Ухвала суду № 69987945, 03.11.2017, Оржицький районний суд Полтавської області

543/811/15-ц

2/543/5/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2017 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Гришка О.Я., при секретарі Федорині А.А., за участі представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Селецька», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання правочину, укладеного з порушенням вільного волевиявлення його учасника, недійсним, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Оржицького районного суду Полтавської області знаходиться вказана цивільна справа.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 25.04.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Селецька» про визнання правочину, укладеного з порушенням вільного волевиявлення його учасника, недійсним було призначено повторну почеркознавчу експертизу. 26.10.2017 року до суду надійшов висновок експерта №1892 від 19.10.2017 року.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання експерта ОСОБА_4 для надання роз’яснень за висновком № 1892 від 19.10.2017 року. Представник відповідача обґрунтував своє клопотання тим, що висновки первинної та повторної експертиз суперечать один одному. На проведення повторної експертизи були надіслані експериментальні зразки підпису, які не відбиралися в судовому засіданні, не посвідчувалися судом. Стороною відповідача був наданий екземпляр спірного договору оренди землі, за яким не проводилася почеркознавча експертиза. Також, на думку представника відповідача при проведенні первинної та повторної експертизи не були дотримані вимоги законодавства про їх проведення, не було достатності поданих експертові об’єктів досліджень, відсутня узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком повторної експертизи і відсутня узгодженість повторного експертного висновку з іншими матеріалами справи, зокрема, з первинним висновком експертизи. Представник відповідача вказує, що проведення повторної експертизи за таким же самим порівняльним дослідженням, за яким було проведено первинну експертизу, експерт при проведенні повторної експертизи з невідомих причин, які не викладені в дослідницькій частині висновку, зміг з істотною достовірністю встановити природу прояву розбіжностей і визначити невідомим методом, що підпис, що досліджується, маючи повну транскрипційну розбіжність із наданими зразками, не є результатом навмисного перекручення власного підпису (шляхом виконання вигаданого підпису).

Суд заслухавши думку представників позивача, які заперечували проти задоволення клопотання представника відповідача, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 ЦПК України, для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання.

Суд приходить до висновку, що стороною відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили, що висновок експерта потребує роз’яснення чи доповнення. Для проведення експертизи судом було направлено екземпляр договору, який був витребуваний з офіційної державної установи, в якій останній зберігався. При направленні додаткових матеріалів для проведення повторної почеркознавчої експертизи суд прийняв до уваги дані про вік позивача (86 років), наявність низки хвороб (деформуючий остеоартроз з порушенням функції суглобів, розповсюджений остеохондроз з вираженим больовим синдромом, судинний паркінсонізм, ІХС, дифузний кардіосклероз з порушенням ритму СН ІІ ст, ДЕ ІІ ст. з явищами витибулопатії на фоні церебрального а/с, хронічний гепатит), що дало підстави вважати, що існують об’єктивні перешкоди для явки позивача в судове засідання для відібрання експериментальних зразків почерку. Крім того, суд прийняв до уваги рекомендаційний характер “Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень”, зокрема п. 1.6 цього нормативно-правого акту, а також зміст п. 1.10 цього ж документу, в якому зазначено, що якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати у відповідному документі.

Суд також прийняв до уваги те, що у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 А № 140 Європейський суд з прав людини зазначав, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод не встановлює норми про докази як такі. Відтак, Суд не може, в принципі, виключати, що докази, отримані з порушеннями національного законодавства, можуть бути прийняті до розгляду. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак, Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції.

Суд також приймає до уваги те, що висновок експерта за результатами повторної почеркознавчої експертизи має відповідне обґрунтування, тому суд приходить до висновку, що сама по собі суперечність двох висновків не є підставою для виклику експерта в судове засідання для надання роз’яснень за висновком експерта.

Керуючись ст. 189, 208, 210, 293 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання експерта ОСОБА_4 для надання роз’яснень за висновком № 1892 від 19.10.2017 року.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя