Постанова № 69995176, 03.11.2017, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/2120/17

Провадження № 3/647/1104/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року місто Берислав

Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В. С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2017 року о 15-10 годині, в м. Берислав по вул.. 1-го Травня ОСОБА_1 керував мотоциклом НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження медичного огляду на встановлення спяніння відмовився при свідках, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, причини неявки до суду не повідомив, відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядалась за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи.

Відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого спяніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст.266 КУпАП вбачається, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоровя.

Відповідно до розділу 1 п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року N 1452/735 зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за N1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоровя, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоровя).

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 в редакції від 28.10.2015 року - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п.3 зазначеного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

За змістом зазначених вище правових норм, проведення медичного огляду допускається у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди водія з результатами такого огляду.

Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме невиконання ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є обєктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є предметом судової перевірки.

Отже, адміністративна відповідальність наступає саме за «відмову» від проходження водієм встановленого порядку медичного огляду, а не за те, чи перебуває водій у стані алкогольного спяніння, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується також:

- протоколом про адміністративні правопорушення, в якому зафіксовано наявність ознак алкогольного сп'яніння у правопорушника, його відмова від проходження медогляду на стан спяніння у лікарні;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно яких було зупинено мотоцикл НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, котрий перебував з явними ознаками алкогольного спяніння, на пропозицію пройти медичне освідування в лікарні або за допомогою алкотестера Драгер відмовився, а також відмовився від підпису в протоколі та надання будь-яких пояснень.

Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ЄПДР, який зобов'язує водіїв на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Суддя бере до уваги значну суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, отже керування у нетверезому стані наражає на небезпеку життя та здоров'я оточуючих людей, які за Конституцією є найвищою цінністю в державі.

За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 повинне бути накладено у межах санкції статті, з врахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, відсутності відомостей, про те, що особа раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення.

При цьому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР №924852 від 17.09.2017 року і позбавити його цього права неможливо, що прямо передбачене Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», та враховуючи п.1.10 Правил дорожнього руху, де зазначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ч.1 ст.130 КУпАП, а тому суд вважає за необхідне піддати останнього адміністративному стягненню лише у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.00 коп., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з на ОСОБА_1 користь держави підлягає стягненню судовий збір, розмір якого встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 ««Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 гривень 00 копійок, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу - 20400 грн.

Штраф перераховувати на р/р держаного бюджету 31118149700001 по ККДБ 21081300 ЄДРПОУ 37959517 МФО 852010 „Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 320 гривень 00 копійок.

Судовий збір перераховувати на р/р 31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, код 22030106 "СУДОВИЙ ЗБІР (Державна судова адміністрація України)", пункт 5.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.

Постанова набрала законної сили _____ 2017 року.

Суддя В. С. Миргород