
Справа № 405/5686/17
Провадження № 2/405/1267/17
У Х В А Л А
11 жовтня 2017 року. Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради про реєстрацію та безоплатне отримання житла, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Кіровоградської міської ради, в якому просить створити йому (позивачу) умови для реєстрації та отримання житла.
Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі вважаю, що вона не відповідає вимогам щодо форми й змісту позовної заяви з наступних підстав.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Вимоги щодо форми й змісту позовної заяви зазначені в ст. 119 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі.
Таким чином, за своєю формою позовна заява є письмовим документом, викладеним на папері шляхом написання від руки чи виготовленим за допомогою друкувальних засобів. При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що в разі виготовлення позовної заяви шляхом написання її від руки почерк повинен бути розбірливим та таким, який би не допускав неоднозначного розуміння написаного тексту.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява. Натомість в позовній заяві найменування суду до якого подана заява зазначене як - Ленінський районний суд м. Кропивницький, що не відповідає найменуванню суду відповідно до мережі місцевих загальних судів, затвердженої Указом Президента України від 20.05.2011 № 591/2011, відповідно до якої найменуванням суду, до якого було подано дану позовну заяву є - Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі. Таким чином, у заяві повинні бути зазначені точні й докладні відомості про позивача та відповідача. Це має значення для повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та забезпечення їх явки у судове засідання. Однак в позовній заяві відомості про позивача містять лише зазначення його (позивача) прізвища та ініціалів, а адреса вказана у вигляді номеру гаражу та назви гаражного кооперативу. Зазначення в позові лише ініціалів, замість імен, та відсутність поштової адреси (назва населеного пункту, вулиця (проспект, провулок тощо), № будинку, № квартири, абонентська скринька, номер поштового відділення для листування «до запитання» тощо) не відповідає вказаним вище вимогам закону.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
За змістом зазначених норм саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, а тому вимоги позовної заяви повинні бути чітко визначеними. Натомість, у поданій позовній заяві позивач просить суд створити йому (позивачу) умови, в результаті котрих він зможе отримати реєстрацію та житло. Однак, такий виклад позовних вимог є абстрактним та не відображає чіткої форми захисту порушених, невизнаних або оспорюваних на думку позивача прав, свобод чи інтересів.
Обґрунтування позовних вимог полягає в чіткому викладенні обставин про те, які права, свободи чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорюються та яким саме чином. Однак, в позовній заяві позивач лише констатує факт відсутності у нього реєстрації та повідомляє про негативний результат спроб отримати реєстрацію та житло. Такий виклад позовної заяви не дає змогу зрозуміти при яких саме обставинах та у який спосіб були порушені, невизнані чи оспорені права, свободи чи інтереси позивача за захистом яких останній звертається до суду. Крім того, нечітке визначення підстав позову унеможливлює правильне визначення предмета доказування по даній справі.
При цьому, слід звернути увагу на те, що від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Крім того, в поданій до суду позовній заяви не зазначено докази, які на думку позивача підтверджують викладені в позові обставини, які мають значення для вирішення справи, та не наведено підстав для звільнення від доказування, передбачених ст. 61 ЦПК України, якщо такі є.
Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
Всупереч вказаній вимозі закону позивачем до суду подано дві копії позовної заяви виготовлені за допомогою копіювально-множного апарату, які замість оригінального підпису позивача містять лише його копіювальне відображення.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
При поданні позовної заяви до суду судовий збір сплачується у порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» № 3674 від 08.07.2011 за відповідними реквізитами. Вичерпний перелік документів за подання до суду яких судовий збір не справляється та перелік пільг щодо сплати судового збору наведено у ч. 2 ст. 3, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно.
Подана до суду ОСОБА_1 позовна заява містить вимоги немайнового характеру.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640,00 грн. (виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2017 рік встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», який станом на 01.01.2017 становить 1600 грн.).
Поряд з цим, в позовній заяві ОСОБА_1 звертається до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на неспроможність сплатити судовий збір в звязку із тяжким матеріальним становищем, обумовленим неможливістю постановки на облік до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в звязку з відсутністю реєстрації, та мінливі прибутки, розмір яких вистачає позивачу лише на достатній рівень життя і харчування.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання та доведеності обставин, викладених в ньому, виходжу з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 82 ЦПК України з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до розяснень, викладених у п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, - відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак позивачем в підтвердження тяжкого матеріального становища до заявленого у позові клопотання не надано доказів на підтвердження неспроможність останнього сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі. При цьому, посилання заявника на неможливість отримання статусу безробітного та як наслідок неотримання виплат допомоги по безробіттю, як на підставу тяжкого матеріального становища є безпідставним за відсутністю документального підтвердження останнім відмови територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції у наданні йому (позивачу) статусу безробітного.
Враховуючи, що позивачем не доведено факту перебування у такому матеріальному становищі, яке б унеможливлювало сплату ним судового збору, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Таким чином, при зверненні до суду із даною позовною заявою, що має немайновий характер, позивачу необхідно сплатити та надати суду оригінал документа про підтвердження сплати судового збору у розмірі 640,00 грн. або документально підтвердити підстави звільнення від сплати судового збору, якщо такі є.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Дана вимога закону позивачем не виконана. До матеріалів позовної заяви додано копію листа заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (вих. № К-13252 від 29.09.2017) в одному примірнику, що позбавляє суд можливості, в разі відкриття провадження у справі, якщо суд прийде до такого висновку, направити копію вказаного документу відповідачу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1, подану без додержання вимог, викладених в п.п. 1-3, 5, 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119 та ч. 1 ст. 120 ЦПК України слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, при цьому, усунення зазначених в ухвалі недоліків передбачає подання позивачем належно оформленої позовної заяви в новій редакції, яка за змістом та формою повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України та оплачена судовим збором за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір».
Позивачу протягом встановленого судом строку слід вірно зазначити у позові найменування суду до якого подається позовна заява; зазначити повне імя позивача (прізвище, імя та по батькові); вказати місце проживання (перебування) або місцезнаходження позивача шляхом зазначення поштової адреси (назва населеного пункту, вулиця (проспект, провулок тощо), № будинку, № квартири, абонентська скринька, номер поштового відділення для листування «до запитання» тощо); чітко сформулювати зміст позовних вимог; викласти в позові обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначити в позові докази, що підтверджують кожну обставину, або наявність підстав для звільнення від доказування; надати суду документ на підтвердження сплати судового збору або документально підтвердити підстави звільнення від сплати судового збору, якщо такі є.
Керуючись п.п. 1-3, 5, 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119, ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 121, 210 Цивільного процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом до Кіровоградської міської ради про реєстрацію та безоплатне отримання житла - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради про реєстрацію та безоплатне отримання житла, - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків тривалістю пять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, а саме:
- вірно зазначити у позові найменування суду до якого подається позовна заява;
- зазначити повне імя позивача (прізвище, імя та по батькові);
- вказати місце проживання (перебування) або місцезнаходження позивача шляхом зазначення поштової адреси (назва населеного пункту, вулиця (проспект, провулок тощо), № будинку, № квартири, абонентська скринька, номер поштового відділення для листування «до запитання» тощо);
- чітко сформулювати зміст позовних вимог;
- викласти в позові обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- зазначити в позові докази, що підтверджують кожну обставину, або наявність підстав для звільнення від доказування;
- надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м.Кроп-цький./Ленін.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037409; Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; Код банку отримувача (МФО) - 823016; Рахунок отримувача - 31214206700004; Код класифікації доходів бюджету - 22030101: Призначення платежу - *;101;(ідентифікаційний код або серія та номер паспорта громадянина України);Судовий збір, за позов (ПІБ позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда,
або документально підтвердити підстави звільнення від сплати судового збору, якщо такі є.
В разі невиконання указаної вимоги позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова
Судове рішення № 69984813, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 11.10.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 405/5686/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: