Вирок № 69986470, 01.11.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/725/2017

Справа № 428/11401/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Черствої А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370003025 від 07.10.2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Бєлгородської області, м. Старий Оскол, РФ, громадянина України, українця, який не працює, має середню спеціальну освіту, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, інвалідом не є, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку лікаря-нарколога, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

27.12.2004 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

19.12.2006 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України приєднано покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду від 27.12.2004 року, остаточно призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 01.04.2009 року умовно-достроково на не відбутий термін 8 місяців 16 днів, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2017 року, приблизно о 6 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходився на ринку «Успіх» м. Сєвєродонецька де зустрівся із ОСОБА_3. Після чого ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон для того, щоб подзвонити, на що останній погодився та добровільно передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон торгової марки «Fly FF 281» у корпусі чорного кольору. Узявши телефон, ОСОБА_2 став дзвонити, а ОСОБА_3 відволікся та за його діями не спостерігав. Після цього, ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на заволодіння майном шляхом обману, діючи повторно, з місця скоєння злочину з мобільним телефоном «Fly FF 281» у корпусі чорного кольору зник.

У подальшому, вказаним мобільним телефоном ОСОБА_2 розпорядився за своїм власним розсудом, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду, згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1212-241е від 17.10.2017, на суму 367,47 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 16 липня 2017 року він знаходився на ринку «Успіх», де і зустрів потерпілого ОСОБА_3 Вирішив шляхом обману заволодіти його мобільним телефоном, для чого попросив зробити з нього дзвінок. ОСОБА_3 погодився дати йому телефон, і коли він відволікся, то заволодів його телефоном та пішов з ним. Пізніше телефон він продав за 100 гривень м'ясникам на ринку, гроші витратив на власні потреби. В скоєному злочині він щиросердно кається.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 без його участі, покарання просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він своїми умисними діями заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, інвалідом не являється, не одружений, не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки у відповідності зі ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1212-241 е від 17.10.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/9-3/1082д від 17.10.2017 року складає 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 80 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: мобільний телефон марки «Fly FF 281» у корпусі чорного кольору, переданий на зберігання під розписку потерпілому - залишити у власності потерпілого ОСОБА_3

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова