 МК України.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, та з порушенням норм діючого законодавства. При цьому апелянт зазначає, що як під час складання протоколу так і під час розгляду справи в суді йому не було роз'яснено його права на юридичну допомогу захисника, що є грубим порушенням його права на захист.

Також апелянт зазначає про те, що під час складання протоколу про порушення митних правил, а також під час розгляду справи та ухвалення постанови суд першої інстанції та працівники митниці допустили значну кількість порушень, які є підставою для скасування постанови, а саме: постанова суду не містить дані про документ, який засвідчує особу порушника, та місце його роботи; судом не в повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи; прізвище свідка, яке зазначено в протоколі, не співпадає з прізвищем свідка, якого було допитано у судовому засіданні; реєстраційний номер транспортного засобу, на якому він слідував, що зазначений працівниками митниці в протоколі про порушення митних правил та в контрольному талоні, відрізняється між собою; під час складання протоколу йому не було роз'яснено його право на викладення своїх пояснень та зауважень до протоколу; перший примірник протоколу, що є в матеріалах справи, не відповідає другому примірнику, який йому було надано; другий примірник протоколу не було підписано свідками; в постанові суд не конкретизував опис обставин та перелік доказів, якими ці обставини підтверджуються; в постанові суду не зазначено обставини, які можуть пом'якшувати чи обтяжувати відповідальність.

Крім того, апелянтом зазначено про необхідність закриття провадження у справі, оскільки на час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції сплинули строки накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.489 МК та ст.280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки судді щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які були досліджені в суді першої інстанції та є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.266 МК України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною 4 ст.266 МК України передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену Митним кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 та наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є обґрунтованим.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених доказів, яким суддя дав належну оцінку у постанові, а саме: протоколом про порушення митних правил №0069/50800/17 від 05 квітня 2017 року; протоколами опитування в справі про порушення митних правил №0069/20800/17 від 05 квітня 2017 року; митною декларацією для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, у якій ОСОБА_2 вказав про відсутність у нього товарів, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню митними платежами; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, у якому зазначено, що у ручній поклажі ОСОБА_7 у його автомобілі було виявлено чоловічий та жіночій одяг в асортименті у кількості 226 шт., без ознак приховування, який він не заявив при письмовому декларуванні; службовою запискою державного інспектора від 05 квітня 2017 року; описом предметів вилучених по справі про ПМП №0069/50800/17 від 05 квітня 2017 року у ОСОБА_2, а також іншими доказами, наявними в матеріалах справи, відповідно до яких ОСОБА_2 дійсно вчинив зазначене вище порушення митних правил за вищевикладених обставин.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав в діях ОСОБА_2 наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 судом першої інстанції накладено у відповідності з вимогами ст.ст. 23, 33 КУпАП та в межах санкції, передбаченої ст. 472 Митного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки ретельно перевірені і не знайшли свого обґрунтування з урахуванням того, оскільки вони не підтверджені будь-якими доказами на спростування того, що будучи декларантом ОСОБА_2 не забезпечив заявлення за встановленою формою даних та достовірних відомостей щодо найменування та кількості товару при переміщенні його через митний кордон України.

Доводи апелянта щодо наявності значної кількості порушень митними органами під час складання протоколу не спростовують вини правопорушника та не є підставою для скасування судового рішення. Крім того, ОСОБА_2 дії посадових осіб митниці в порядку, визначеному гл.4 МК України, не оскаржував.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про необ'єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, про порушення судом норм чинного законодавства, апеляційний суд вважає безпідставними і такими, що констатуються порушником з формальних, надуманих підстав, з метою уникнути стягнення за скоєне порушення, а тому підстав для скасування постанови суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного кодексу України, суд не вбачає.

Доводи апелянта про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку із спливом на час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції строків накладення адміністративного стягнення є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 вчинив порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, 05 квітня 2017 року, а висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення було здійснено у постанові, ухваленої 02 жовтня 2017 року, тобто в межах строків, передбачених ч.2 ст.467 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не навів будь-яких переконливих доводів, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для скасування вищевказаної постанови суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Радченко