Постанова № 69987805, 01.11.2017, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Копія

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1295/17

Провадження № 2-а/542/43/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року смт. Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.,

за участю секретаря Янко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області в смт. Нові Санжари адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобовязання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобовязання вчинити дії, а саме визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 23.03.2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, повязаних з виконанням ним обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 28.04.2017 року № 44, п.4; зобовязати Міністерство оборони України призначити мені одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи з 23.03.15 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності та вжити заходів до її виплати, звільнити від сплати судового збору як інваліда війни 2 групи.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 24 жовтня 1980 року по 24 листопада 1982 року проходив військову службу в лавах Збройних сил колишнього Радянського Союзу, в період з 27 грудня 1980 року по 08 лютого 1982 року, приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан, під час яких в 1981 році отримав контузію, осколкові поранення голови та закриту черепно-мозкову травму.

02.04.2015 року йому була встановлена 2 група інвалідності з 23.03.2015 року у звязку з наявними пораненнями, контузією, захворюваннями, які повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Наведене підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 12/ж від 05.01.2015 року Київського міського клінічного бюро СМЕ.

21.12.2015 року звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у звязку із встановленням 2 групи інвалідності, яка разом з документами була скерована до Міністерства оборони України для проведення виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерство оборони України від 20.05.2016 року № 36 (п. 439), прийняли рішення про повернення поданих документів до Полтавського обласного військового комісаріату без розгляду на доопрацювання, так як в поданих матеріалах відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Вважаючи, що вказане рішення протиправне та таке, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2016 року задоволено його позов до МО України про визнання рішення протиправним та зобовязання вчинити дії.

Згідно постанови, - визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи з 23.03.2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 № 36, п.439.

Зобовязано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 23.03.2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності.

За результатом повторного розгляду поданих документів, з клопотанням військового комісара Полтавського ОВК - призначити одноразову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ № 975 від 25 грудня 2013 року, комісією МО України ( п. 4 протоколу № 44 від 28 квітня 2017 року) було прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 ОГД.

Підставою відмови стало те, що, на думку комісії, мною не подано документ, який свідчить про обставини поранення, а саме, що поранення повязано з виконанням службових обовязків, а не стало наслідком вчинення протиправних дій або вчинення ним дій в стані спяніння або самокалічення.

В судове засідання позивач не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, прохає позовні вимоги задовольнити (а. с. 33).

В судове засідання представник відповідача не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення і заперечення (а.с. 35-38), а отже суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників, без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобовязання вчинити дії (а. с. 19-21).

Згідно постанови, визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи з 23.03.2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 № 36, п.439.

Зобовязано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 23.03.2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності.

Згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.12.2016 року, в частині залишення позовних вимог, залишено без змін (а. с.22-25).

За результатом розгляду поданих документів, з клопотанням військового комісара Полтавського ОВК - призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ № 975 від 25 грудня 2013 року, комісією МО України ( п. 4 протоколу № 44 від 28 квітня 2017 року) було прийнято рішення про відмову в призначенні йому ОГД (а. с. 18).

Підставою відмови стало те, що, на думку комісії, ОСОБА_1 не подано документ, який свідчить про обставини поранення, а саме, що поранення повязано з виконанням службових обовязків, а не стало наслідком вчинення протиправних дій або вчинення мною дій в стані спяніння або самокалічення.

Так, згідно військового квитка НУ №7695998, виданого Новосанжарським районним військовим комісаріатом 10 лютого 1984 року на імя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач був призваний на строкову військову службу 24 жовтня 1980 року (а.с. 15-16).

Згідно довідки Новосанжарського районного військового комісаріату № 1066 від 19.12.2014 року ОСОБА_2 являється учасником бойових дій в Республіці Афганістан, проходив військову службу з 24 жовтня 1980 року по 24 листопада 1982 року, в тому числі в діючій армії з 27 грудня 1980 року по 08 лютого 1982 року (а.с. 17).

Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 05.01.2015 року № 12/ж у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлені на ньому рубці є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені в період проходження служби під час виконання бойових дій в 1981 році (а.с. 10).

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм , каліцтв № 139 від 19.01.2015 року, поранення, закрита черепно-мозкова травма, контузія, захворювання рядового у відставці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, повязані з виконанням обовязків військової служби під час перебування в країнах, де велися бойові дії (а.с. 11).

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 02.04.2015 року ОСОБА_1 була встановлена 2 група інвалідності з 23.03.2015 року у звязку з наявними пораненнями, закритою черепно-мозковою травмою, контузією, захворюваннями, які повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 12).

До вказаної заяви позивач додав усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.

Згідно п. 13 Порядку № 975 у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів керівник відповідача мав подати розпоряднику бюджетних коштів (Міністерству Оборони України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в. п.п. 10 і 11 цього Порядку.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі змістом статей 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У звязку з особливим характером військової служби, яка повязана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, повязаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, повязаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно пп. 4 п. 2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обовязків військової служби або внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Отже, до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільненні з військової служби в збройних силах, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на 30.05.2016 року, тобто на день встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати Верховного Суду України у постановах від 18 листопада 2014 року та 21 квітня 2015 року (справи №№ 21-446а14, 21-135а15 відповідно).

Відповідно до ст. 23 Закону фінансове забезпечення витрат, повязаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Зазначеним порядком визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобовязаний та резервіст).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобовязаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного звязку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного звязку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, імя та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Суд зазначає, що пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Згідно постанови Верховної ОСОБА_3 України від 24 серпня 1991 року № 1431-XII всі військові формування, дислоковані на території республіки були підпорядковані ОСОБА_3 Ряді України та було утворено Міністерство оборони України. Таким чином всі військові комісаріати дислоковані на території України були підпорядковані ОСОБА_3 України, а згодом Міністерству оборони України. Тобто обовязок виплати покладений на Міністерство Оборони України.

Відтак зазначеними актами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.

Таким чином право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, закріплене у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII та в Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

З огляду на вищевикладене, в силу ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 року № 975, суд дійшов висновку про те, що обовязок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у звязку із встановленням йому II групи інвалідності, у звязку з травмою, повязаною з виконанням обовязків військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що засіданням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України встановлено причинний звязок захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв позивача, повязаних з виконуванням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії.

Судом встановлено, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, повязаних з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача, є зобовязання Полтавського обласного військового комісаріату подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги».

Згідно з приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 58, 64 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 6-11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 КАС України, ст.ст. 1-3, 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги», суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобовязання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи з 23.03.2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, повязаних із виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 28.04.2017 року № 44, п.4.

Зобовязати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи з 23.03.2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, повязаних із виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день встановлення інвалідності та вжити заходів до її виплати.

Стягнути з Міністерства оборони України в дохід держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_4