Рішення № 69984379, 31.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/10203/16-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.Провадження № 22-ц/780/4351/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 19 31.10.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Журби С.О., Лівінського С.В.,

за участю секретаря Марченка Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_3» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Публічне акціонерне товариство «Креді ОСОБА_3» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів та за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_3» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26 лютого 2016 року № 3242/2016/899, а саме автомобіля Renault Sandero, 2014 року випуску, номер обєкта - VF15SRAWG50359380, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу від 07 липня 2016 року № 01759/3242/2016, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 вересня 2014 року ОСОБА_2 отримав в ПАТ «Креді ОСОБА_3» кредитні кошти в сумі 160549 грн. 01 коп. на придбання транспортного засобу Renault Sandero. Вказаний автомобіль був придбаний позивачем за 204 242 грн. У рахунок забезпечення виконання зобовязання за кредитом ОСОБА_2 передав банку в заставу легковий автомобіль Renault, модель Sandero, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за договором застави від 22 вересня 2014 року. 02 лютого 2016 року з вини ОСОБА_2 сталася ДТП, внаслідок якої були пошкоджено два автомобілі. ОСОБА_4, який перебував в добрих відносинах з позивачем, надав останньому матеріальну допомогу та запропонував відремонтувати автомобіль на СТО. Рахунок за ремонт було виставлено в 100 000 грн., що становило для позивача завелику суму, а тому зазначені кошти були надані ОСОБА_4 з переоформленням автомобіля позивача формально на відповідача. 26 лютого 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали формальний договір купівлі-продажу автомобіля, за яким транспортний засіб було відчужено за 30 000 грн., які фактично не були передані позивачу, а між сторонами договору була домовленість, що протягом року позивач поверне кошти ОСОБА_4, який в свою чергу, поверне автомобіль ОСОБА_2 До серпня 2016 року ОСОБА_2 продовжував сплачувати кредит за автомобіль, вважаючи, що він належить йому, але працівники СТО не повертають позивачу відремонтований автомобіль без згоди ОСОБА_4 При укладенні договору купівлі-продажу позивач не отримував кошти, уклав договір купівлі-продажу за збігом обставин, волевиявлення позивача не відповідало його волі і не було спрямоване на реальне настання правових наслідків. У липні 2016 року ОСОБА_4 відчужив транспортний засіб ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу.

У квітні 2017 року ПАТ «Креді ОСОБА_3» звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26 лютого 2016 року № 3242/2016/899, а саме автомобіля Renault, Sandero, 2014 року випуску, номер обєкта - VF15SRAWG50359380, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу від 07 липня 2016 року № 01759/3242/2016, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що автомобіль Renault, Sandero, 2014 року випуску за договором застави від 22 вересня 2014 року надано позичальником ОСОБА_2 в заставу з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження вказаного автомобіля і ПАТ «Креді ОСОБА_3», як заставодержатель, не надавало своєї згоди на відчуження заставного рухомого майна.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ПАТ «Креді ОСОБА_3» відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою судді від 21 вересня 2016 року про накладення арешту на автомобіль Renault модель Sandero, 2014 року випуску, номер обєкта - VF15SRАWG50359380 (попередній державний реєстраційний номер АІ 3867 ЕМ , до перереєстрації 2 лютого 2016 року).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що на час укладення спірних договорів купівлі-продажу транспортних засобів працівники сервісного центру не проводили перевірку по Державному реєстру обтяжень рухомого майна та система НАІС ДДАІ МВС України до 13 липня 2017 року не передбачала такого відстеження, а сторони правочину не повідомили працівників Сервісного центру МВС № 3242 про наявні обтяження відчужуваного автомобіля. Автомобіль, який є предметом договорів купівлі-продажу, є кредитним з обтяженням. При перереєстрації транспортного засобу працівники сервісного центру повинні були обовязково підняти справу автомобіля на перевірку. Позивач відчужив своє майно під впливом важких сімейних обставин та на вкрай невигідних умовах. Обтяжувач автомобіля не надав згоду на його відчуження. Суд не взяв до уваги постанову ВСУ від 06 червня 2012 року у справі № 6-64цс12.

В апеляційній скарзі ПАТ «Креді ОСОБА_3» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Креді ОСОБА_3» через порушення норм матеріального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ «Креді ОСОБА_3» зазначає, що станом на день подачі скарги на рішення суду заборгованість за кредитним договором не погашена. ОСОБА_2 здійснив відчуження майна, яке перебувало у заставі банку й обтяження якого на час відчуження було зареєстровано відповідно до закону, не повідомивши про це заставодержателя та не отримавши його згоди. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є добросовісними набувачами. У постанові ВСУ від 06 червня 2012 року висловлено позицію, згідно якої у разі відсутності згоди заставодержателя на відчуження предмета застави банк має право вимагати у судовому порядку визнати недійсним договір купівлі-продажу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ «Креді ОСОБА_3» задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 22 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Креді ОСОБА_3» укладено кредитний договір № 4/2281029, згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 160549 грн. 01 коп. строком з 22 вересня 2014 року по 21 вересня 2021 рік на придбання транспортного засобу Renault Sandero (а.с.11, Т.1).

У рахунок забезпечення виконання зобовязання по погашенню кредитного зобовязання 22 вересня 2014 року між ПАТ «Креді ОСОБА_3» та ОСОБА_2 було укладено договір застави № Z2/2281029, предметом якого є легковий автомобіль, марки Renault, модель Sandero, 2014 року випуску, номер обєкта - VF15SRAWG50359380, державний реєстраційний номер - АІ 3867 ЕМ (а.с.12-16, Т.1).

22 вересня 2014 року обтяження вказаного автомобіля було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Обтяжувачем значиться ПАТ «Креді ОСОБА_3» та згідно відомостей про реєстрацію в ДРО, витяг № 451999426, від 22 вересня 2014 року, відомості про обмеження відчуження: за погодженням з обтяжувачем (а.с.17, Т.1).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ПАТ «Креді ОСОБА_3», заборгованість ОСОБА_2 перед банком станом на 19 квітня 2017 року становить 100 066 грн. 35 коп. (а.с.220, Т.1).

26 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3242/2016/899, згідно якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 транспортний засіб марки Renault модель Sandero, 2014 року випуску, номер обєкта - VF15SRAWG50359380, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10, Т.1).

07 липня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу 01759/3242/2016, за умовами якого ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 транспортний засіб марки Renault модель Sandero, 2014 року випуску, номер обєкта - VF15SRAWG50359380, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.111, Т.1).

Згідно історії ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України спірний автомобіль був первинно зареєстрований 18 вересня 2014 року за ОСОБА_2, в подальшому, 26 лютого 2016 року відбулася перереєстрація на нового власника ОСОБА_4, а 07 липня 2016 року автомобіль перереєстровано на ОСОБА_5 (а.с.74).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано належних доказів того, що договір купівлі-продажу автомобіля був вчинений під впливом тяжкої обставини для позивача або на вкрай невигідних для нього умовах. Відсутність згоди банку на відчуження заставодавцем ОСОБА_2 обтяженого заставою автомобіля не може бути підставою для визнання цього договору недійсним, оскільки обтяження зберігає свою силу для нового власника, а банк і надалі має право звернути стягнення на предмет застави.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ПАТ «Креді ОСОБА_3» звернулися до суду з позовними вимогами та просили визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортного засобу.

Підставами позову ОСОБА_2 є укладення ним договору купівлі-продажу на вкрай невигідних умовах та під впливом важких сімейних обставин, а також відсутність згоди заставодержателя на відчуження предмету застави. Підставою позову ПАТ «Креді ОСОБА_3» є ненадання ним згоди на відчуження предмета застави.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 вказує, зокрема, на те, що договір купівлі-продажу було укладено ним на вкрай невигідних умовах та під впливом важких сімейних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Однак, позивач не надав жодних доказів, які підтверджують вказані ним обставини, а, відтак, з зазначених підстав договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між ним та ОСОБА_4, не може бути визнаний судом недійсним.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 та ПАТ «Креді ОСОБА_3» щодо відсутності згоди заставодержателя на відчуження транспортного засобу, який перебуває під заставою банку з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна за змістом норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу».

У розділі 6 договору застави зазначено, що заставодавець має право розпоряджатися (відчужувати, передавати у володіння та/або використання у будь-який спосіб) та/або обтяжувати предмет застави, зокрема, передавати предмет застави у наступну заставу; та/або відчужувати предмет застави; та/або передавати предмет застави у спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, як внесок до статутного капіталу (фонду) тощо, виключно (лише) за умови (обставини) отримання попередньої письмової згоди (має містити відбиток печатки та підпис уповноваженої особи) банку на це.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки Renault модель Sandero, 2014 року випуску. Згодом, ОСОБА_4 відчужив вказаний транспортний засіб ОСОБА_5 Однак, автомобіль, який є предметом оспорюваних договорів, був переданий ОСОБА_2 у заставу ПАТ «Креді ОСОБА_3» у рахунок забезпечення виконання зобовязання по погашенню кредитного зобовязання. На даний час у ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 100 066 грн. 35 коп.

Усупереч положенням ч. 2 ст. 586 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» та умовам договору застави ОСОБА_2 відчужив майно, яке перебувало в заставі банку й обтяження якого на час відчуження було зареєстровано відповідно до закону, не повідомивши про це заставодержателя та не отримавши його згоди.

Закон прямо покладає на заставодавця обовязок запитати згоду заставодержателя на відчуження обтяженого майна; цей обовязок презумується і йому кореспондує право заставодержателя на захист шляхом визнання правочину недійсним у разі відчуження майна без його згоди. Висновок суду про те, що права банку не порушені, оскільки зареєстроване обтяження зберігає силу й для нового власника (покупця) і є чинним у відносинах із третіми особами є помилковим з наступних обставин.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обовязки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Оскільки розділом 6 договору застави відчуження заставленого майна допускається за згодою заставодержателя суд безпідставно відмовив банку в захисті права, посилаючись на те, що це право не порушено.

Зазначена позиція щодо застосування даних норм матеріального права викладена у постанові Верховного суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-64цс12.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив судовий збір на загальну суму 2501 грн. 52 коп. Оскільки колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, сплачений ним судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідачів у розмірі 1250 грн. 76 коп. (2501,52/2) з кожного.

При подачі позовної заяви та апеляційної скарги ПАТ «Креді ОСОБА_3» сплатив судовий збір на загальну суму 5 153 грн. 86 коп. Оскільки колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, сплачений ним судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідачів у розмірі 1 717 грн. 95 коп. (5153,86/3) з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_3» задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Публічне акціонерне товариство «Креді ОСОБА_3» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів задовольнити.

Позов Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_3» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26 лютого 2016 року № 3242/2016/899, а саме автомобіля Renault, Sandero, 2014 року випуску, номер обєкта - VF15SRAWG50359380, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Визнати недійсним договір купівлі-продажутранспортного засобу від 07 липня 2016 року № 01759/3242/2016, а саме автомобіля Renault, Sandero, 2014 року випуску, номер обєкта - VF15SRAWG50359380, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_4, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у розмірі 1250 (одна тисяча двісті пятдесят гривень), 76 копійок з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_3», місце знаходження вул. Пушкінська, 42/4 у м. Київ, ЄДРПОУ 14361575 судовий збір у розмірі 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять гривень), 95 копійок з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Журба С.О.

ОСОБА_6