Рішення № 69985040, 27.10.2017, Сокальський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

при секретарі Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення моральної шкоди, завданої професійним захворюванням,

в с т а н о в и в:

Позивач, звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров‘я при виконанні трудових обов‘язків, внаслідок професійного захворювання, у позовній заяві вказавши, що 15.08.1977р. прийнятий на роботу на шахту "ОСОБА_2 комсомолу" підземним гірничим майстром. 25.04.1978р. звільнений за власним бажанням. 06.05.1978р. прийнятий на роботу гірничим майстром на шахту №9 "Великомостівська", де працював на різних посадах. 04.02.2003р. звільнений з роботи по стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

26.03.2003р складено акт розслідування хронічного професійного захворювання та зроблено висновок про шкідливі умови праці і вони характеризуються фізичними навантаженнями, несприятливими факторами мікроклімату (п.15 Акту).

Згідно довідки серія ЛВА-2 №007889 виданої обласною МСЕК №3 від 07.05.2003р. позивачу вперше встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності.

Згідно довідки серія ЛВА-2 №002020 від 06.04.2004р. виданої міжрайонною спеціалізованою МСЕК йому безтерміново встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності.

Відповідно до довідки серії ЛВА-1 №161321 від 06.04.2004р. позивачу безтерміново встановлено 3 групу інвалідності. Протипоказана робота в умовах пилу, подразнюючих речовин, важка фізична праця. Рекомендовано санаторно-курортне лікування.

Зазначає, що неодноразово лікувався, що підтверджується витягами з медичних карток та витягами з історії хвороби. Отриману моральну шкоду позивач ОСОБА_1 оцінює в 50000 грн.

Зазначає, що при визначенні розміру моральної шкоди слід врахувати характер та об’єм фізичних, душевних, психічних страждань від одержаної травми та професійного захворювання, тривалість лікування, втрату можливості повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних ускладнень у його житті та погіршенні життєвих зв’язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації життя.

Просить суд стягнути із відповідач ПАТ "Шахта "Надія" в його користь 50000 грн. відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров‘я при виконанні трудових обов‘язків, внаслідок професійного захворювання.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять задовольнити в повному обсязі, зазначають, що спричинення позивачу значної моральної шкоди є повністю доведеним в ході розгляду справи як наданими поясненнями так і чисельними медичними документами.

Представник відповідача ПАТ "Шахта "Надія" в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.440-1 ЦК України (1964р.) моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Із дослідженої в судовому засіданні трудової книжки на ім‘я ОСОБА_1, встановлено, що він з 15.08.1979р. по 25.04.1978р. працював на шахті "ОСОБА_2 комсомолу" підземним гірничим майстром. 06.05.1078р. прийнятий на роботу на шахту №9 "Великомостівська" гірничим майстром. 25.05.1980р. переведений на посаду підземного гірничого майстра на добувну дільницю. 25.12.1981р. переведений на посаду підземного гірничого майстра ВТБ. 26.01.1987р. переведений на посаду гірничого майстра УПР. 10.02.1995р. переведений на посаду підземного помічника начальника дільниці ПР. 12.09.1998р. переведений на посаду підземного гірничого майстра. 13.02.2000р. переведений на посаду підземного гірничого майстра. 26.03.2001р. переведений на посаду підземного помічника начальника дільниці. 11.03.2002р. переведений на посаду підземного гірничого майстра. 04.02.2003р. звільнений з роботи по стану здоров'я.

Згідно довідки серія ЛВА-2 №007889 виданої обласною МСЕК №3 від 07.05.2003р. позивачу вперше встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності.

Згідно довідки серія ЛВА-2 №002020 від 06.04.2004р. виданої міжрайонною спеціалізованою МСЕК йому безтерміново встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності.

Відповідно до довідки серії ЛВА-1 №161321 від 06.04.2004р. позивачу безтерміново встановлено 3 групу інвалідності. Протипоказана робота в умовах пилу, подразнюючих речовин, важка фізична праця. Рекомендовано санаторно-курортне лікування.

У зв‘язку із наявністю професійного захворювання позивач ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, що вбачається з наданих позивачем виписок з історій хвороби.

Відповідно до ст.440-1 ЦК України (1964р.) моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Пунктом 1 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров‘я пов‘язаним з виконання ним трудових обов‘язків, затверджених постановою власник підприємства, установи і організації або уповноваженого ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров‘я, пов‘язаним з виконанням ним трудових обов‘язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілим власником фізичного чи психологічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.

Відповідно до п.2 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров‘я пов‘язаним з виконання ним трудових обов‘язків, затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993 р. доказом вини власника можуть бути акт про нещасний випадок на виробництві або акт про професійне захворювання.

Разом з тим, пунктом 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року передбачено, що ушкодження здоров’я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (яка набрала чинності 13.01.2000р.) за наявності порушення права працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, суд покладає обов’язок відшкодувати моральну шкоду позивачу ОСОБА_1, яка спричинена ушкодженням здоров‘я при виконанні трудових обов‘язків унаслідок професійного захворювання на відповідача ПАТ "Шахта "Надія".

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 2 ст. 440-1 ЦК України (в редакції 1963р.) суд враховує характер заподіяної позивачу шкоди, глибину фізичних та душевних страждань позивача, а також вимоги розумності та справедливості. Тому, позовну вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди з відповідача в сумі 50000 грн., суд задовольняє частково в розмірі 10 000 грн.

Разом з тим, відповідно до положень ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору він стягується з відповідача в дохід держави, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, суд покладає судові витрати на відповідача ПАТ "Шахта "Надія".

Керуючись ст.ст. 10, 60, 197, 212, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків внаслідок професійного захворювання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" на користь держави 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд.

Головуючий: М. Я. Адамович