Постанова № 69987684, 27.10.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1589/17

Провадження № 2-а/541/68/2017

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Куцин В.М.,

з участю секретаря Борисенко М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миргород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, ОСОБА_2 міської ради, управління соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради про скасування рішення відповідача та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по припиненню виплати їй пенсії та зобовязання поновити її виплату з 01 березня 2017 року.

18.10.2017 року позивач змінила позовні вимоги та просила суд скасувати як незаконні рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 міської ради № 3 від 23.02.2017 року, рішення ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради № 237 від 04.04.2017, зобов'язати ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01 березня 2017 року по 01 вересня 2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказувала, що з листопада 2014 року у зв'язку із проведенням бойових дій та антитерористичної операції за місцем її проживання, в місті Донецьку вимушена була його покинути та переїхати до м. Миргород Полтавської області, де 28 листопада 2014 року була взята на облік ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради, як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію. Однак з березня 2017 року з невідомих їй підстав на її рахунок припинилося надходження пенсії.

З метою з'ясування причин та підстав припинення виплати пенсії позивач звернулася до ОСОБА_2 обєднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області. Листом від 20 червня 2017 року № 4609/02-24 ОСОБА_2 обєднане управління пенсійного фонду України Полтавської області повідомило, що з березня 2017 року виплата пенсії була зупинена відповідно до п.п. 4 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365, оскількизгідно рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 міської ради №3 від 23.02.2017 року було припинено соціальні виплати, як внутрішньо переміщеній особі. А рішенням начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради №237 від 04.04.2017 року скасована довідка №163001047 від 28.11.2014 року про взяття на облік позивача, як внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України.

В звязку з чим 25.04.2017 року за рекомендацією ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області вона була змушена повторно звернулася із заявою за отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1047 від 25.04.2017року з метою поновленням їй виплати пенсії. Комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам провела перевірку та ухвалила рішення №1 від 11.05.2017 року про відновлення пенсійних виплат з 01.09.2017 року.

Рішення начальника ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради 237 від 04.04.2017 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 28.11.2014, яке стало підставою для припинення виплати пенсії їй не вручалося та не направлялося у строки встановлені законом, тому їй не було відомо про його існування. Після ознайомлення з вказаним рішенням в ході судового розгляду даної справи, просила визнати його протиправним, оскільки жодна з підстав скасування довідки, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не мала місце щодо її випадку та відсутні докази, що вона повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Рішення начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради №237 від 04.04.2017 року про скасування довідки №163001047 від 28.11.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України ОСОБА_1 було прийняте значно пізніше припинення виплати пенсії, а рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 міської ради № 3 від 23.02.2017, приймалося у лютому 2017 року на підставі подання ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради у звязку з тривалою (понад 60 днів) відсутністю за місцем проживання, позивача що поширюється лише на тих хто повернувся до покинутого місця проживання в той час як вона не поверталася в місто Донецьк, а була змушена після проведення операції, для продовження лікування тимчасово поїхати до свого сина, який працює в Польщі.

У жовтні 2017 року позивач зверталася до ОСОБА_2 міської ради з проханням скасувати як незаконне рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 міської ради № 3 від 23.02.2017, однак орган місцевого самоврядування відмовив їй в задоволенні заяви.

Оскільки відповідно ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», припинення виплати пенсії, територіальними органами Пенсійного фонду у випадках передбачених можливе виключно з підстав , передбачених законом, або на підставі рішення суду тому при прийнятті рішення про припинення виплати їй пенсії з 01.03.2017 до 01.09.2017 на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 ОУПФУ діяло неправомірно і зазначені дії відповідача є незаконним.

Так як оскаржувані рішення та дії відповідачів є такими, порушують її конституційні права, отже є неправомірними, тому з метою їх захисту ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду.

В звязку поданням позивачем уточненої позовної заяви, ухвалою суду від 18.10.2017 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено ОСОБА_2 міську раду та управління соціального за захисту населення ОСОБА_2 міської ради (а.с.61).

В судовому засіданні ОСОБА_1Є підтримала змінені позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності (а.с.30-31), в судовому засіданні змінені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що рішення ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради №237 від 04.04.2017 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 28.11.2014 є протиправним, оскільки жодна з підстав скасування довідки, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не мала місце. Відсутні докази, того що ОСОБА_1 понад 60 днів була відсутня за місцем проживання, в звязку з тим, що вона повернулася до покинутого місця постійного проживання. Оскільки її виїзд був до іншої країни, а не до покинутого місця проживання на непідконтрольній українській владі території. Крім того виїзд на постійне місце проживання за кордон має бути документально підтверджений, а не базуватися лише на повідомленнях СБУ про час і місце перетину нею кордону з Польщею.Так як ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, окрім передбачених статті 49 цього Закону, однак жоден з таких випадків управлінням пенсійного фонду не застосований при прийнятті рішення та не підтверджений в ході судового розгляду та враховуючи безпідставність прийняття рішення про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 припинення виплати з цих підстав останній пенсії з 01 березня 2017 до 01 вересня 2017 року є протиправним.

З метою захисту прав позивача просила позов задовольнити та зобовязати ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та провести виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника з 01 березня 2017 року до 01 вересня 2017 року та її виплату.

Представники відповідачі ОСОБА_2 міської ради та ОСОБА_2 обєднаного управління пенсійного фонду України в Полтавській області 26.10.2017 року в судове засідання не зявилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник управління соціального захисту населення ОСОБА_2 ради направив на адресу суду заперечення та просив провести розгляд справи за відсутності представника управління.

В ході судового розгляду представник управління ОСОБА_2 обєднаного УПФ України Полтавської області заперечуючи проти задоволення позову пояснив, що на обліку в ОСОБА_2 ОУПФУ громадянка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає по вул. Заливна, 47А, м. Миргород перебуває з 01 листопада 2014 року, як внутрішньо переміщена особа. Виплата пенсії позивачу здійснюється за електронною інформацією (електронна пенсійна справа). Згідно із вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. №365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення проводить перевірку достовірності інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи. Призначення (відновлення) пенсії здійснюється за рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яке приймається на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов.

24.02.2017року на адресу ОСОБА_2 ОУПФУ надійшло рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №3 від 23.02.2017 року про припинення громадянці ОСОБА_1 соціальних виплат.

У зв'язку із цим, керуючись нормами ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, пп. 4 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, виплата пенсії громадянці ОСОБА_1 була призупинена із 01.03.2017 року. А після її звернення про відновлення виплати пенсії з наданням довідки про перебування останньої на обліку як внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України від 25.04.2017 року виплата пенсії була відновлена 01.09.2017 року, оскільки в рішенні про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи термін припинення виплат не був зазначений, а листом №01-12/3205 від 15.06.2017 року УСЗН ОСОБА_2 міської ради, повідомило, що відновлення виплати пенсії проводиться відповідно до п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам т п. 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування затверджених постановою КМУ від 08.06.2016 року №365 з урахуванням ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Представник відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення в судове засідання не зявився, направив письмове заперечення проти задоволення позовних вимог де вказував. Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 3 від 23.02.2017 року ОСОБА_1 припинено соціальні виплати, а рішенням начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради №237 від 04.04.2017 року скасована довідка №163001047 від 28.11.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України ОСОБА_1 згідно вимог ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» на підставі подання управління соціального захисту населення №344 від 22.02.2017 року у зв'язку із встановленням факту відсутності особи за фактичним місцем проживання згідно з актом обстеження № 344 від 21.02.2017 року матеріально-побутових умов сім'ї та отримання інформації від Держприкордонслужби, про що було повідомлено управління пенсійний фонд для прийняття рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд встановив.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 обєднаного управління пенсійного фонду України в Полтавській області з 01 листопада 2014 року як внутрішньо переміщена особа, що не заперечувалося відповідачами. Виплата її пенсії здійснюється за електронною інформацією (електронна пенсійна справа).

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 3 від 23.02.2017 року ОСОБА_1 припинено соціальні виплати на підставі подання управління соціального захисту населення №344 від 22.02.2017 року та рішенням начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради №237 від 04.04.2017 року про скасування довідки №163001047 від 28.11.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням факту відсутності особи за фактичним місцем проживання згідно з актом обстеження № 344 від 21.02.2017 року матеріально-побутових умов сім'ї та отримання інформації від Держприкордонслужби (а.с.53,75).

На підставі вищевказаних рішень виплата пенсії ОСОБА_5 зупинена відповідно до п. п. 4 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 та роз'яснено необхідність звернення до управління соціального захисту та пенсійного фонду для відновлення виплати пенсії.

25.04.2017 року ОСОБА_1 подана заява ОСОБА_2 ОУПФУ про поновлення виплати пенсії, до якої додано нову довідку внутрішньо переміщеної особи виданої за №1047 від 25.04.2017 року.

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №1 від 11.05.2017 року вхідний №5267/01-21 від 12.05.2017 року, вирішено відновити виплату пенсії громадянці ОСОБА_1 де не вказано з якого час необхідно проводити відновлення соціальних виплат ОСОБА_1, що передбачено Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядком здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів У країн від 08.06.2016 року №365.

Листом №01-12/3205 від 15.06.2017 року УСЗН ОСОБА_2 міської ради, повідомило причину скасування довідки внутрішньо переміщеної особи та зазначило, що відновлення виплати пенсії проводиться відповідно до п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та п. 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування затверджених постановою КМУ від 08.06.2016 року №365 з урахуванням ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 відновлено виплату пенсії з 01.09.2017року (а.с.17).

За приписами пункту 7 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу ця проживання, зазначену в довідці.

Відповідно статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб серед іншого є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: повернулася до покинутого місця постійного проживання; виїхала на постійне місце проживання за кордон; надала завідомо недостовірні відомості.

За приписами пункту 7 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік .внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають вповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб. Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу ця проживання, зазначену в довідці.

В порушення вимог статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не були надані докази відповідачем, які свідчать про повернення ОСОБА_1 саме до покинутого місця постійного на непідконтрольній українській владі території та виїзд на постійне місце проживання за кордон який не може бути підтверджений повідомленнях СБУ про час і місце перетину її кордону.

Не може бути в спірних правовідносинах застосований пункт 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VIПро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуючи приписи Закону № 1706-VII.

Так, цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.

У той же час Закон № 1706-VII не встановлює жодних випадків для припинення виплати пенсії. Більш того, ані цей Закон, ані будь-який інший закон не встановлює таку підставу для припинення виплати пенсії, як скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи, зміна місця проживання тощо.

Умови для застосування інших пунктів ч. 1 ст. 49 № 1058-VI у спірних правовідносинах відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 міської ради №3 від 23.02.2017 року про припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 та рішення начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради №237 від 04.04.2017 року про скасування довідки №163001047 від 28.11.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України ОСОБА_1 прийняті без достатніх законних підстав, порушують права та законні інтереси позивача, є протиправним та підлягають скасуванню.

Разом з тим предметом спору у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з березня 2017 року на підставі не підтвердження її місця перебування.

За змістом статті 7 Закону України від 20 жовтня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, окрім підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначений виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, терористичний акт;втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця стійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію у разі втрати годувальника з 01 березня 2017 року до 01. 09.2017 року, діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера, у тому числі шляхом зобов'язання поновити провести її виплату за вказаний період

В той же час суд вважає, що вимога про зобовязання призначення пенсії позивачу у вказаний період є безпідставною,оскільки факт призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника сторонами не заперечується.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч вищевказаних вимог закону відповідачами не надані належні та допустимі докази які свідчать про правомірність оскаржуваних дій субєктів владних повноважень,тому враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідачем не надано докази що Рішення начальника ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради від 04.04.2017 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 28.11.2014 вручалося чи направлялося позивачу в порядку визначеному Законом, що позбавляє суд можливості визначити час коли позивачці стало відомо про оскаржуване рішення та зважаючи на відмову ОСОБА_2 міської ради позивачу у скасуванні рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 міської ради № 3 від 23.02.2017 у жовтні 2017 року, суд вважає, що ОСОБА_1 строк звернення до суду з вимогою про скасування зазначених рішень не пропущений.

Оскільки при подачі позову до суду позивача ухвалою суду звільнено від сплати судового збору, а відповідачі звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то такий відповідно до вимог ст. 94 КАС України розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6-14,71,159-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.49 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», суд,-

Постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 міської ради №3 від 23.02.2017 року про припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради №237 від 04.04.2017 року про скасування довідки №163001047 від 28.11.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України ОСОБА_1.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, щодо припинення виплати ОСОБА_1 11січня ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 пенсії в разі втрати годувальника з 01 березня 2017 року до 01 вересня 2017 року.

Зобовязати ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити виплату ОСОБА_1 11січня ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 пенсії в разі втрати годувальника з 01 березня 2017 року до 01 вересня 2017 року та провести її виплату.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови з одночасним направленням копії апеляції в апеляційну інстанцію.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний судом 02.11.2017 року.

Суддя ОСОБА_6