Вирок № 69985521, 20.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4763/17

1кп/415/652/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі головуючого - судді Луньової Д.Ю.,

за участю секретаря Нестеренка С.М.

прокурора Гусака О.О.,

захисника Гавриленка О.І.

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працює, судимого 18 квітня 2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 141 КК України (1969 р.) до 7 років позбавлення волі, звільнений 12.12.2005 р. з Краснолучської ВК № 19 Луганської області по відбуттю строку покарання; 20 липня 2006 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 357, ст. 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? майна, звільнений с Софієвської ВК № 45 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання 04.10.2013 року; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 128, ч. 1 ст.135 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, 26 червня 2017 року у період з 19 до 20 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, на ґрунті особистих неприязних стосунків, вчинив сварку з потерпілим ОСОБА_3, яка переросла у бійку. Під час бійки обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись напроти сидячого потерпілого ОСОБА_3, побачив, як останній схопив в руку ніж, яким став погрожувати ОСОБА_2 Побоюючись за своє життя, обвинувачений ОСОБА_2, вихопив з руки потерпілого ОСОБА_3 ніж, та, тримаючи вказаний ніж у своїй правій руці, виставив його поперед себе в бік потерпілого, намагаючись заспокоїти останнього та поговорити з ним. При цьому ОСОБА_4, не бажаючи наносити удари ножом ОСОБА_3 та не маючи умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, не передбачаючи можливості суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча в обстановці, що склалася, беручи до уваги свій вік, життєвий досвід, необхідність дотримання елементарних правил поведінки з небезпечними предметами, існуючий в цей час конфлікт та перебування потерпілого ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, повинен та міг їх передбачити, тобто діючи зі злочинною недбалістю, не убрав ніж, у зв'язку з чим під час подальшої бесіди, сидячий ОСОБА_3 не бажаючи слухати ОСОБА_2, встаючи з дивану, наштовхнувся на лезо ножа, який тримав напроти нього обвинувачений ОСОБА_2, тим самим обвинувачений ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 один удар в область грудної клітини зліва, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з пораненням внутрішньої грудної артерії, внутрішньо-плевральної кровотечі, геморагічного шоку 2-го ступеню, посттравматичної плевропневмонії зліва, які відповідно до висновку експертизи № 167 від 09.08.2017 р. відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Після цього, ОСОБА_2, розуміючи, що спричинив потерпілому ОСОБА_3 ножове поранення в область грудної клітини зліва, маючи умисел на залишення останнього в небезпеці, не вжив заходів для надання допомоги потерпілому, усвідомлюючи, що останній перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, залишив потерпілого без допомоги, зачинивши його в квартирі АДРЕСА_3 та зник з місця вчинення злочину. 27 червня 2017 року приблизно о 03-00 годині обвинувачений ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на залишення потерпілого ОСОБА_3 в небезпеці, повернувся до квартири за вищезазначеною адресою, де в умовах очевидності погіршення самопочуття ОСОБА_3, усвідомлюючи, що він своїми діями поставив останнього в небезпечний для життя стан, що ОСОБА_3 явно потребує допомоги, не вжив всіх можливих заходів для надання йому допомоги, хоча міг і повинен був це зробити, натомість в нічний час виштовхав потерпілого ОСОБА_3 з квартири до під'їзду будинку, тим самим залишив його без допомоги. 27 червня 2017 року близько 06-50 годин потерпілий ОСОБА_3 був знайдений лежачим на підлозі в під'їзді мешканцями будинку у безпорадному, небезпечному для життя стані.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128 та ч. 1 ст. 135 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Цивільний позов,заявлений прокурором в інтересах держави, про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 визнав повністю.

Викладені обставини обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому , з урахуванням позиції обвинуваченого і думки учасників судового провадження, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин , роз'яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст.128 КК України, оскільки він своїми діями вчинив необережне тяжке тілесне ушкодження, та за ч. 1 ст. 135 КК України, оскільки він завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стан , якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив в небезпечний для життя стан.

При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_2, суд враховує ступень тяжкості і характер вчиненого, особу обвинуваченого, який на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, стан здоров'я обвинуваченого. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття і повне визнання вини; обставиною, що обтяжує покарання , суд визнає рецидив злочину та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене і данні про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції ст. 128 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише за умови застосування покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства, однак , враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає доцільним призначити йому покарання у виді обмеження волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_2 скоєно кілька злочинів, остаточне покарання слід призначити із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, тобто призначити покарання за кожний злочин окремо та визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого - тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.

Початок відбування покарання слід обчислювати з дня затримання, а саме з 27.06.2017 року.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/394е від 19.07.2017 р. (а.с. 158-173), що згідно довідки № 19/113/6-1/680д від 19.07.2017 р. (а.с.157) складає 989 грн. 60 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави .

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне цивільний позов, завлений прокурором в інтересах держави, задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Комунальної установи «Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанська» в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 3972 гривні 22 копійки на підставі ст. 1206 ЦК України.

На підставі викладеного, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 128, ст. 135 КК України, ст. 1206 ЦК України, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128 , ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 128 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

-за ч. 1 ст. 135 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили, строк відбування покарання обчислювати з 27.06.2017 р.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 попереднє ув'язнення у строк покарання, виходячи з співвідношення день попереднього ув'язнення відповідає двом дням обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Комунальної установи «Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанська» ( розрахунковий рахунок 31410544700051 міський бюджет, код платежу 24060300 відшкодування витрат на лікування, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ід.код 37800278, одержувач УК м. Лисичанська) в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 3972 ( три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) гривні 22 копійки

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/394е від 19.07.2017 р. в сумі 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривні 60 копійок в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

-одну пару чоловічих кросівок чорного кольору з надписом «Columbia», підстилку зеленого кольору з вставками жовто-червоно-фіолетового кольору, ніж з руків'ям біло-червоного кольору; ніж з руків'ям помаранчевого кольору, ніж з металевим руків'ям (столовий); ніж з руків'ям синього кольору; ніж з руків'ям чорного кольору, що зберігаються в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повернути законному володільцю - ОСОБА_5;

-14 слідів папілярних ліній, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-футболку чорно-білого кольору в горизонтальну полосу, світло-сірі бриджі, на яких маються плями речовини бурого кольору, схожих на кров, що зберігаються в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_2;

-зразки піднігтьового вмісту, та змиви з долоней рук свідка ОСОБА_5, а також зразки піднігтьового вмісту ОСОБА_2, які упаковано до 3-х паперових конвертів з пояснювальним текстом та підписами учасників слідчих дій, що зберігаються в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

-5 змивів речовини бурого кольору, схожої на кров та контрольні зразки, що зберігаються в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, та прокурору.

Суддя: Д.Ю. Луньова