Постанова № 69986671, 09.03.2010, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 2-123/10

Провадження № 2-123/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Павловій Ж.П., при секретарі Іваненко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

02.11.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн., мотивуючи тим, що працівниками ДАІ безпідставно, без врахування всіх обставин, було винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності, що порушило її права.

У судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області у судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. У відповідності до ст.128 ч.4 КАС України, справу було розглянуто за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

30.01.2009 року відносно ОСОБА_1 винесено Постанову ВЕ №044909 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.121-2 ч.2 КУпроАП, з тих підстав, що вона 11.02.2009року о 13-36год., керуючи транспортним засобом «ІВЕКО 35 S13», д/н НОМЕР_1 у режимі маршрутного таксі в м.Миколаєві на пр-ті Леніна в районі вул.Водопровідна, під час здійснення посадки (висадки) пасажирів здійснив зупинку в зоні дії пішохідного переходу, чим порушив п.15.9 «г» ПДР України.

У якості доказу вини позивача у скоєнні зазначеного правопорушення були представлені дві фотографії, на підставі яких була винесена вище вказана постанова. Фото було виконане за допомогою, як зазначено у постанові, приладу фіксації порушень ПДР "Візир" №31111318.

Однак, вказані фотознімки не можуть прийматися судом, як доказ, скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки вони не підтверджують однозначної її причетності до скоєння зазначеного в постанові правопорушення. Так, на фотографіях, які позивач отримав разом з постановою по справі про адміністративне правопорушення, не можливо розібрати номер транспортного засобу, який на них зафіксовано. Крім того на фото зафіксовано лише задню частинку транспортного засобу, також з вказаного фото навіть не зрозуміло на якій місцевості знаходиться машина, доказів що це пр-т Леніна в районі вул.Водопровідна, як зазначено у постанові немає.

Згідно ст.8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто, перед застосуванням на території України "Візир" повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.

Згідно ст.71КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки, відповідачем до суду не надано експертного висновку або сертифікату відповідності приладу "Візир", будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може. Отже, у зв’язку із вищезазначеним, фото, що додані до постанови, не є відносним доказом по даній справі та не можуть бути використані при прийняті постанови.

Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд вважає причину пропуску строку для звернення до суду позивача поважною і необхідним поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 044909 від 30.01.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б належним чином підтвердили факт порушення ОСОБА_1 п.15.9 «г» ПДР України і як наслідок скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121-2КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 044909 від 30.01.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн. – скасувати.

Постанова набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського в апеляційного адміністративного суду через місцевий суд в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

СУДДЯ: Ж.П. ПАВЛОВА