Рішення № 69985271, 02.11.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/9/16-ц

2/465/2053/17

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого - судді Гулієвої М.І.

при секретарі Жовнір Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по лізинговим платежам та відшкодування збитків за договором фінансового лізингу № 00003495 від 18 серпня 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося до суду з позовними вимогами до ТОВ «Постман», ОСОБА_1, в яких просить стягнути заборгованість по лізинговим платежам та завдані збитки за договором фінансового лізингу № 00003495 від 18 серпня 2011 р. в загальному розмірі 168 725,37 грн.,посилаючись на те, що між ним та ТОВ «Постман» 18 серпня 2011 р. було укладено договір фінансового лізингу № 00003495, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна» придбало об’єкт лізингу – транспортний засіб VW Caddy Kasten 1.6 | TDI, 2011 року виробництва, шасі № WV1ZZZ2KZВX312994, двигун № НОМЕР_1. Об’єкт лізингу належить позивачу на праві власності, підтвердженням чого є Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС № 888620 . 30 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» передало даний об’єкт лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю "Постман" згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу строком на 60 місяців, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Постман" відповідно до п.1.6. договору фінансового лізингу зобов’язалось щомісяця сплачувати лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів . Щомісячний лізинговий платіж включає в себе: суму, яка відшкодовує частину вартості об’єкта лізингу; проценти; комісії; покриття витрат, пов’язаних з оплатою послуг та відшкодування, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених Контрактом. Додатковою угодою № 1/1 від 12.01.2015 р. кількість щомісячних лізингових платежів збільшено до 84, складено новий Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів.За умовами договору фінансового лізингу 00003495, ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання поручителя за належне виконання ТОВ «Постман» своїх зобов’язань по вищезгаданому договору. У зв’язку з систематичним порушенням ТОВ "Постман" умов Контракту, несплатою 42-го, 43-го, 44-го, 45-го, 46-го чергових щомісячних лізингових платежів відповідно до графіку, позивач 05.05.2015 р. звернувся до ТОВ"Постман" з вимогою про повернення об’єкта лізингу, в якому викладено повідомлення про розірвання Контракту. Відповідно до пункту 12.13. Контракту, останній припиняє свою дію на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Стороною на адресу іншої Сторони. Вказане повідомлення-вимога від 05.05.2015 року було надіслане ТОВ «Постман» 02 червня 2015 року. У зв’язку з чим, Контракт припинив свою дію 17 червня 2015 року .ТОВ «Постман» прийняті на себе зобов’язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконало, внаслідок чого станом на 11 грудня 2015 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Постман" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна» зі сплати протермінованих чергових щомісячних 42-го, 43-го, 44-го, 45-го, 46-го лізингових платежів за Контрактом складає 19 953,77 грн. Відповідно до договору поруки, ОСОБА_1 поручився за належне виконання зобов’язань ТОВ "Постман" перед ТОВ «Порше Лізинг Україна» за договором фінансового лізингу 00003495 в повному обсязі, тому просить стягнути з солідарно з ТОВ "Постман" та поручителя ОСОБА_1 168 725,37 гривень, з яких: 19 953,77 гривень - заборгованість за протермінованими лізинговими платежами,2 040,71 гривень – пеня;

-612,23 гривень - 3 проценти річних; 3 104,34 гривень - інфляційні втрати; 5 589,24 гривень - проценти за користування чужими грошовими коштами; 137 425,08 гривень – збитки,а також

2 530,89 гривень – сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 02.11.2017 р. провадження у справі в частині позовних вимог, пред’явлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ТОВ «Постман» було закрито на підставі п.1 ст.205 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи те, що явка позивача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» за наявними матеріалами у справі,відповідно до ст.169 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 проти позову заперечив та пояснив,що згідно умов договору лізингу,боржник мав здійснювати платежі ОСОБА_1відповідно до договору поручився за належне виконанняТОВ"Постман" зобов"язань за договором лізингу.Однак,позивачем не надано будь-яких доказів про повідомлення ОСОБА_1про несплату заборгованості та вимоги до нього про погашення такої.Позивач просить стягнути заборгованість по 5ти щомісячних платежах,термін оплати останнього з яких настав 15.06.15р.,договір лізингу розірвано 17.06.15р.,а позов пред"явлено до суду 25.12.15р.,з пропуском шестимісячного строку,передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України,а тому порука ОСОБА_1В.є припиненою.Крім того,порука ОСОБА_1В.є припиненою відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України,так якграфіком покриття витрат та виплати лізингових платежів від 12.05.15р.збільшено строк лізингу та суму лізингових платежів без відома ОСОБА_1

Заслухавши пояснення представника відповідача,дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з таких підстав:

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно до роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами ст. ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 18 серпня 2011 р. між ТОВ«Порше Лізинг Україна»та ТОВ «Постман» був укладений договір фінансового лізингу № 00003495, за яким Товариство 30 серпня 2011 року передало ТОВ «Постман» за актом приймання – передачі у користування об’єкт лізингу - транспортний засіб VW Caddy Kasten 1.6 | TDI, 2011 року виробництва, шасі № WV1ZZZ2KZВX312994, двигун № НОМЕР_1 на умовах фінансового лізингу.

Відповідно до п. 1.6 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Постман" зобов’язалось щомісяця сплачувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна» лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), який є Додатком до Контракту. Щомісячний лізинговий платіж включає в себе: суму, яка відшкодовує частину вартості об’єкта лізингу; проценти; комісії; покриття витрат, пов’язаних з оплатою послуг та відшкодування, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених договором.

З умов вказаного договору убачається, що ОСОБА_1 виступив поручителем по лізинговим зобов’язанням, прийнятих на себе боржником (ТОВ «Постман») перед ТОВ«Порше Лізинг Україна». Договором встановлена солідарна відповідальність боржника і поручителя перед Товариством, що відповідає вимогам ч.2 ст.554 ЦК України. Тобто, відповідно до умов поруки поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов’язань лізингоодержувача на підставі або у зв’язку з цим Договором або будь-якою його невід’ємною частиною.

У зв’язку з тим, що ТОВ «Постман» не в повному обсязі виконало умови договору фінансового лізингу № 00003495 від 18 серпня 2011 року, а саме: прострочило сплату щомісячних чергових лізингових платежів № 42-46 з 15.02.2015р. по 15.06.2015р., ТОВ«Порше Лізинг Україна»у відповідності до вимог п. 12.13.Контракту склало 05.05.2015 р. лист з повідомленням про розірвання договору фінансового лізингу з вимогою про повернення об’єкту лізингу, даний лист було направлено ТОВ «Постман» 02.06.2015 р. (а.с.44), сам договір фінансового лізингу 00003495 припинив свою дію 17.06.2015 р. – на 10-ий робочий день з часу направлення даного повідомлення ТОВ «Постман» згідно умов п.12.13. Контракту.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Оскільки ,ТОВ «Постман» прийняті на себе зобов’язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконало, у нього виникла перед позивачем заборгованість, яку позивач просить стягнути з боржника та поручителя в розмірі 168 725,37 гривень, з яких:

-19 953,77 гривень - заборгованість за протермінованими лізинговими платежами №№ 42-46;

-2 040,71 гривень – пеня;

-612,23 гривень - 3 проценти річних;

-3 104,34 гривень - інфляційні втрати;

-5 589,24 гривень - проценти за користування чужими грошовими коштами

-137 425,08 гривень – збитки.

-

При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що повідомлення про несплату заборгованості (чергових лізингових платежів) разом з вимогою її погасити надсилалося ОСОБА_1, як поручителю за вищевказаним лізинговим договором. Також відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про розірвання позивачем договору фінансового лізингу 00003495 та вимоги позивача про повернення об’єкту лізингу та погашення заборгованості.

При вирішені спірного питання суд виходить з наступного обґрунтування:

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їх права і обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку У разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. ч. 1, 2 ). Згідно вимог ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом. Тобто, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки:

-протягом строку, установленого договором поруки

-протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом

-протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Аналіз ч.4 ст.559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Отже, зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Таким чином, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки, із закінченням строку припинилося матеріальне право (Правова позиція, зазначена у постановах ВСУ № 6-170цс13, 6-41цс14).

Припинення поруки відбувається відповідно до закону і не потребує звернення до суду.

З договору поруки, який був укладений між позивачем та ОСОБА_1, з метою забезпечення договору фінансового лізингу 00003495, убачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником (лізингоодержувачем) своїх зобов'язань за основним договором, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки, цей строк дії суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Правова позиція щодо пред’явлення позову до поручителя в межах 6 місяців з моменту виникнення простроченої заборгованості висловлена Верховним Судом України:- в постанові від 19 жовтня 2016 р. у справі № 6-1265цс16,

- в постанові від 20 квітня 2016 р. у справі № 6-3120цс15,

- в постанові від 17 вересня 2014 р. у справі 6-53цс14,

- в постанові від 29 березня 2017 р. у справі 6-3087цс16,

- в постанові від 13 вересня 2017 р. у справі 6-1455цс17,

- в постанові від 14 червня 2017 р. у справі 6-1009цс17.

При розгляді даної справи встановлено, що прострочення чергових щомісячних лізингових платежів настало 15.02.2015 р. (42-го платежу), 15.03.2015 р. (43-го платежу), 15.04.2015 р. (44-го платежу), 15.05.2015 р. (45-го платежу), 15.06.2015 р. (45-го платежу) (вищевказані дати сплати чергових лізингових платежів - визначені Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), що являється Додатком до Договору про фінансовий лізинг), договір було розірвано 17.06.2015 р.

Отже, у ТОВ«Порше Лізинг Україна»виникло право пред'явити вимогу до поручителя – ОСОБА_1 про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо сплати заборгованості за договором фінансового лізингу 00003495 в частині чергових платежів, починаючи з 16.02.2015р. (по 42-му платежу), 16.03.2015р. (по 43-му платежу), 16.04.2015р. (по 44-му платежу), 16.05.2015р. (по 45-му платежу), 16.06.2015 р.(по 46-му платежу) відповідно, протягом наступних шести місяців після вказаних дат.

Тобто, щоб не допустити припинення поруки за договором про фінансовий лізинг № 00003495 від 18 серпня 2011 року, Товариство мало звернутися з позовом до поручителя :

-до 15.08.2015 року – по протермінованому платежу № 42, дата сплати якого – 15.02.2015 р.,

-до 15.09.2015 року – по протермінованому платежу № 43, дата сплати якого – 15.03.2015 р.,

-до 15.10.2015 року – по протермінованому платежу № 44, дата сплати якого – 15.04.2015 р.,

-до 15.11.2015 року – по протермінованому платежу № 45, дата сплати якого – 15.05.2015 р.,

-до 15.12.2015 року – по протермінованому платежу № 46, дата сплати якого – 15.06.2015 р.

Втім, Товариство звернулося до суду з даним позовом 25.12.2015 р., що підтверджується відбитком штемпеля поштового відділення на конверті, яким була надіслана до суду позовна заява з додатками. Тобто, позивач звернувся до суду з пропуском 6 місячного строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України.

На підставі викладеного, суд вважає, що договір поруки, укладений між ТОВ«Порше Лізинг Україна»та ОСОБА_1, слід вважати припиненим. При таких обставинах позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 є безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,60,169,208,209,212-215,218 ЦПК України,суд,-

.

ВИРІШИВ

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по лізинговим платежам та відшкодування збитків за договором фінансового лізингу № 00003495 від 18 серпня 2011 року – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя М.І.Гулієва